10 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 280/1013/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 ( суддя першої інстанції Татаринов Д.В.) в адміністративній справі №280/1013/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТД Техпром" до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "УТД Техпром" звернулось до о Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Запорізької митниці, в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/000404 від 02 грудня 2021 року, винесену Запорізькою митницею;
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000068/2 від 02 грудня 2021 року, винесене Запорізькою митницею;
24 січня 2022 року ухвалою судді провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Разом з тим, вказує, що до митного органу надано всі необхідні документи які підтверджують митну вартість задекларованого товару.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що 29 вересня 2021 року між TOB "УТД ТЕХПРОМ", як "покупцем" та ООО "Корпорация ВЄД- Центр", як "продавцем" укладено контракт поставки товару № 09/23.
Відповідно до пункту 1.1 Контракт поставки товару № 09/23, визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію, що надалі іменується товар, за номенклатурою, у кількості та за цінами, зазначеним в специфікаціях до контракту, що є невід'ємними частинами даного контракту.
16 листопада 2021 року сторонами украдено специфікацію №12 на суму 1 510 423,05 руб.
18 листопада 2021 року сторонами украдено специфікацію №13 на суму 1 662 458,70 руб.
19 листопада 2021 року сторонами украдено специфікацію №14 на суму 1 627 488,90 руб.
Так, до митного контролю та митного оформлення декларантом 01 грудня 2021 року надіслано засобами електронного зв'язку згідно зі статтею 257 Митного кодексу України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ40, якій присвоєно №UA112080/2021/013572 на товар: Риштування рамні будівельні приставні: базовий блок ВСП 250/1.2 - 50 шт., секція ВСП 250/1.2 - 380 шт., комплект стабілізаторів (4 шт.) - 25 шт., вишка Дачник -10 шт., рама з драбиною ЛРСП 40 - 50 шт., рама прохідна ЛРСП 40 - 80 шт., рігель настилу l=3m - 100 шт., базовий блок ВСП 250/1.2 - 20 шт., секція ВСП 250/1.2 - 170 шт., комплект стабілізаторів (4 шт.) -10 шт., вишка Дачник - 4 шт., рама з драбиною ЛРСП 40 - 200 шт., рама прохідна ЛРСП 40 - 400 шт., сполучення діагональне l=3m - 300 шт, сполучення горизонтальне 1=3м - 400 шт., рігель настилу l =3м - 400 шт, помост ПМ-200 - 2 шт. рама з драбиною, рама прохідна, сполучення діагональне та горизонтальне, рігель настилу являють собою металеві риштування рамні будівельні приставні, призначені для оздоблювальних робіт на фасадах будівель заввишки до 40м. Мають полімерне зносостійке покриття. Базовий блок ВСП, секції ВСП являють собою частини башти будівельної збірно-розбірної, призначеної для здійснення монтажних, ремонтних і оздоблювальних робіт як зовні так і всередині будівель, і розміщення робітників і матеріалів безпосередньо в зоні робіт. Базовий блок містить: база з колесами і домкратами - 2шт., діагональ об'ємна - 1шт, гантель огорожі - 2шт, драбина огорожі - 2шт., перекладина огорожі - 2шт, настил з люком - 1шт, настил без люка - 1шт, стяжка огорожі - 5шт. Секція ВСП містить: драбина секції - 2шт, гантель секції - 2шт, стяжка секції - 8шт. Помост малярний (ПМ-200) призначений для проведення оздоблювальних, ремонтних монтажних робіт зовні і всередині приміщень. Помост являє собою конструкцію зі сталевого полегшеного профілю, що має полімерне зносостійке покриття. Оснащений обгумованими колесами. Матеріал виготовлення риштувать - сталь ст3сп, 08пс. Виробник: ООО "Дмитровский завод строительных лесов".
Декларантом митну вартість вищезазначеного товару заявлено за основним методом визначення митної вартості.
На підтвердження митної вартості товару, декларантом до митного оформлення надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 09/23 від 29 вересня 2021 року; договори (контракти) про перевезення №01\09\2021 від 01 серпня 2021 року та №0110 від 01 жовтня 2021 року; пакувальні листи б/н від 22 листопада 2021 року та 23 листопада 2021 року; рахунки-проформи №1015 від 16 листопада 2021 року, №1027 від 19 листопада 2021 року; рахунки-фактури (інвойси) №851 від 22 листопада 2021 року, №855 від 23 листопада 2021 року; автотранспортні накладні №851 від 22 листопада 2021 року, №855 від 23 листопада 2021 року; платіжне доручення в іноземній валюті б/н від 18 листопада 2021 року та від 19 листопада 2021 року; рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг № 2911-1, №2911-2 від 29 листопада 2021 року; довідка 2911-1 від 29 листопада 2021 року, специфікації № 12 від 16 листопада 2021 року, № 13 від 18 листопада 2021 року, №14 від 19 листопада 2021 року; з заяви на трансп. №19/11 від 19 листопада 2021 року, №22/11 від 22 листопада 2021 року; платіжні доручення №319 від 18 листопада 2021 року, №805 від 19 листопада 2021; товарні накладні №851 від 22 листопада 2021 року, №855 від 23 листопада 2021 року; копія митної декларації країни відправлення №10511010/241121/3012598 від 24 листопада 2021 року.
Посадовою особою митниці 02 грудня 2021 року надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також повідомлено, що згідно частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом 02 грудня 2021 року надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: лист ТОВ "УТД Техпром" від 02 грудня 2021 року б/н., прайс-лист від 01 жовтня 2021 року б/н.; прибуткова накладна №7 від 19 жовтня 2021 року; видаткова накладна № 457 від 30 листопада 2021 року; видаткова накладна № 95 від 21 жовтня 2021 року; видаткова накладна № 96 від 28 жовтня 2021 року; прибуткова накладна № 150 від 23 листопада 2021 року; прибуткова накладна № 6 від 19 жовтня 2021 року.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000068/2 від 02 грудня 2021 року на підставі використаної митницею інформацією щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FСА з розрахунку 2.04 USD/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за МД від 17 листопада 2021 року №UA100100/2021/610673.
На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/000404 від 02 грудня 2021 року.
Вважаючи вищезазначені рішення протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.
Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару за резервним методом.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Проте, в оскаржуваному рішенні відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих документів позивачем.
Так, витребовуючи у позивача додаткові документи та доходячи висновку про неможливість розмитнення товару позивача за ціною договору, відповідач в оскаржуваному рішенні вказав, що заявлену митну вартість товару не може бути визначено, у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено.
Однак, відповідач у рішенні про коригування митної вартості жодним чином не обґрунтовував вказаний висновок.
В рішенні відповідача відсутні посилання, які саме складові заявленої позивачем митної вартості є непідтвердженими, на думку відповідача.
Також, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач вказав на те, що декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності.
Водночас, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Проте, у спірному випадку відповідач жодним чином не обґрунтував, в чому полягає недостатність наданих позивачем документів.
Досліджуючи матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті рішення митницею зроблено висновок про те, що відповідно до пункту 1.1 контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 номенклатура, кількість та ціна товару зазначається у специфікації. У наданих до митного оформлення рахунках-проформах на оплату № 1015 від 16 листопада 2021 року та № 1027 від 19 листопада 2021 року відсутнє посилання на відповідні специфікації.
Проте, зауваження митного органу не впливає на митну вартість декларованого товару, оскільки при досліджені специфікації №№12,13,14 до контракту інвойси, а також платіжні доручення у яких відображені суми імпортовано товару і вони не мають розбіжностей. Також первинні документи чітко ідентифіковані і містять відповідні реквізити та інформацію за який товар та у якій кількості сплачено грошові кошти.
Щодо посилань відповідача на те, що до митного оформлення надано також специфікацію від 30 листопада 2021 року № 16, специфікацію від 02 грудня 2021 року № 20 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23, які не мають відношення до заявленої партії товару (інші найменування, умови поставки тощо), то судом не встановлено як саме надання специфікацій від 30 листопада 2021 року № 16, від 02 грудня 2021 року № 20 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 впливають на митну вартість декларованого товару.
Однак, сам контролюючий орган дійшов висновку, що специфікації від 30 листопада 2021 року № 16, від 02 грудня 2021 року № 20 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 не мають відношення до митного оформлення товару.
Крім того, платіжним дорученням №805 на суму 3 289 947, 60 руб. сплачено вартість імпортовано товару за специфікаціями №13, 14 що відображено у графі "передоплата за товар" платіжного доручення.
Вирішуючи дану справу, колегія суддів враховує, що відповідачем жодним чином необґрунтовано наявність підстав для застосування резервного метода визначення митної вартості у спірному випадку.
Так, відповідач не навів у рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.
Таким чином, враховуючи, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 в адміністративній справі №280/1013/22 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 14 листопада 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва