Вирок від 18.11.2022 по справі 332/2147/22

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2147/22

Провадження №: 1-кп/332/197/22

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження №12022082030000705 від 16.08.2022р. за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, який на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, військовозобов'язаного, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» визначено, що зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян.

Пунктами 1-4, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12,10 1992 № 576, та Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622), визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.

Разом з тим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на придбання бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого Законом дозволу, 16.08.2022, в ранковий час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав корпус бойової ручної наступальної гранати «OF 37» та підривач до неї, знаходячись в 1-му під'їзді, на 1-му поверсі, будинку АДРЕСА_2 .

В подальшому, маючи умисел на зберігання вказаних предметів, переніс їх до приміщення своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1 без передбаченого Законом дозволу до моменту їх вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку 16.08.2022, на підставі ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя №1-кс/332/203/22, в період часу з 12 години 14 хвилини до 14 години 09 хвилин.

Разом з цим, відповідно до висновку експерта від 02.09.2022 року № КСЕ-19/108-22/9526, вказані вище предмети є корпусом бойової ручної наступальної гранати «OF 37» промислового виготовлення, містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, який придатний для здійснення вибуху та руйнування корпусу з утворенням характерних осколків, при наявності засобу підриву (ініціювання вибуху) або при утворенні необхідних для цього умов, та бойовим підривачем дистанційної дії промислового виготовлення, являється самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху), містить в собі ініціюючу вибухову речовину, який придатний для здійснення вибуху у якості засобу підриву (ініціювання вибуху).

Наданий на дослідження корпус бойової ручної наступальної гранати «OF 37» в сукупності з наданим на дослідження бойовим підривачем дистанційної дії являються вибуховим пристроєм військового призначення, а саме бойовою ручною наступальною осколковою гранатою «OF 37» промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Разом з тим, з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 13.09.2022 року між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинений кримінальне правопорушення та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором слід затвердити.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження угоди, зазначаючи, що її умови не суперечать нормам законодавства, угода укладена добровільно в його присутності, обвинувачений у повній мірі розуміє наслідки укладення угоди, вину визнає у повному обсязі.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого і його захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо, зокрема, кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесене до тяжкого злочину, унаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана лише державним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та прокурор, визначена в межах санкцій ч. 1 ст.263 КК України з урахуванням положень ст. ст. 60, 63, 66, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення,щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Відповідно до ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

По справі цивільний позов не заявлено.

Речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення комплексної хіміко-вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/108-22/9526 від 02.09.2022 у розмірі 4719,50 грн., документально підтверджені, тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 13.09.2022 року у кримінальному провадженні №12022082030000705 від 16.08.2022р. про визнання винуватості, укладену між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової комплексної хіміко-вибухово-технічної експертизи № КСЕ-19/108-22/9526 від 02.09.2022 вартістю 4719 гривні 50 копійок.

Речові докази: уламки об'єктів дослідження та первинні упаковки, що передані на зберігання до камери збереження речових доказів відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 505) - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

1) обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
107390454
Наступний документ
107390456
Інформація про рішення:
№ рішення: 107390455
№ справи: 332/2147/22
Дата рішення: 18.11.2022
Дата публікації: 19.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (15.01.2024)
Дата надходження: 27.11.2023
Розклад засідань:
04.10.2022 14:20 Заводський районний суд м. Запоріжжя
01.11.2022 12:00 Заводський районний суд м. Запоріжжя
18.11.2022 12:00 Заводський районний суд м. Запоріжжя
06.12.2023 10:15 Заводський районний суд м. Запоріжжя