Дата документу 16.11.2022
Справа № 334/3542/22
Провадження № 2/334/2447/22
16 листопада 2022 року
Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Гнатюка О.М.,
при секретарі судового засідання Алєйніковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов обґрунтований тим, що 05 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики №050621-3 (далі по тексту - Договір), згідно умов якого позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 134808 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот вісім) гривень 00 копійок, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим з договором строк, не пізніше ніж через 5 місяців з моменту укладення договору, тобто до 05 листопада 2021 року.
08 лютого 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору позики №050621-3 від 05 червня 2021 року, згідно умов якого було внесено зміни в п. 1, 5, 6 та зазначено, що позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 130258 (сто тридцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) гривень 08 копійок, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим з договором строк, не пізніше ніж через 3 місяці, тобто до 05 лютого 2022 року.
Згідно п. 5 Додаткової угоди, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики, визначену в п. 1 Додаткової угоди:
5805,80 гривень до 05 березня 2022 року,
5805,80 гривень до 05 квітня 2022 року,
117975,96 гривень до 05 травня 2022 року.
Також, 08 лютого 2022 року відповідач власноруч підписав розписку, в якій зазначив, що кошти в сумі 130258 (сто тридцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) гривень 08 копійок отримав у повному обсязі та зобов'язується повернути цю суму до 05 травня 2022 року включно.
Згідно з п. 10 позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 11 договору у разі прострочення виконання зобов'язання (несвоєчасне повернення позики або її чергової частини за графіком) позичальником за даним договором, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
П. 16.3 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання, покладені на нього положеннями договору, в тому числі щодо своєчасного повернення позики.
05 травня 2022 року відповідач не здійснив платіж відповідно до договору.
Станом на 22 серпня 2022 року позичальник свої зобов'язання не виконує належним чином, а його заборгованість складає 184497 (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто сім) гривень 60 копійок.
Позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 184497,60 гривень та судовий збір.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, повідомлений належним чином.
Представник позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності позивача. підтримав позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов чи письмові заяви по суті позовних вимог суду не надавалися.
Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
05 червня 2021 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір позики №050621-3. За умовами цього договору відповідач отримав від позивачки в борг грошові кошти в розмірі 134808 грн., що еквівалентно 4920 доларів США. Відповідач зобов'язався запозичені грошові кошти повернути до 5.11.2021 року.
08 лютого 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору позики №050621-3 від 05 червня 2021 року, згідно умов якого було внесено зміни в п. 1, 5, 6 та зазначено, що позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 130258 (сто тридцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) гривень 08 копійок, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим з договором строк, не пізніше ніж через 3 місяці, тобто до 05 лютого 2022 року. Загальна сума, що підлягає поверненню має відповідати еквіваленту 4624 долари США за курсом на дату здійснення платежу.
Гроші відповідачем не повернуті, про що свідчить наявність боргового документу (розписки) саме на руках у позивачки.
Розписка містить наступний текст:
«Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт, серія НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області, 25 грудня 2001 року, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 8 лютого 2022 року отримав позику від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві, 29 січня 2009 року, що проживає/зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , у сумі 130258,08 (сто тридцять тисячі двісті п'ятдесят гривень 08 копійок), що за курсом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 28,17 грн.) на день укладення цього Договору еквівалентно 4624 (чотири тисячі шістсот двадцять чотири) долари США, згідно Додаткової угоди від 08 лютого 2022 року до договору позики №К050621-3 від 5 червня 2021 року, і зобов'язуюся повернути цю ОСОБА_1 в строк до 05 травня 2022 року включно.»
Згідно із ч.2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятись у формі встановлений законом.
В силу вимог ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч.3 ст.626 ЦК України) ними було укладено договір позики, так як позивач передав відповідачу у власність грошові кошти, а відповідач зобов'язався їх повернути в тій же сумі, що відповідає ст. 1046 ЦК України.
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Підтвердження виконання зобов'язання має відбуватись у спосіб, встановлений ст. 545 ЦК України, у т.ч. видачею кредитором на вимогу боржника розписки про одержання виконання частково або в повному обсязі, повернення кредитором боржнику боргового документу, а у разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Надана позивачем розписка є підтвердженням укладення договору позики у письмовій формі.
За вказаних обставин суд вважає доведеним наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму боргу.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного суд вважає доведеним дійсності розписки, наданої позивачем,в зв'язку із чим позовні вимоги підлягає задоволенню
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1844,98 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13 ,76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 184497,60 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1844,98 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Гнатюк