Дата документу 18.11.2022
Справа № 334/3676/22
Провадження № 3/334/2260/22
18 листопада 2022 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які складені поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст.130 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 19.08.2022 року о 16 год. 55 хв. в м. Запоріжжі по вул. Пантелеймона Куліша біля буд. 9-а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на бодікамеру 474244; НОМЕР_3 . Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судової повістки за адресою, зазначеною правопорушником у протоколі, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 у відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 було достовірно відомо про складання відносно нього протоколу за ч.3 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, однак, він не цікавиться провадженням у справі, про дати розгляду якої міг також отримати інформацію за допомогою офіційних джерел, такий як веб сторінка суду.
За таких обставин відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 ..
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали та відеозапис долучений до справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 19.08.2022 року серії ААД №248624, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, даними відеозапису, який міститься в матеріалах справи, довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика», рапортом, направлення на огляд водія, архівом правопорушення.
Дії водія ОСОБА_1 співробітниками УПП в Запорізькій області про порушення ним п. 2.5 ПДР України кваліфіковані вірно, так як згідно з п. 2.5ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція) визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Згідно з п.п.2, 3, 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі-Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п.3 Порядку огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 4 Порядку встановлено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно довідки з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» ITC ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року повторно притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачені ст. 130 КУпАП, зафіксовано позбавлення права керування транспортними засобами на десять років.
Будь-яких доказів, на підтвердження тієї обставини, що водій ОСОБА_1 після зупинки його автомобіля патрульними 19.08.2022 року самостійно за власною ініціативою пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння та висновки за результатами даного огляду, суду на час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надані.
В ході судового розгляду, суду не надано жодного переконливого доказу, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Приймаючи до уваги вимоги Розділу Першого ПДР України, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія, то до ОСОБА_1 не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами, так як такого права він позбавлений.
При визначенні адміністративного стягнення, суд враховую особу правопорушника, при цьому не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення згідно санкції визначеної ч. 3 ст. 130 КпАП України, у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки його вина підтверджується зібраними по справі матеріалами. Вказаний вид стягнення в даному випадку, вважаю доцільним і достатнім для його виправлення, а також попередження здійснення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 130, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. на користь держави без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів.
Суддя: Козлова Н. Ю.