17 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4770/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у зменшенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік;
2) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, 11566,00 грн. недоплаченої суми грошової допомоги до 05 травня на підставі та у розмірі встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - восьми мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є інвалідом війни ІІІ групи, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18), вважає, що у нього, особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, виникло право на соціальне забезпечення згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону від 25.12.1998 р. №367-ХІV, яке передбачає виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Посилався на те, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» мінімальна пенсія за віком станом на 01 січня 2022 року складає 1934,00 грн., а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2022 році повинна бути йому виплачена в розмірі 13538 грн. Однак, відповідачем, протиправно, до 5 травня у 2022 році була виплачена щорічна разова грошова допомога лише у розмірі 3391,00 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
21.10.2022 року судом отримано відзив на адміністративний позов, за змістом якого відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню (а.с. 15-21) та надав клопотання про залучення належного відповідача (а.с. 22-40). Посилається на те, що у 2022 році, особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України, як такі, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 05.05.2022 року шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 2 постанови Кабінету Міністрів України № 540 від 07.05.2022 року «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі по тексту Постанова №540) здійснював виплату грошової допомоги ГУ ПФУ в Кіровоградській області. Вказує на наявність правої оцінки аналогічним спірним правовідносинам, викладеної у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/2869/22 від 06.10.2022.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Позивач є особою з інвалідністю 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни інвалідів війни, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
Відповідачем у червні 2022 року проведено виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 3391,00 грн, що підтверджено листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 30.09.2022 року №5584-5826/К-05/8-1100/22 (а.с. 7) та не заперечувалось сторонами.
Згідно з статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відносини щодо соціального захисту учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтями 12, 13 вказаного Закону.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 р. №367-XIV статті 12 та 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10. 1993 р. № 3551-XII було доповнено частинами четвертими (відповідно до Закону України від 04.07.2002 р. N 52-IV, частини п'яті) наступного змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком», «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Водночас, підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 №107-VI згадані вище норми права викладено в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 Розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Поряд із цим, Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII, розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким зокрема було передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ця норма діяла з 01.01.2015.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 було визнано неконституційним вищезазначене окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка стосується застосування норм і положень статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27.02.2020 ані приписи пункту 26 Розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ані приписи статей 12 та 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції пункту 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для учасників бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №440/2722/20 від 29.09.2020.
Враховуючи, що справа, яка розглядається є типовою, суд у відповідності до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затверджено порядок використання бюджетних коштів у 2022 році та визначено, що виплати що виплата разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань у 2022 році здійснюється у розмірах не менше, ніж у 2021 році (далі по тексту - порядок №540).
Так, згідно додатку до Порядку №540, разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 4421 гривня.
Таким чином, Кабінет Міністрів України у постанові №540 установив, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, інвалідам війни ІІІ групи здійснюється в розмірі 3391 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №540
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Відтак, позивач, як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, на момент нарахування і виплати йому у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня та на дату звернення його із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, мав право на отримання цієї допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, що передбачено Законом №3551-XII.
При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону України, і не позбавляють позивача його суб'єктивного права на отримання допомоги у розмірі, визначеному Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» мінімальна пенсія з 01.01.2022 складає 1934,00 грн., а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2022 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 13538,00 грн.
Натомість, судом встановлено, що позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 3391,00 грн., а відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості такого розміру виплаченої позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня.
Таким чином, відповідач, здійснивши нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», діяв протиправно та порушив право позивача на отримання допомоги у розмірі, установленому законом.
Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у Постанові №540 всупереч правовій позиції КСУ, викладеній у Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання компетентним органом, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №540, не звільняє його від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.
Визначаючи належного відповідача у справі суд враховує, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 Постанови №540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Тобто Постановою №540 обов'язок безпосередньої виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік позивачу, як одержувачу пенсії, покладено на ГУПФ України в Кіровоградській області. Оскільки разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік виплачена позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, то саме останній є належним відповідачем у справі, суд не вбачає підстав для залучення будь-яких інших співвідповідачів у справі.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. Науменко