17 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4413/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІАВТОТРАНС" (позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач (через представника - адвоката Деревінську Л.В.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311598 від 15.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено строки розгляду справи про застосування до позивача адміністративно-господарського стягнення. Крім того, відповідачем допущено процедурні порушення при здійсненні заходів державного нагляду (контролю), що на думку представника позивача також свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.
Представник відповідача у відзиві позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, оскільки за результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 (талон зважування №269), встановлено перевищення вагових параметрів, а саме навантаження на одиночну вісь - 12,7 т, при нормативно допустимому - 11,5 т, згідно п.22.5 ПДР, тобто на 10,43% більше нормативно допустимого (а.с.40-43).
Представником позивача подано відповідь на відзив, в які він не погодився з доводами відповідача та просив позов задовольнити (а.с.61-65).
Дослідивши наявні в справі матеріали, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що 21.02.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на а/д М-14 Одеса - Мелітополь (21 км + 434 м), проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів, в ході проведення якої зупинений транспортний засіб марки МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовувався позивачем як автомобільним перевізником (не заперечується).
За результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено перевищення вагових параметрів, а саме навантаження на одиночну вісь становило 12,7 т, при нормативно допустимому - 11,5 т, згідно до п. 22.5 ПДР, тобто на 10,43% більше нормативно допустимого.
За цим фактом 21.02.2022 складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення контролю (а.с.47-49).
Вказані матеріали перевірки стали підставою для винесення постанови від 15.08.2022 № 311598 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.46).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
У зв'язку з реорганізацією в структурі територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті, проведеної на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №1579-р від 02.12.2021 року "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті", було утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, зокрема відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області шляхом поділу Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Пунктом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України №1579-р від 02.12.2021 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" також установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.
Наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті №1046 від 30 грудня 2021 року з 31 грудня 2021 року введено в дію нову структуру Укртрансбезпеки та штатний розпис з урахуванням новоутворених територіальних органів.
Таким чином, відповідач є належним суб'єктом щодо притягнення автомобільних перевізників до відповідальності за порушення ними законодавства про автомобільний транспорт та застосовуються до них адміністративно-господарських штрафів.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі по тексту - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" від 03.06.2021 №1534-IX, який набрав чинності 01.10.2021, абз.15 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ викладено в наступній редакції: "за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Таким чином, з 01.10.2021 законодавцем встановлена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених габаритно-вагових норм, в т.ч. при перевезенні подільного вантажу.
Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.
Згідно пункту 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.
Відповідно до пункту 22 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Приписами підпункту 22.5 пункту 22 Правил дорожнього руху встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження, зокрема на одинарну вісь 11,5 т. на автомобільних дорогах державного значення та 7 т. на автомобільних дорогах місцевого значення.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).
Так, з метою забезпечення безпеки руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 було затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила № 30).
Згідно з п. 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
П. 4 цих Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Отже, з наведеного слідує, що перевищення вагових параметрів транспортного засобу порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху дозволяється не більше ніж на 2%.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 16 Порядку № 1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Відповідно пункту 20 Порядку № 1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
При цьому, пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу слугував факт порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезення подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ.
Зокрема, в ході проведення габаритно-вагового контролю встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на одиночну вісь - 12,7 т, при нормативно допустимих 11,5 т, тобто на 1,2 т більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало 10,43% більше допустимого показника.
При цьому, суд звертає увагу, що пункт 22.5 Правил дорожнього руху окремо встановлює заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням вагових параметрів, зокрема, навантаження на одиночну вісь - 11,5 тон. Отже, рух транспортного засобу із перевищенням лише одного нормативного допустимого вагового параметру, такого як в даному випадку навантаження на одиночну вісь ТЗ, вже свідчить про порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт.
Стосовно посилання представника позивача на те, що в разі виявлення порушення відповідачем не було заборонено подальший руху транспортного засобу, суд зазначає, що дана обставина не спростовує факт виявлення порушення, при цьому Порядок № 879 не уповноважує посадових осіб Укртрансбезпеки та її територіальних органів здійснювати тимчасове затримання транспортного засобу.
Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422 (далі - Порядок № 422) визначено, що перевірка одного транспортного засобу проводиться посадовою особою протягом не більше однієї години. Таким чином, незалежно від того, чи приведено у відповідність габаритно-вагові параметри транспортного засобу чи ні, посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженням щодо вирішення питання про подальший рух транспортного засобу, який рухався з перевищенням вагових обмежень.
Щодо можливості усунення виявлених порушень та проведення повторного зважування, то згідно до пунктів 23-24 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Таким чином, під час фіксації транспортного засобу з перевищенням вагових параметрів перевізник або його уповноважена особа мають право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Тобто, це право перевізника і саме перевізник має бути зацікавлений у дотриманні всіх норм перевезення вантажу.
Суду не було надано доказів того, що водій транспортного засобу скористався вказаним правом та привів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами. Не надано доказів і того, що посадовими особами Укртрансбезпеки було відмовлено у такому праві. Разом із тим, з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.02.2022 вбачається, що водій транспортного засобу від надання пояснень відмовився (а.с.47).
Щодо посилання представника позивача на порушенням строків розгляду справи та притягнення позивача до відповідальності, слід зазначити наступне.
Згідно п.25 Порядку №1576 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Разом з тим, ст.250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні послуги" та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.
Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Відтак, дія цієї статті поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт".
Тобто, існує два нормативно-правових акти Господарський кодекс України та постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, які видані з одного і того ж питання, тобто регулюють однакові правовідносини, але по-різному.
Разом з тим, ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Отже, встановлення підзаконним нормативно-правовим актом менших строків, ніж передбачені ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, не позбавляє відповідний орган державного нагляду (контролю) застосувати до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції упродовж шести місяців з дня виявлення порушення, оскільки норми Господарського кодексу України мають вищу юридичну силу відносно норм Порядку №1567.
Крім того, строк, який визначено приписами Порядку № 1567 як підзаконним нормативно-правовим актом, є строком розгляду справи про порушення у сфері законодавства про автомобільний транспорт, а не строком накладення адміністративно-господарського штрафу.
Таким чином, за встановлених обставин та законодавчого врегулювання, суд дійшов висновку, що питання застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" регулюються Господарським кодексом України. При цьому, санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення.
Зі змісту статті 250 Господарського кодексу України випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
Отже при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб'єкт владних повноважень, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України. Закінчення будь-якого із встановлених цією статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
Як встановлено, порушення позивачем автотранспортного законодавства встановлено і зафіксовано 21.02.2022, а тому адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу відповідач міг застосувати до 21.08.2022.
Стосовно доводів представника позивача про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207, суд зазначає, що за змістом пп. 4 п. 4 даного Порядку саме до повноважень посадових осіб Укртрансбезпеки належить складання (підписання) та видача довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
Також, здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу під час проведення рейдової перевірки однією посадовою особою Укртрансбезпеки, відповідає вимогам пункту 16 Порядку №1567.
Як слідує із матеріалів справи, довідка № 0057703 від 21.02.2022 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю складена та підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль - старшим державним інспектором, тобто належним суб'єктом її видачі.
Більше того, жодних зауважень, в тому числі і від водія транспортного засобу, відносно можливого порушення саме процедури габаритно-вагового контролю ні матеріали перевірки, ні матеріали справи, не містять.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Підсумовуючи вищевказане, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько