15 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/9720/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
за участю представників: позивача - Саідова М.В., відповідача - Суріна О.С, Ясніцька Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 ( суддя першої інстанції Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/9720/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Табако" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2022 року ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» звернулося до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 22.06.2022 № 336 Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО»; визнати протиправними дії ДПС України щодо викладення в Акті №3/Ж6/99-00-09-02-01 від 23.06.2022 року «Про встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню» інформації про відсутність ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» у місцях провадження діяльності; визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №150-рл від 30.06.2022 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами за реєстраційним № 990211202200007, з терміном дії з 25.05.2022 по 225.05.2027, за адресою: Україна, 52200, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40/35; зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами за реєстраційним № 990211202200007, терміном дії з 25.05.2022 по 25.05.2027, за адресою: Україна, 52200, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40/35 та поновити дію зазначеної ліцензії, зобов'язати Державну податкову службу України утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії серії АЖ №077047, реєстраційний номер 376 від 07.06.2017 на підставі акту №3/Ж6/99-00-09-02-01 від 23.06.2022 про становлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.
Разом з позовом ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» подало заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження від 30.06.2022 року №150-рл про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» за реєстраційним №990211202200007, з терміном дії з 25.05.2022 року по 25.05.2027 року, за адресою: Україна, 52200, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40/35 та заборони Державній податковій службі України приймати рішення про анулювання ліценції на виробництво тютюнових виробів ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», реєстраційний номер 376, серії АЖ №077047 від 07 червня 2017 року до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
В обґрунтування вимог вказаної заяви позивач вказував на очевидність ознак протиправності оспорюваного розпорядження, що полягають, зокрема, у не зазначенні конкретної підстави анулювання ліцензії. При цьому можливість здійснення позивачем господарської діяльності напряму залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії. Її анулювання призводить до зупинення господарської діяльності підприємства позивача, що тягне за собою наслідки у вигляді неможливості виплати заробітної плати та невідворотності вивільнення працівників, втрати прибутку, неможливості відновити господарську діяльність та виконати взяті на себе зобов'язання тощо. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» вказувало, що застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості та спрямоване на ефективний захист порушеного та оспорюваного права позивача, за яким він звернувся до суду.
Ухвалою від 11 липня 2022 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив заяву про забезпечення позову, мотивуючи своє рішення тим, що основним видом економічної діяльності ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» є виробництво тютюнових виробів (код КВЕД 12.00). Отже, можливість здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій, анулювання яких призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді збитків, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, та необхідності вивільнення працівників, які його обслуговують. Судом також враховано те, що лише за період січень - червень 2022 року ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» сплачено 2 318 826,58 грн. податку на доходи фізичних осіб; внески по соціальному страхуванню 2 785 403,57 грн.; військовий збір у розмірі 212 966,90 грн.; акцизного податку у розмірі 6 640 980,00 грн. Тому, припинення діяльності Товариства позивача призведе до незворотних наслідків у вигляді втрати державного бюджету сум сплачуваних ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» податків, позбавлення 219 працівників роботи та, як наслідок, заробітної плати під час воєнного стану, повного зупинення виробництва, у зв'язку з відсутністю прибутку від подальшої реалізації виготовленої продукції, що призведе до значних втрат ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», які у випадку прийняття рішення у цій справі на користь позивача можуть бути пред'явлені до стягнення з бюджету, що посилює негативність таких наслідків.
Не погоджуючись з вказаним рішеннями суду першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровській області та Державна податкова служба України подали апеляційні скарги, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На переконання скаржників, висновки суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного розпорядження зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності є необгрунтованими. Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України. Скаржник також вважає, що судом першої інстанції під час розгляду заяви про забезпечення позову не враховано висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20 травня 2021 року (справа №640/29749/20) тощо.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до оспорюваного розпорядження відповідач анулював попередньо видані позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР, анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 Закону №481/95-ВР).
Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що суб'єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, без відповідної ліцензії.
Колегія суддів зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
На виконання наведеного судом досліджено долучені позивачем до заяви про забезпечення позову платіжне доручення від 10.05.2022 року про плату за подовження ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами (а.с.47), оборотно-сальдова відомість по рахунку 3711 «сплата ПДВ та митного збору при розмитнені імпортованих товарів» за січень - червень 2022 року (а.с.48), договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2021 року для здійснення господарської діяльності (а.с.50-63), що підтверджує наявності у позивача відповідних зобов'язань.
За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд вважає, що позивач обґрунтовано вказав на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з моменту її отримання суб'єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
Таким чином, наведені ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Колегія суддів вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, на що помилково вказує скаржник, і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа №440/6755/21) дійшов висновків, аналогічних до викладених колегією суддів у даній справі.
Висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 20 травня 2021 року на яку посилається скаржник, не можуть бути застосовані у цій справі, оскільки вказана постанова ухвалена у неподібних до цієї справи правовідносинах.
Поряд з цим суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення вимог заяви в частині заборони ДПС України приймати рішення про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів до набрання .
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, судова колегія виходить з того, що приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади.
Отже, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій службі України приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії ТОВ «Юнайтед Табако» на виробництво тютюнових виробів до набрання законної сили рішенням у даній справі, на переконання колегії суддів, не є співмірними предмету адміністративного позову.
Підсумовуючи викладене, судова колегія зазначає, що долучені до заяви про забезпечення позову документи в повній мірі підтверджують те, що прийняття відповідачем розпорядження про анулювання попередньо виданих позивачу ліцензій має наслідком припинення господарської діяльності останнього, втрату прибутку, неможливість виплати заробітної плати працівникам та можливе їх звільнення, неможливість виконання взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову із позовними вимогами та обставинами справи, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб, в тому числі трудовому колективу.
Крім того, внаслідок невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року справа №240/26736/21.
Таким чином, достатнім є зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами ТОВ " ЮНАЙТЕД ТАБАКО» №990211202200007 з терміном дії з 25.05.2022 року по 25.05.2027 року до набрання судовим рішенням у справі законної сили, що спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 в адміністративній справі №160/9720/22 скасувати в частині заборони Державній податковій службі України приймати рішення про анулювання ліценції на виробництво тютюнових виробів ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», реєстраційний номер 376, серії АЖ №077047 від 07 червня 2017 року до набрання законної сили рішенням суду у цій справі та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій частині.
В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 в адміністративній справі №160/9720/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва