Справа № 158/1139/22 Провадження №33/802/605/22 Головуючий у 1 інстанції:Сіліч Ю. Л.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.
17 листопада 2022 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 серпня 2022 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого фасадчиком ТОВ «Волбуд», притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Визначено стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 10.05.2022 року о 07 год. 05 хв. ОСОБА_1 , на а/д Р-14, в порушення вимог п. 2.9а ПДР, керував автомобілем марки «ВАЗ2106», д.н.з « НОМЕР_1 », перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп'яніння та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржує його з мотивів незаконності, оскільки порушено вимогу закону щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин справи. Стверджує про формальний підхід місцевого суду до вивчення справи та фактичну відмову йому у доступі до правосуддя, що й призвело до необґрунтованого застосування стягнення та ухвалення незаконного рішення. Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні і допустимі докази на підтвердження його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також посилається, що огляд на стан сп'яніння було проведено з порушенням норм чинного законодавства і його результати не можуть братися до уваги при розгляді справи, а відеоматеріали не додано до справи. Разом з тим, зазначається про відсутність направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я. Вважає, в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ківерцівського районого суду Волинської області від 18 серпня 2022 року з причин, що отримав копію постанови на поштову адресу лише 28 вересня 2022 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не був присутній на розгляді справи 18 серпня 2022 року, постанова йому судом надсилалась, яку отримав 28 вересня 2022 року, тому строк на оскарження рішення місцевого суду, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слід поновити та прийняти до розгляду апеляційну скаргу.
Відповідно до приписів ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, вказані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9-а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №075744 від 10 травня 2022 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння; роздруківкою з приладу ALCOTEST 6810 - результат 1,08 проміле; та іншими наявними в матеріалах справи доказами, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №075744 від 10 травня 2022 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника.
Як зазначено в протоколі, права та обов'язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені, про що свідчить підпис останнього у такому.
Крім того, згідно розписки ОСОБА_3 , якому тимчасово передано право керування автомобілем, яким керував ОСОБА_1 , власноручно зазначив про те, що він зобов'язується не передавати даний транспортний засіб ОСОБА_1 до повного витвереження, що додатково вказує на перебування правопорушника у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, ОСОБА_1 жодних заперечень до протоколу та щодо обставин, викладених у ньому не заявляв, а у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення вказав «з протоколом згідний», та підписав протокол. Аналогічно власноруч підписана ОСОБА_1 роздруківка з приладу «Драгер», акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Тобто особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не лише не заперечувала своєї винуватості у вчиненні правопорушення під час складання протоколу щодо неї, а фактично її визнавала.
Що стосується доводів ОСОБА_1 щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків.
Разом з тим, в протоколі вказані свідки, які залучались під час огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів, які ствердили свою присутність підписами у протоколі.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що вказане в протоколі відео з службової бодікамери в матеріалах справи відсутнє, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне і висновок про винуватість ОСОБА_1 можливо зробити з наявних в матеріалах справи доказів за відсутності відео з бодікамер поліцейських.
Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
Щодо покликання апелянта в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку із розглядом справи у його відсутності то, на переконання апеляційного суду, такі права особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, поновлені шляхом подачі апеляційної скарги.
Також слід наголосити, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 усно повідомлено про розгляд справи про адмінправопорушення в Ківерцівському районному суді.
Таким чином з'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, судом також береться до уваги поведінка особи, яка притягається до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Доводи ОСОБА_1 про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним судом було вжито заходи для забезпечення участі працівника поліції ОСОБА_4 в судовому засіданні, проте останній з невідомих причин не прибув. ОСОБА_1 не заперечив щодо розгляду справи у відсутності свідка та нових доказів, які спростовували б висновки суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції надані не були.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Нові докази, які спростовували б висновки суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції надані не були.
Враховуючи вищенаведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 серпня 2022 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.
Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П.П.