Справа № 606/1887/22
Постанова
Іменем України
11 листопада 2022 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В. розглянувши матеріали, що надійшли звідділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
21 жовтня 2022 року ВП № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 817735 від 18.10.2022 року, 09 жовтня 2022 року близько 14.00 год. ОСОБА_1 по місцю спільного проживання по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру, яке не спричинило тілесних ушкоджень до сина співжительки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.
Суд, у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ч.1 ст.173-2КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ст.1Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч.1ст.251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Всупереч зазначеній нормі, в протоколі не вказано суті адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З викладеної у протоколі фабули правопорушення, не зрозуміло в чому виразилось фізичне насильство в діях ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 відповідно до вищеназваного Закону.
Вказаних вище доказів недостатньо для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 насильства психологічного і фізичного характеру відносно потерпілого ОСОБА_2 , а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду ОСОБА_1 порушень передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП не допустив, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в даній справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями ст., 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд.
Суддя В.В. Малярчук