18 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4675/22
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивувала тим, що їй призначено пенсію по інвалідності 2 групи. У 2020 році вона переїхала з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим до м. Олександрії Кіровоградської області та отримала статус внутрішньо переміщеної особи. У березні 2022 року позивачка звернулася до відповідача щодо отримання та виплати пенсії за фактичним місцем проживання, проте відповідач жодних дій за її заявою не вчинив. На запит позивачки, направлений у серпні 2022 року, відповідач повідомив, що рішення про призначення пенсії може бути прийнято за наявності належним чином сформованої пенсійної справи, а також документів, що підтверджують припинення виплат пенсії органами Пенсійного фонду Російської Федерації. Позивачка наполягає, що вона як внутрішньо переміщена особа має право на отримання раніше призначеної їй пенсії, а необхідності у витребуванні матеріалів паперової пенсійної справи немає. З цих підстав просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення їй пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути її заяву про призначення пенсії.
Ухвалою судді від 12.10.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивачка не дотрималася порядку звернення за призначенням/перерахунком пенсії, встановленого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, оскільки не зверталася із заявою встановленого зразка. Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року не передбачено повторного призначення пенсії при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди. Щодо заяви позивачки від 23.03.2022 року про переведення виплат пенсії з Російської Федерації за місцем реєстрації в Україні, то у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року Укрпошта припинила приймання міжнародних поштових відправлень, адресованих до Російської Федерації. У зв'язку з цим відповідач не має можливості направити до Пенсійного Фонду РФ запит про витребування пенсійної справи позивачки. Відповідач стверджує, що переведення виплати пенсії позивачці за новим місцем проживання в Україні можливе за умови відновлення міжнародних поштових відправлень з Російською Федерацією та направлення ним відповідного запиту до Пенсійного Фонду РФ, або особистого надання позивачкою її пенсійної справи, отриманої в органах Пенсійного Фонду РФ, з документами про припинення їй виплати пенсії органами Пенсійного Фонду РФ. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Мирне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим і є громадянкою України, що підтверджується паспортом, виданим 21.10.2020 року Олександрійським відділом УДМСУ у Кіровоградській області.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 17.11.2000 року УСЗН Сімферопольської районної державної адміністрації в АРК, ОСОБА_1 з 01.11.2000 року призначено пенсію по інвалідності 2 групи, номер пенсійної справи 130637.
Відповідно до довідки МСЕК №015603 позивачці з 23.09.2008 року встановлено 2 групу інвалідності безстроково.
У зв'язку з цим УПФУ в Сімферопольського району Автономної Республіки Крим з 01.11.2008 року призначено позивачці довічну пенсію по інвалідності 2 групи.
У 2020 році позивачка виїхала з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та отримала статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3505-5000301763 від 28.08.2020 року, згідно з якою її фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 . За цією адресою позивачка зареєстрована з 31.01.2020 року.
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян №4 (сервісного центру) управління обслуговування громадян (м. Олександрія) ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 23.03.2022 року, у якій просила перевести виплату пенсії за новим місцем проживання.
Не отримавши рішення за цією заявою, у серпні 2022 року позивачка звернулася до відповідача із заявою, у якій просила повідомити причини невиплати їй пенсії.
Відповідач надав позивачці відповідь від 26.08.2022 року, у якій повідомив, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 року тимчасово припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації. Питання про направлення запиту щодо витребування пенсійної справи до компетентного органу Російської Федерації може бути вирішене після припинення або скасування воєнного стану на території України, відновлення міжнародних поштових відправлень до Російської Федерації. Відтак рішення про призначення пенсії за законодавством України може бути прийнято за наявності належним чином сформованої пенсійної справи, а також документів, що підтверджують припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду Російської Федерації (лист Міністерства соціальної політики України №6463/0/2-22/54 від 30.06.2022 року).
Не погоджуючись з такою відповіддю, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд прийшов до таких висновків.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року.
За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФУ та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 30, частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 5 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. №25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Пунктом 14-4 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що громадянам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, виплата пенсій та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, здійснюються за рахунок коштів, які надходять від платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
У разі виникнення дефіциту коштів для фінансування цих виплат такий дефіцит покривається за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та бюджету м. Севастополя.
Громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 1.6 розділу І Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №234.
Внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
Абзацом 7 пункту 1.8 розділу І Порядку №22-1 передбачено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з пунктом 4.12 розділу IV Порядку №22-1 при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання).
Суд установив, що позивачці як громадянці України з 2000 року призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" за її тодішнім місцем проживання в Автономній Республіці Крим. Під час проживання на території Автономної Республіки Крим, яка з 20.02.2014 року тимчасово окупована Російською Федерацією, позивачка не зверталася до органів Пенсійного фонду України про виплату їй пенсії і пенсія їй не виплачувалася. Доказів того, що позивачка у цей період отримала громадянство Російської Федерації та одержувала пенсію в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації, суду не надано. У березні 2022 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про виплату пенсії, за формою додатка 2 до Порядку №22-1. У цій заяві позивачка просила перевести виплату пенсії за новим місцем проживання, посилаючись на свій переїзд на постійне проживання з Автономної Республіки Крим до Кіровоградської області та наявність у неї статусу внутрішньо переміщеної особи.
Стаття 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VII від 15.04.2014 року визначає, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частинами 1 і 2 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Статтею 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Відповідно до частини 1 статті 1, частини 1 статті 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII від 20.10.2014 року внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до частини 1, 3 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Статтею 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Суд звертає увагу, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 01.07.2021 року №1618-IX, який набрав чинності 21.11.2021 року, у частині 2 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" виключено слова "і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації".
Суд зазначає, що позивачка як громадянка України має право на отримання пенсії, призначеної їй відповідно до законодавства України. Будучи внутрішньо переміщеною особою, позивачка має право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання. Конституційне право позивачки на вже призначену пенсію не може бути поставлено у залежність від місцезнаходження її пенсійної справи, а відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у виплаті їй пенсії. Закони про пенсійне забезпечення не передбачають умовою виплати пенсії особі, яка переселилася з тимчасової окупованої території та отримала статус внутрішньо переміщеної особи, отримання від окупаційної влади відомостей про виплату чи припинення виплати пенсії такій особі.
Доводи відповідача про неможливість прийняття рішення за заявою позивачки про виплату їй пенсії через неотримання пенсійної справи та документів про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду Російської Федерації, мотивовані посиланням на лист Міністерства соціальної політики України №6463/0/2-22/54 від 30.06.2022 року про прийняття рішень про призначення пенсій особам, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду Російської Федерації, суд відхиляє, оскільки цей лист не є нормативно-правовим актом, а носить інформаційний характер.
Посилання відповідача на Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, учасниками якої були Україна та Російська Федерація, суд не приймає, оскільки ця угода не регулює питання пенсійного забезпечення та виплати пенсії громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території України.
Тож суд погоджується з доводами позивачки, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, оскільки у встановлений строк та спосіб не розглянув заяву позивачки про виплату пенсії та не прийняв за нею рішення.
Суд вважає, що позов слід задовольнити, а порушене право позивачки відновити - зобов'язавши відповідача розглянути її заяву та прийняти за нею рішення з урахуванням висновків суду.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про виплату пенсії від 23.03.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату пенсії від 23.03.2022 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш