Справа 2-141/2010
18 травня 2010 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді Крот С.І.
при секретарі Столяренко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Петриківської селищної ради про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів та просить визнати за нею право власності на житлові прибудови Б1-1 площею 9,7 кв.м., прибудову б-1 8,6 кв.м., розташовані в житловому будинку Б-1, прибудові В-1 площею 14,64 кв.м., прибудови В1-1 площею 10,3 кв.м., які розташовані в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що на підставі договорів дарування на праві власності їй належить 104/150 частини спірного домоволодіння, які були їй виділені в натурі згідно рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2000 року, а саме: житловий будинок А, літню кухню Г, тамбур г-1, г1-1, сарай Д, літня кухня В, погріб, гараж літ. Ж, паркан, разом з земельною ділянкою розміром 3,427 кв.м., відповідачці ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину належить 1/6 частина вказаного домоволодіння, а відповідачу ОСОБА_3, який успадкував свою частку після смерті матері ОСОБА_4, належить 7/50 частин спірного домоволодіння. В 1979 році вона прибудувала до житлового будинку Б=1 прибудову Б1-1 площею 9,7 кв.м. і прибудову б-1 площею 8,6 кв.м., до літньої кухні В-1 прибудувала В-1 площею 14,64 кв.м., прибудову В1-1 площею 10,3 кв.м., але відповідач ОСОБА_3 перешкоджає їй в оформленні права власності на ці прибудови, тому вона змушена звернутися до суду.
У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги з посиланням на вищевказані обставини.
Відповідачка - ОСОБА_2 заявлений до неї позов не визнала і пояснила, що їй належить 1/6 частина жилого будинку А-1 в АДРЕСА_1 і як співвласник будинку вважає, що вона та відповідач ОСОБА_3 займають належні їм частини домоволодіння, позивачка нічого особисто в спірному домоволодінні не будувала.
Відповідач ОСОБА_3 заявлений до нього позов не визнав і пояснив, що йому після смерті його матері ОСОБА_4 в порядку спадкування належить 7/50 часток в будинку Б-1 АДРЕСА_1 Петриківського району, що складає повністю площу всього будинку Б-1, що він в ньому проживає разом з дружиною та трьома дітьми, іншим житлом він не забезпечений. Він проживав в спірному будинку зі свого народження, бо це будинок його батьків. Спірне домоволодіння було поділено між ним, позивачкою та ОСОБА_2 згідно з проведеною судово-технічною експертизою судовими виконавцями після набрання чинності судового рішення про розподіл будинку і весь час він проживає разом з сім*єю на відведеній йому частині домоволодіння. Позивачка нічого сама в спірному домоволодінні не будувала.
Третя особа - Петриківська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області - належним чином повідомлені про день і час слухання справи, в судове засідання не з*явились, надали заяву з проханням розглядати справу без участі їх представника.
Заслухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає циільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом установлено, що відповідно до рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2000 року, яке набрало законної сили, позивачці виділено в натурі 104/150 частини домовладіння по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області: в яку входять жилий будинок А, який має 6 кімнат, літня кухня Г, 2 тамбури, сарай Д, літня кухня В, погріб, гараж Ж, уборна, підвал, ворота з калиткою, забор. Цим же рішенням не тільки виділена в натурі позивачці частина домовладіння, а навіть встановлений порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для обслуговування її частини домовладіння.
Крім того, позивачка зверталася з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відповідачами по даній справі - про примусове припинення права на частку у спільному майні і рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2007 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову їй було відмовлено.
Також позивачка зверталася з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відповідачами по даній справі - про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення і рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01.06.2009 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову їй було відмовлено
Відповідно до п. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, позивачка використала своє право на виділ своєї частки зі спільної часткової власності в натурі відповідно до рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2000 року, яке набрало законної сили, тому вимоги про визнання за нею права власності на житлові прибудови Б1-1 площею 9,7 кв.м., прибудову б-1 8,6 кв.м., розташовані в житловому будинку Б-1, прибудові В-1 площею 14,64 кв.м., прибудови В1-1 площею 10,3 кв.м., які розташовані в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, які не виділені їй в натурі, безпідставні.
Відповідачці ОСОБА_2належить 1/6 частина жилого будинку А-1, відповідачу ОСОБА_3 після смерті його матері в порядку спадкування належить 7/50 часток в будинку Б-1 АДРЕСА_1 Петриківського району Дніпропетровської області, в якому він проживає разом з дружиною та трьома дітьми. Іншим житлом він не забезпечений.
Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Позивачка не довела свого позову, що є її обов*язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України. При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз*яснював позивачці її права та обов*язки.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позову про визнання права власності в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. 364 ЦК України, суд ,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Петриківської селищної ради про визнання права власності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Крот С.І.