Справа № 285/1687/22
провадження у справі №2/0285/595/22
11 листопада 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сусловця М.Г., за участі секретаря судових засідань Голуба В.О. та осіб, які беруть участь у справі:
представника позивача: Петько Т.В.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у загальному позовному провадженні справу за позовом виконавчого комітету, як орган опіки і піклування Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
У травня 2022 року органу опіки та піклування виконавчого комітету Ярунської сільської ради звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь дітей аліменти на їх утримання, щомісяця починаючи з дня подання позову.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 нехтує своїми батьківськими обов'язками, вихованням дітей не займається, будинок без зручностей, в будинку постійно безлад та антисанітарія, мінімальний запас продуктів, не слідкує за гігієною дітей, не працює, для дітей в будинку не створено умов для їх проживання (місце для відпочинку, навчання), діти наданий час зі згоди матері перебувають в КУ "Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей "Сонячний дім" Житомирської обласної ради. 03.03.2022 року дітей перевлаштували до ДБСТ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , де вони перебувають на даний момент. У грудні 2021 року позивач звертався до суду з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, але рішенням суду було відмовлено у задоволенні позову та попереджено ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей. Проте ОСОБА_1 ситуацію не виправила, будинку залишився у тому ж стані, а тому просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що вона не бажає бути позбавленою батьківських прав. Зазначила, що з дітьми має гарні відносини, постійно відвідує їх. Відповідачка просить суд не позбавляти її батьківських прав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що діти ОСОБА_1 перебувають на її вихованні, коли діти потрапили до неї у них був пригнічений стан. Мама декілька разів приїздила їх відвідати, молодша донька не хотіла з нею спілкуватися. З часом емоційний стан дітей покращився, вони не хочуть повертись до мами. На її думку дітине можуть проживати разом з матері'ю.
Свідок неповнолітня ОСОБА_3 , в присутності психолога ОСОБА_8 , пояснила, що їй подобається де і як вона зараз проживає. Коли проживали з мамою то місце для уроків було, але погане, одяг був розкиданий, продуктів харчування з не вистачало. Хочу проживати у ДБСТ ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8, 9).
Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов проживання від 14.03.2022 29.03.2022, 12.04.2022, 25.04.2022 року працівниками служби у справах дітей з'ясовано, що за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у кімнатах брудно, усюди розкидані речі, присутній неприємний запах, запас продуктів харчування мінімальний, або взагалі відсутній (а.с. 14-17).
03.03.2022 року дітей перевлаштували до ДБСТ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , (а.с.21).
ОСОБА_1 неодноразову притягували до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КупАП (а.с.24).
Відповідно до характеристики, виданої старостою Колодянського старостинського округу № 2 Ярунської с/ради, ОСОБА_1 в даний час не працює. Проживає в будинку який належить її матері ОСОБА_9 . Будинок потребує ремонту, знаходиться у занедбаному стані. ОСОБА_1 належним чином за дітьми не доглядає, алкоголем не зловживає, має постій конфлікти з сусідами та іншими жителями села (а.с.26).
Згідно висновку органу опіки і піклування Ярунської сільської ради, орган опіки і піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.56-58).
Згідно положень статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно, ч. 2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 26.04.2001 року вбачається, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 12 цього Закону, батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей.
У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої Законом, зокрема, п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина та ін.
За змістом статей 12, 13, 83 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконує покладені на неї обов'язки щодо виховання та утримання дітей, свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей: не виявляє батьківської турботи та піклування, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, не цікавиться їх життям, здоров'ям, свої обов'язки щодо виховання і піклування про фізичний, духовний і моральний розвиток дітей не виконує.
Ураховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей необхідно задовольнити.
Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (ч. 2 ст. 166 СК України), який є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві (ст. 180 СК України).
Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Згідно зі ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Способи виконання обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст.181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дитини суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та стягує з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючу АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючу АДРЕСА_1 ) аліменти на користь дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову - 12.05.2022 року і до досягнення дітьми повноліття, тобто: до ІНФОРМАЦІЯ_6 - на утримання дочки ОСОБА_10 , до ІНФОРМАЦІЯ_7 - на утримання дочки ОСОБА_11 .
Дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 передати органу опіки та піклування Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.
Стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1984 грн. 80 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі та підписано 18 листопада 2022 року.
Суддя М.Г. Сусловець