15 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 340/2223/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
секретар судового засідання Тарханова А.Є.
за участі позивача особисто, представника позивача Войтенко К.В., представника відповідача Андрющенка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі № 340/2223/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернулась з позовом до суду, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 16.03.2022 № 7-ДС та від 21.03.2022 № 42-о;
- поновити її на посаді головного державного інспектора Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб з проведення камеральних управління податкового адміністрування фізичних осіб головного управління ДПС у Кіровоградській області.
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.03.2022 по день винесення рішення суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позов задоволений:
- визнані протиправними та скасовані накази Головного управління державної податкової служби у Кіровоградській області від 16.03.2022 № 7-ДС та від 21.03.2022 № 42-о;
- поновлено позивача на посаді головного державного інспектора Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області з 22.03.2022.
- стягнуто з Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.03.2022 по 29.06.2022 включно з врахуванням висновків суду у цій справі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування скарги зазначив, що відлік строку на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності починається не з 28.12.2020, а з 23.11.2021, коли начальником ГУ ДПС надано доручення відділу з питань запобігання та виявлення корупції провести перевірку факту несанкціонованого копіювання інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, що призвело о її витоку. Також зазначив, що проведеною перевіркою доведено, що зазначений проступок вчинений позивачем, що і стало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Позивач з 1994 року перебувала на різних посадах в органах ДПС України, остання займана посада - головний державний інспектор Олександрійського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області.
Наказом начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області від 24.12.2021 № 648 відносно ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження на підставі доповідної записки від 23.12.2021 № 299/11-28-14-07 про результати перевірки факту несанкціонованого копіювання інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку (т. № 1 а.с. 86-88, 89-93).
За результатами розгляду дисциплінарної справи у діях позивача встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», зокрема за змістом подання Дисциплінарної комісії позивачем 28.12.2020 у період часу з 09 години 48 хв. до 10 години 38 хв. здійснено перегляд та копіювання інформації відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебувають на обліку в інших органах ДПС України, що призвело до витоку конфіденційної (податкової) інформації та передачі її третім особам, що, на думку відповідача, свідчить про порушення присяги державного службовця та приниження авторитету державної податкової служби. (т. № 1 а.с. 182-188).
Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 16.03.2022 № 7-ДС на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справи ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.02.2022№ 7 у зв'язку з встановленням факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, передбаченого пп. 1 п. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» в частині неналежного виконання службових обов'язків, а саме - скоєння проступку проти інтересів державної служби, що призвело до порушення присяги державного службовця та приниження авторитету державної податкової служби, шляхом вчинення дій з незбереження конфіденційної інформації та її передачі стороннім особам, до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби (т. № 1 а.с. 189-190).
Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 21.03.2022 № 42-о припинено державну службу та звільнено позивача у зв'язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» (т. № 1 а.с. 194).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями та звільненням, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок Дисциплінарної комісії від 23.02.2022 про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку ґрунтується виключно на відомостях, зазначених у доповідній записці начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Кіровоградській області № 299/11-28-14-07 від 23.12.2021, яка в свою чергу фактично повторює зміст повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у кримінальній справі від 19.11.2021 (ЄРДР №22020200000000055 від 19.11.2020), яку скасовано ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2022 у справі 757/6225/22-к. Будь-яких інших конкретних обставин, установлених саме в рамках дисциплінарного провадження, які б свідчили про вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, який полягає у неналежному виконанні службових обов'язків, що призвело до порушення присяги державного службовця та приниження авторитету державної податкової служби, шляхом вчинення дій з незбереження конфіденційної інформації та її передачі стороннім особам, відповідачем не надано та судом не встановлено. Також суд зазначив, що до дисциплінарної відповідальності позивача притягнуто наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 16.03.2022 № 7-ДС, тобто через 1 рік 2 місяці та 16 днів, що свідчить про порушення відповідачем строків притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Відносини, що виникають у зв'язку з вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Отже, зазначеною нормою встановлені три окремі самостійні обставини, які унеможливлюють притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності:
1. минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці
2. минув один рік після вчинення дисциплінарного проступку;
3. минув один рік після постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Таким чином, державний службовець дійсно може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не пізніше шести місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, проте зазначений термін у шість місяців за будь-яких обставин повинен знаходитись в межах одного року з дня вчинення дисциплінарного проступку і не перевищувати його.
Судом першої інстанції в оскарженому рішенні правильно встановлено, що подія (дисциплінарний проступок), яка була предметом дисциплінарного провадження та є підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, мала місце 28 грудня 2020 року, а тому останнім днем, коли позивач могла бути притягнута до дисциплінарної відповідальності було 28 грудня 2021 року.
Натомість до дисциплінарної відповідальності позивача притягнуто наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 16 березня 2022 року № 7-ДС, тобто через 1 рік 2 місяці та 16 днів, що суперечить приписам ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та свідчить про порушення відповідачем строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності сплинув, то спірні накази відповідача є протиправними і підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на посаді, з якої була звільнена, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.
Разом з тим, порушення строків притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є самостійною і достатньою підставою для задоволення позову в зазначеній частині, а тому не потребує дослідження й аналізу судом підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності по суті вчинення дисциплінарного проступку, оскільки правового значення для вирішення спору це вже не має.
Натомість, встановивши, що позивач притягнута до дисциплінарної відповідальності поза межами строку такого притягнення, суд першої інстанції також надлишково вдався до аналізу доведення відповідачем самого факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що за встановлених обставин є зайвим.
Стосовно періоду вимушеного прогулу позивача та розміру її середнього заробітку за цей час колегія суддів зазначає таке.
За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. (пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»)
Отже, у випадку задоволення позову та поновлення особи на посаді суд першої інстанції повинен визначити період вимушеного прогулу та стягнути на користь такої особи відповідний розмір середнього заробітку за цей період.
Разом з тим, суд першої інстанції, правильно визначивши період вимушеного прогулу з 22 березня (наступний день після звільнення) по 29 червня 2022 року, не визначив розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача, тобто по суті частково не вирішив спір і не ухвалив рішення стосовно однієї з позовних вимог.
Позиція суду першої інстанції з цього питання, що сторони не надали суду даних про розмір заробітної плати позивача, є помилковою, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд повинен вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Водночас сторонами, зокрема і позивачем, в цій частині рішення суду не оскаржено, а тому апеляційний суд з огляду на приписи ч. 1 ст. 308 КАС України щодо апеляційного перегляду справи в межах доводів і вимог апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в зазначеній частині залишає без змін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Отже, судом першої інстанції правильно задоволено позов, проте частково помилково зазначені підстави для його задоволення.
Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині обґрунтування висновків суду, які викладені у мотивувальній частині рішення.
В іншій частині рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
Повний текст судового рішення складений 18 листопада 2022 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі № 340/2223/22 змінити в частині обґрунтування висновків суду.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя - доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко