1Справа № 335/5863/22 2/335/2653/2022
07 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Головко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Козар Михайла Володимировича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Козар М.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, обґрунтовуючи вимоги тим, що між відповідачем та позивачем укладено договір позики від 28.02.2020 року № 28/02/20-9 з урахуванням додаткової угоди від 25.11.2021 року № 8.
Фактично відповідач отримала від позивача в борг за вказаним договором позики 62583 гривні, що по курсу в АТ КБ «Приватбанк» станом на момент укладання договору еквівалентно 2300 доларам США.
Відповідно до вимог укладеної додаткової угоди від 25.11.2021 року № 8 до договору позики від 28.02.2020 року № 28/02/20-9, відповідач зобов”язувалася повернути вказані кошти не пізніше, ніж через 3 місяця з моменту укладення договору, тобто до 28.02.2022 року. Сторони домовились, що загальна сума в гривнях, яка підлягає поверненню у строки та в порядку, передбаченому цим Договором буде відповідати 2300 доларів США, за курсом їх продажу в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не пізніше, ніж через три місяці з моменту укладення договору, тобто до 28.02.2022 року.
Крім того, вказаний договір позики з урахуванням додаткової угоди від 25.11.2021 року № 8 містить в своєму змісті графік повернення боргу, який був погоджений з Відповідачем, про що свідчить його підпис у додатковій угоді. Згідно до графіку Відповідач повинен був повертати борг частинами в наступному порядку: до 28.12.2021 року включно 3619 гривень, що згідно курсу в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є еквівалентом 133 доларів США; до 28.01.2022 року включно 3619 гривень, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» є еквівалентом 133 доларів США; до 28.02.2022 року включно 55345,14 гривень, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» є еквівалентом 2034 доларів США;
Також, на підтвердження факту отримання коштів відповідачем власноруч було складено й боргову розписку з зазначенням фактів отримання ним грошей в борг позивача, а також було укладено договір застави від 28.02.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Будніковою Ю.С..
Станом на час складання позову відповідач частково виконала свої боргові зобов”язання, передбачені договором позики з урахуванням додаткової угоди від 25.11.2021року № 8 до нього, а саме: 04 січня 2022 року - 3 653 гривень 91 копійок, що на день сплати, а саме 04.01.2022 року згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» дорівнює еквіваленту 133 доларів США; 05 січня 2022 року - 28 407 гривень 08 копійок., що на день сплати, а саме 05.01.2022 року згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» дорівнює еквіваленту 1034 доларів США.
Загальна сума повернутих коштів складає: 32 060 гривень, 99 копійок, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» дорівнює еквіваленту 1167 доларів США.
Таким чином, сума основного боргу складає: 45 206 гривень 70 копійок, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» станом на 10.09.2022 року складає 1133 доларів США.
Крім того, договором позики від 25.11.2021 року передбачено наслідки прострочення виконання грошового зобов”язання.
Так п. 10 договору передбачає, що за несвоєчасне повернення позики (її чергової частини за графіком) позичальник сплачує позикодавцю неустойку в розмірі 1% від суми займу за кожний календарний день існування простроченої заборгованості».
Розмір неустойки станом на час складання позову складає: кількість прострочених днів складає з 29 грудня 2021 року по 04 січня 2022 року - 7 днів. Таким чином, загальна сума неустойки складає 4 380 гривень 81 копійка, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» дорівнює еквіваленту, станом на 07.09.2022, складає 110 доларів США.
Станом на день подачі позовної заяви відповідач не виконала свої зобов'язання за договором позики, тобто в повному обсязі борг не повернула, чим порушила виконання зазначених зобов'язань.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 28.02.2020 року № 28/02/20-9 в редакції за додатковою угодою від 25.11.2021 року № 8 у розмірі 49 587 гривень 51 копійок, що згідно курсу АТ КБ «Приватбанк» станом на 07.09.2022 року складає 1 243 доларів США, а саме: основний борг в розмірі 45206 гривень 70 копійок, що еквівалентно 1 133 доларів США, неустойку (пеню) за прострочення виконання зобов”язання в розмірі 4 380 гривень 81 копійка, що еквівалентно 110 доларів США, судовий збір у розмірі 992 гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 18028 гривень 80 копійок.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання двічі не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та день судового засідання була належним чином повідомлена, письмовий відзив на позовну заяву не надала.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 28.02.2022 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики № 28/02/20-9 з урахуванням додаткової угоди від 25.11.2021 року № 8.
Відповідач, отримала від позивача в борг за вказаним договором позики 62 583 гривень, що по курсу в АТ КБ «Приватбанк» станом на момент укладання договору є еквівалентно 2300 доларів США.
Відповідно до вимог укладеної додаткової угоди від 25.11.2021 року № 8 до договору позики від 28.02.2020 року № 28/02/20-9, відповідач зобов'язувалася повернути вказані кошти не пізніше, ніж через 3 місяця з моменту укладення договору, тобто до 28.02.2022 року. Сторони домовились, що загальна сума в гривнях, яка підлягає поверненню у строки та в порядку, передбаченому цим договором буде відповідати 2300 доларів США, за курсом їх продажу в АТ КБ «Приватбанк» не пізніше, ніж через три місяці з моменту укладення Договору, тобто до 28.02.2022 року.
Крім того, вказаний договір позики з урахуванням додаткової угоди від 25.11.2021 року № 8 містить в своєму змісті графік повернення боргу, який був погоджений з відповідачем, про що свідчить її підпис у додатковій угоді. Згідно до графіку відповідач повинна була повертати борг частинами в наступному порядку: до 28.12.2021 року включно 3619 гривень, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» є еквівалентом 133 доларів США; до 28.01.2022 року включно 3619 гривень, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» є еквівалентом 133 доларів США; до 28.02.2022 року включно 55345,14 гривень, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» є еквівалентом 2034 доларів США.
На підтвердження факту отримання коштів відповідачем власноруч було складено боргову розписку з зазначенням фактів отримання нею грошей в борг у позивача, а також було укладено договір застави від 28.02.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Будніковою Ю.С..
На теперішній час відповідач частково виконала свої зобов'язання, передбачені договором позики з урахуванням додаткової угоди від 25.11.2021 року № 8 до нього, а саме: сплатила 04 січня 2022 року 3 653 гривень 91 копійок, що на день сплати, а саме 04.01.2022 року згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» дорівнює еквіваленту 133 доларів США; 05січня 2022 року - 28 407 гривень 08 копійок, що на день сплати, а саме 05.01.2022 року згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» дорівнює еквіваленту 1034 доларів США;
Загальна сума повернутих коштів складає: 32 060 гривень 99 копійок, що еквівалентно 1167 доларів США.
Таким чином, сума основного боргу складає: 45 206 гривень 70 копійок, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» станом на 10.09.2022 року складає 1133 доларів США.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові ВП ВС у справі №912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто законодавство встановлює наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, відповідно до змісту якого, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Договором позики від 25.11.2021 року передбачено наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно п. 10 договору передбачає, що за несвоєчасне повернення позики (її чергової частини за графіком) позичальник сплачує позикодавцю неустойку в розмірі 1% від суми займу за кожний календарний день існування простроченої заборгованості».
Так кількість прострочених днів складає з 29 грудня 2021 року по 04 січня 2022 року складає 7 днів. Таким чином, загальна сума неустойки складає 7 х 625 гривень 83 копійок = 4 380 гривень 81 копійка, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» дорівнює складає 110 доларів США.
На теперішній час відповідач не виконала свої зобов'язання за договором позики, тобто в повному обсязі борг не повернула.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов”язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов”язання в іноземній валюті.
Згідно із правою позицією, викладеною у постанові ВП ВС від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц, статтею 524 ЦК України визначено, що зобов”язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов”язання в іноземній валюті. Якщо у зобов”язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Згідно ч.1,2 ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 , взявши на себе зобов'язання по поверненню коштів, допустила неналежне його виконання.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не виконала взяті на себе зобов”язання та не повернула суму позики у строк, визначений договором, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 основного боргу у розмірі 45206 гривень 70 копійок, що еквівалентно 1 133 доларів США та неустойку (пеню) за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 4 380, 81 гривень 81 копійка, що еквівалентно 110 доларів США обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню 992 гривень 40 копійок сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»
Судом встановлено, що 02.09.2022 року між АБ « Адвокатська контора Козаря» та ОСОБА_1 , укладено договір про надання правової допомоги у цивільній справі, відповідно до умов договору адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу з питань стягнення заборгованості за договорами позики в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, із складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру, із складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову тощо та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства) та інших документів, підготовка, оформлення та подання позовних заяв до суду, отримання всіх процесуальних документів, тощо, представництва та захисту інтересів клієнта на власний розсуд в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, Фонді гарантування вкладів фізичних осіб тощо з будь-яких питань із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі або їх представникам, положеннями, ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими кодексами та законами та підзаконними актами законодавства України, а також-будь якими іншими правами, які має фізична особа, включаючи право складання, підпису, подання і отримання будь-яких документів, які стосується клієнта та інших правового ті ділового характеру, стосовно клієнта. Клієнт зазначає, що у адвокатського бюро відсутні будь-які обмеження прав, вчиненні дій, прийняті рішень при виконанні адвокатським бюро даного договору.
Гонорар адвокатського бюро «Адвокатська контора Козаря» за надання правничої допомоги ОСОБА_1 (п. 4.2 Договору) визначається додатковою угодою до договору.
Згідно додаткової угоди від 08.09.2022 року № 5 до Договору про надання правничої допомоги від 02.09.2022 гонорар адвокатського бюро «Адвокатська контора Козаря» за надання правничої допомоги у судовій справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 складає 40 відсотків від основної суми заборгованості за договором позики тобто (45 206,70/ 100*40%= 18028,80 гривень (за повний супровід даної справи в суді першої інстанції, включаючи правовий аналіз наданих документів, підготовка позовної заяви та необхідних документів, їх оформлення та подання до суду згідно ЦПК України, участь (за потребою) у судових засіданнях під час розгляду справи (в тому числі й режимі відеоконференції), складання процесуальних заяв та документів, тощо. Дана сума при розгляді справи є остаточною та зміні не підлягає.
Таким чином, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, ураховуючи повне задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 18028 гривень 80 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 76, 77, 81, 141, 259, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Козар Михайла Володимировича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28.02.2020 року № 28/02/20-9 в редакції за додатковою угодою від 25.11.2021 року № 8 у розмірі 45206 гривень 70 копійок , що згідно курсу АТ КБ «Приватбанк» станом на 10.09.2022 року складає 1 133 доларів США, неустойку (пеню) за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 4 380 гривень 81 копійок, що згідно курсу в АТ КБ «Приватбанк» станом на 10.09.2022 року складає 110 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992 гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 18028 гривень 80 копійок.
Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07 листопада 2022 року.
Суддя А.В. Воробйов