17 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3379/22
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Кухар Рішельє" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 65, код ЄДРПОУ 41094577)
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кухар Рішельє", через адвоката Коваленко Д.П., звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" №00009880706 від 23.06.2022 року.
Позов мотивовано тим, що спірне рішення, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 2149035,08 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, прийняте за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кухар Рішельє". Позивач стверджує, що ця перевірка призначена та проведена незаконно, всупереч мораторію на проведення податкових перевірок, запровадженому пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України. З цих підстав, а також заперечуючи описані в акті перевірки порушення валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту, позивач просить суд визнати спірне рішення протиправним та скасувати його.
Ухвалою судді від 25.07.2022 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кухар Рішельє" призначена наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області №201-п від 14.02.2022 року у зв'язку з отриманням від ДПС України податкової інформації, що свідчить про порушення платником законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. У ході перевірки встановлено, що позивач порушив вимоги Закону України "Про валюту і валютні операції" та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 року, в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями. Доводячи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 07.10.2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
У судове засідання 17.11.2022 року учасники справи не прибули. Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кухар Рішельє" зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області.
В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видала наказ №201-п від 14.02.2022 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кухар Рішельє", яким на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кухар Рішельє" з 16.02.2022 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 19.02.2020 року №33/ТД (дата здійснення операцій - 16.04.2020 року) за період з 16.04.2020 року по 22.02.2022 року.
На підставі цього наказу та відповідних направлень посадові особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у лютому 2022 року провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кухар Рішельє" та за її результатами склали акт №854/11-28-07-06/41094577 від 01.06.2022 року.
У ході перевірки встановлено порушення вимог частин 1, 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 року, в частині недотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 19.02.2020 року №33/ТД, укладеному з нерезидентом ОАО "Лидахлебопродукт" (Республіка Білорусь), у сумі 30000 доларів США на 119 днів, у сумі 11566, 36 доларів США на 150 днів, у сумі 5998, 68 грн. на 166 днів, у сумі 69825,18 доларів США на 276 днів, у сумі 174,82 долари США на 278 днів.
У зв'язку з цим ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло щодо позивача податкове повідомлення-рішення форми "С" №00009880706 від 23.06.2022 року, яким йому на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України нараховано пеню у розмірі 2149035,08 грн. за порушення строку розрахунків за операціями з експорту товарів.
Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є зокрема: 41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок унормований статтею 78 ПК України.
Згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, наведених у пп. 78.1.1 - 78.1.22.
Відповідно до пунктів 78.4 - 78.8 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент видання наказу №201-п від 14.02.2022 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кухар Рішельє") установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №1236 від 09.12.2020 року установлено з 19 грудня 2020 року до 31 березня 2022 року на території України карантин.
Отже, на момент призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кухар Рішельє" та видання наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області №201-п від 14.02.2022 року дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків (за виключення окремих видів документальних позапланових та фактичних перевірок, наведених у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).
Зміст наказу №201-п від 14.02.2022 року свідчить, що документальна позапланова перевірка позивача була призначена на підставі пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отже, ця перевірка не підпадала під виключення, наведені у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Між тим, пунктом 4 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" №909-ІХ від 17.09.2020 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" №89 від 03.02.2021 року, якою постановлено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. №568-IX);
- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Воднораз, на час видання наказу №201-п від 14.02.2022 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кухар Рішельє" мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Вказана норма в частині обмежень на проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, на той час була чинною, її дія не зупинялась.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строку дії мораторію могла бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 року у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 року у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 року у справі №360/1182/21, від 01.09.2022 року у справі №640/16093/21, від 12.10.2022 року у справі №160/24072/21 у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" №89 від 03.02.2021 року визнана протиправною та нечинною рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 року у справі №640/18314/21, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року, з тих підстав, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу.
Наведене свідчить, що контролюючий орган протиправно призначив та провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кухар Рішельє" з підстави, визначеної підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, всупереч законодавчій забороні на проведення такої перевірки в період дії мораторію, установленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Позивач оскаржує спірне податкове повідомлення-рішення, посилаючись насамперед на незаконність призначення його перевірки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17 вказала, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18 сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно він прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18 наголосив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, суд визнає протиправним та скасовує спірне податкове повідомлення-рішення форми "С" №00009880706 від 23.06.2022 року як таке, що прийняте на підставі незаконної перевірки, та не вдається в дослідження правомірності висновків ГУ ДПС у Кіровоградській області про допущені позивачем порушення вимог валютного законодавства, які стали підставою для нарахування йому пені. Встановлені судом порушення відповідачем вимог закону щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У позовній заяві представник позивача просила суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 24810 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Доказів на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до суду не надано.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кухар Рішельє" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00009880706 від 23.06.2022 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кухар Рішельє" витрати на сплату судового збору у розмірі 24 810 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш