Справа № 331/3699/22
Провадження № 1-кс/331/1121/2022
25 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запорожжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082020000986 від 20.10.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Старший слідчий СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082020000986 від 20.10.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у період часу з 01.10.2022 до 16.10.2022 невстановлена особа, шляхом віджиму вікна проникла до приміщення квартири АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала майно що належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальний збиток встановлюється.
Так, під час досудового розслідування в якості свідка допитаний ОСОБА_6 , який пояснив що 16.10.2022 у вечірній час знаходився вдома та побачив що біля будинку АДРЕСА_2 знаходиться автомобіль ЗАЗ «Таврія» у кузові синього кольору д.н. НОМЕР_1 . Також ОСОБА_6 пояснив що у зазначений квартирі мешкав маловідомий чоловік на ім'я ОСОБА_7 , який є військовослужбовцем ЗСУ. Приблизно пів року ОСОБА_7 не з'являвся у зазначений оселі. У зв'язку чим знаходження біля зазначеного будинку автомобіля ОСОБА_6 здалось підозрілим та він виріши зробити фотографію зазначеного автомобіля.
Під час проведення оперативно-розшукових заходів встановлено що вказаний автомобіль зареєстрований ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою АДРЕСА_3 . Також встановлено що на зазначеному автомобілі пересувається ОСОБА_9 , який мешкає за адресою АДРЕСА_4
21.10.2022 під час проведення огляду за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_4 виявлено та вилучено автомобіль ЗАЗ «Таврія» у кузові синього кольору. д.н. НОМЕР_1 та зв'язка ключів до нього.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що майно, яке було вилучено 21.10.2022 за місцем мешкання ОСОБА_9 , а саме автомобіль ЗАЗ «Таврія» у кузові синього кольору д.н. НОМЕР_1 має значення речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні.
На теперішній час з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на значене майно, а саме автомобіль ЗАЗ «Таврія» у кузові синього кольору д.н. НОМЕР_1 вилучений під час проведення огляду, у зв'язку з чим слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, хоча судом вжито всіх можливих заходів для забезпечення його явки, в зв'язку з чим клопотання розглядається без його присутності.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 107 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб, без здійснення фіксування технічними засобами.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання, долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що в провадженні ВП № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12022082020000986 від 20.10.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 21.10.2022 року, в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено та вилучено: автомобіль Таврія синього кольору з д.н.з. НОМЕР_1 .
Слідчий звернувся до слідчого суді з клопотанням про арешт вилученого майна, в межах встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, клопотання слідчого не містить об'єктивних даних, які б вказували на те, що вилучений під час огляду місця події автомобіль ЗАЗ «Таврія» у кузові синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 , з огляду на обставини, які розслідуються в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, у клопотанні лише перераховуються загальні підстави для накладення арешту на майно, без зазначення конкретних обставин події, за яких вилучене майно може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. В матеріалах клопотання не міститься й постанови про визнання вилученого майна речовими доказами.
Також, у клопотанні слідчим не зазначено, які конкретно слідчі дії необхідно провести з вилученим автомобілем, та яке доказове значення вони мають для розслідуваного кримінального правопорушення, чим саме повернення автомобіля може перешкодити всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин кримінального правопорушення. За таких обставин, запропонований слідчим вид забезпечення кри мінального провадження, а саме - накладення арешту на автомобіль, не відповідає принципу розумності та співмірності обмеження прав власності, завданням даного кримінального провадження.
Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання автомобіль не є власністю підозрюваних у кримінальному провадженні чи потерпілих, а отже такий автомобіль є майном третіх осіб.
Відповідно до частин першої, третьої статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, із клопотанням про накладення арешту на автомобіль звернувся слідчий за погодженням прокурора, а не прокурор, як того вимагають приписи КПК України.
За таких обставин, враховуючи, що поданими слідчим матеріалами клопотання не доведено наявності достатніх підстав для накладення арешту на автомобіль, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082020000986 від 20.10.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1