Справа № 285/3356/22
провадження у справі № 2/0285/779/22
Іменем України
15 листопада 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сусловця М.Г., за участі секретаря судового засідання
Голуба В.О. та осіб, які беруть участь у справі:
позивач: не прибула,
відповідач: не прибув,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 зареєстрований, 20.05.2017 року, актовий запис № 833.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживання у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалось, однією сім'єю не проживають, перебування в шлюбі та примирення є неможливим і суперечить їх інтересам, оскільки давно втратили один до одного почуття любові та поваги.
Позивач у судове засідання не прибула. Подала заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач у судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій зазначив, що заявлені позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.05.2017 року (а.с. 3).
Під час спільного проживання у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Різниця в поглядах на права та обов'язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між позивачем та відповідачем.
Перебуваючи у шлюбі, сторони не змогли створити міцної сім'ї, про що свідчить той факт, що вони не підтримують шлюбних відносин та поновлювати наміру їх не мають, не проживають разом протягом тривалого часу.
Згідно з ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім'ї неможливе.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
При розгляді даної справи суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. В своїх письмових заявах, поданих до суду, позивач та відповідач зазначивши, що примирення між ними неможливе, наполягали на розірванні шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що сім'я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін, що має суттєве значення для них та їх дитини, а відтак, існують підстави для розірвання шлюбу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 104, 105, 109, 110, 112, 113, 160 Сімейного кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) громадянами України, зареєстрований 20 травня 2017 року Солом'янським районним у м. Києві відділом ДРАЦСу Головного територіального управління юстиції у м. Київ, актовий запис № 833.
Місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити з матір'ю.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити - ОСОБА_4 .
Стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору в розмірі 496 гривень 20 копійок.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 50 відсотків судового збору в розмірі 496 гривень 20 копійок сплаченого за квитанцією № 84 від 27 липня 2022 року, оригінал квитанції перебуває в матеріалах цивільної справи № 285/3356/22.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: