Справа №295/5180/17
Категорія 47
2/295/873/22
10.11.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
представника позивача сторін ОСОБА_1 , представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про розподіл майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про розподіл майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом та з урахуванням уточнень від 19.05.2021 просить визнати майно спільною сумісною власністю подружжя та провести розподіл майна. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що з22.05.19997 року по 29.02.2016 р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.
Під час перебування в шлюбі, за спільні сімейні кошти, сторонами придбано майно, яке було зареєстровано на ім'я відповідача, а саме легковий автомобіль DODGE Nitro 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1 та 32% незавершеного об'єкта будівництваза адресою АДРЕСА_1 . В період спільного проживання незавершений будівництвом будинок було добудовано, проте відповідач ухиляється від його реєстрації в належний спосіб, а позивач позбавлена такої можливості, оскільки не має прав забудовника.
На думку позивача згідно вимог ст.60-74 СК України майно підлягає визнанню спільною сумісною власністю подружжя.
Тому позивач, просить визнати спільною сумісною власністю подружжя, тобто ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , майно, яке було придбано спільно під час перебування у шлюбі, а саме незавершений об'єкт будівництва- житловий будинок АДРЕСА_1 готовність якого становить 97,23% та земельну ділянку на якій він розташований площею 0,0800 га; легковий автомобіль DODGE Nitro 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1 , та поділити майно наступним чином:
-визнати за ОСОБА_7 право власності на Ѕ частину автомобіля DODGE Nitro 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1 ;
-виділити позивачу у власність в натурі та визнати за ОСОБА_7 право власності на незавершений об'єкт будівництва, а саме як співзабудовника на 33/100 тотожно 1/3 частки будинку вартість якого складає 933 367 грн., або 111,9 кв. метрів спільно побудованого але не прийнятого в експлуатацію трьох поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- Виділити ОСОБА_7 1/3 частку будинку в натурі по варіанту № 1 додаток №2 до висновку експерта №135/11-2019 та надати дозвіл для здачі вказаного будинку до експлуатації припинивши право власності ОСОБА_5 на вказану частину майна.
Для державної реєстрації вказаного майна визнати за ОСОБА_7 право власності 33/100 тотожно 1/3 частки незавершеного об'єкта будівництважитлового будинку АДРЕСА_1 .
-Визнати за ОСОБА_7 право власності на Ѕ частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0800 га. на якій розташовано житловий будинок.
-Вселити ОСОБА_7 , в будинок АДРЕСА_1 .
-Визнати за ОСОБА_5 право власності на незавершений об'єкт будівництва, а саме як співзабудовника на 2/3 частини спільно побудованого але не прийнятого в експлуатацію трьох поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 , та виділити відповідачу 2/3 даного будинку в натурі згідно варіанту № 1 додаток №2 до висновку експерта №135/11-2019.
Присудити ОСОБА_9 грошову компенсацію відступлення від рівності часток подружжя в спільному майні в сумі 2 931 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати (сплачений судовий збір та витрати за проведення експертиз).
ОСОБА_5 01.08.2017 р звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_4 та з урахування зменшених позовних вимог від 14.05.2021 р. ( Т. 3 а.с. 63-70) просив визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно, а саме паркан з воротами по периметру земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 102477,00 грн., туалет цегляний вартістю 11516,00 грн., 26% незавершеного будівництвом житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 286690,82 грн.; автомобіль марки DODGE NITRO, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску вартістю 147673,90 грн., однокімнатну квартиру в АДРЕСА_2 , вартістю 435850,00 грн.. Розділити майно наступним чином:
Виділити ОСОБА_10 у власність однокімнатну квартиру в АДРЕСА_2 , паркан з воротами по периметру земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 102477,00 грн., туалет цегляний вартістю 11516,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Виділити ОСОБА_5 у власність 26% незавершеного будівництвом житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки DODGE NITRO, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску вартістю 147673,90 грн та стягнути з ОСОБА_10 грошову компенсацію за відступлення від рівності часток в сумі 57739,14 грн., стягнути судовий збір.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 16.05.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про розподіл майна подружжя.
01.08.2017 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_10 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про розподіл майна подружжя.( Т. 1 а.с. 25-27).
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 10.07.2017 р. накладено арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; легковий автомобіль DODGE Nitro 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 ; автомобіль Mercedes Sprinter, д.н. НОМЕР_2 , які належать на праві власності ОСОБА_5 .
11.10.2017 року ухвалою Богунського районного суду м.Житомира прийнято до розгляду уточнену зустрічну позовну заяву від 11.10.2017 р.( Т. 1 а.с. 96-102,265)
15.09.2018 р. позивачем подано уточнену позовну заяву(Т. 2 а.с. 52-54).
28.09.2018 року до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Т. 2 а.с.64-66)
04.12.2018 р. справу прийнято до розгляду судею Богунського районного суду м.Житомира Чішман Л.М.
02.04.2019 р. призначино по справі №295/5180/17 судову будівельно-технічну та земельно-технічу експертизи ( Т 2 а.с. 89-90).
Ухвалою суду від 27.06.2019 ухвалу про призначення експертизи доповнено додатковим питанням Т. 2 а.с.11-112)
03.12.2019 р. в зв"язку з надходження висновку експерта поновлено провадження у справі ( Т. 2 а.с. 181)
10.08.2020 р. витребувано з Головного Управління ДПС Житомирської області відомості ( декларації) про всі доходи отримані ОСОБА_5 , іден. номер НОМЕР_3 за період з 22.05.1997 року по 15.07.2017 року( Т. 2 а.с. 231-232).
07.09.2020 Головним Управлінням ДПС Житомирської області надано відомості про доходи отримані ОСОБА_5 ( Т. 2 а.с. 239-242)
Ухвалою суду від 02.11.2020 року по даній справі призначено судову авто-товарознавчу експертизу щодо ринкової вартості автомобіля DODGE NITRO 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 .
19.04.2021 року ОСОБА_5 подано уточнену зустрічну позовну заяву ( Т.3 а.с. 45)
21.04.2021 року уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про розподіл майна подружжя - повернути позивачу.( Т. 3 а.с. 54)
17.05.2021 р. надійшла заява про зменшення розміру зустрічних позовних вимог від 14.05.2021 року( Т. 3 а.с.63-70)
21.05.2021 р.від ОСОБА_7 надійшла уточнена позовна заява( Т. 3 а.с. 74-77)
В судовому засіданні 25.05.2021 року представник позивача ОСОБА_7 - адвокат Поліщук Р.М. подав уточнену позовну заяву.
08.07.2022 р. від представника позивача ОСОБА_1 надійшов висновок за результатами проведення додаткової судово будівельно-технічної експертизи №447/03-2022 від 05.04.2022 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
Представник позивача (за його участі в судовому засіданні) позовні вимоги підтримав просив задовольнити, просив відмовити а задоволенні зустрічного позову.
Відповідач та його представники( за їх участі в судовому засідання) просили відмовити в задовленні зпозову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_10 22.02.2018 року одружилась та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_11 .
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідно до Рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів від 08.09.1994 року за № 488 громадянам міста надано земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків, в т.ч. ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_1 , площею 800 кв.м.( Т. 1 а.с.7,8)
Дозвіл на відчуження незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 надано Виконавчим комітетом Житомирської міської ради згідно рішення від 25.04.2002 року за №207( Т. 1 а.с.11-13)
29 травня 2002 року на підставі договору дарування ОСОБА_12 передав безоплатно у власніть ОСОБА_5 об'єкт незавершеного будівництва готовністю 32 % (житлового будинку АДРЕСА_1 . Вартість незавершеного будівництвом житлового будинку, сторони в договорі визначили в розмірі 13 231 грн.( Т. 1 а.с. 5)
Згідно судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно- технічної експертизи № 135/11-2019 від 21.11.2019 р. (т.2 а.с.123- 180) будинок за адресою АДРЕСА_1 придатний для проживання, готовність становить 97% ( Т. 2 а.с. 169) . Ринкова вартість даного будинку після його добудови становить 2 800 100,00 гривень, що свідчить про істотне збільшення розміру незавершеного будівництвом житла.
Відповідно до Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку від 29.11.2002 р. на земельну ділянку підтверджує право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею ,0928 га за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно частини четвертої статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Згідно частини першої статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України). Відповідно до частини першої статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Частинами першою-третьою ст. 372 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
У Цивільному кодексі України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351 ЦК України), вживаються також інші поняття, зокрема «об'єкт незавершеного будівництва» (стаття 331 ЦК України), «об'єкт будівництва» (статті 876, 877, 879-881, 883 ЦК України), однак прямого визначення цих понять не міститься. Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду, оскільки її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства. Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними. Враховуючи, що ступінь готовності незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 становить 97%, у вказаному майні можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, будівництво технічно можливо довести до кінця, суд приходить до висновку про можливість здійснення поділу об'єкта незавершеного будівництва. Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 і, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 158/2404/13-ц (провадження № 61-21466св18).
Щодо поділу незавершеного будівництвом майна- житлового будинку АДРЕСА_1
Відповідач не заперечував, того факту, що сторони разом з дітьми проживали в будинку з 2013 року. З пояснень позивача за первісним позовом за час перебування сторін у шлюбі, житловий будинок АДРЕСА_1 , який був подарований відповідачу добудовано та завершено його будівництво в 2013 році, в зв"язку з чим значно збільшилась його ринкова вартість, проте відповідач ухиляється від належного оформлення правовстановлюючих документів як на будинок так і на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , тому ОСОБА_10 позбавлена можливості здійснити такі дії, що перешкоджає її реалізувати своє право на отримання у власність частини набутого за час шлюбу майна.
Враховуючи викладене, суд визнає спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_5 незавершений будівництвом житловий будинок за адресою АДРЕСА_1
Висновком експерта за результатами проведення експертизи від 21.11.2019 р. (т.2. а.с.123-180) надано три варіанта поділу житлового будинку АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що кожний з варіантів розподілу житлового будинку для забезпечення ізольованого користування приміщенням містив значну кількість проведення ремонтно -будівельних робіт, сторони погодили можливість проведення додаткової будівельно-технічної експертизи.
Висновоком додаткової судово будівельно-технічної експертизи №447/03-2022 від 05.04.2022 р. (Т.3 а.с 142-161) надано один можливий варіант поділу житлового будинку АДРЕСА_1 в частинах 1/3 та 2/3, розроблений з відхиленням від часток по площі в житловому будинку.
Суд вважає варінт № 1 додаткової судово будівельно-технічної експертизи №447-03-2022 від 05.04.2022 р є найбільш наближеним до відповідності часток сторін у майні, для забезпечення користування ізольованими приміщеннями, порявняно з іншими варіантами потребує незначного переобладнання шляхом проведення ремонтно-будівельних робіт.
Щодо поділу транспортного засобу:
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 22.01.2015 року за ОСОБА_5 зареєстррвано право власності на автомобіль марки DODGE NITRO, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску.
Правовий аналіз наведених вище норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що транспортний засіб придбаний за час шлюбу, тому є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За висновком експерта № 32 від 30.03.2021 р. вартість вказаного транпортного засобу становить 279 551,60 грн.
Оскільки ОСОБА_5 уточнюючи позовні вимоги 11.10.2017 р. виявив бажання на виділ транспортного засобу в особисту власність, суд вважає за можливе залишити вказаний транспортний засіб в особистій власності ОСОБА_5 .
Щодо поділу земельної ділянки:
Відповідно до Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку від 29.11.2002 р. на земельну ділянку підтверджує право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею ,0928 га за адресою АДРЕСА_1 .
Так, стаття 61 СК України ( в редакції, чинній на час видачі державного акта на право власності на спірну земельну ділянку) не містила норму, яка передбачала, що земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зазначене правило було закріплене у частині 5, якою статтю 61 СК України доповнено згідно із Законом України №2913-VI від 11 січня 2011 року. Даний Закон України набув чинності з 9 лютого 2011 року. На підставі Закону України від 17 травня 2012 року, який набув чинності з 13 червня 2012 року, частину 5 статті 61 СК України виключено.
Отже, на вказану земельну ділянку не поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.
Проте, відповідно до розяснень, які містяться у п.18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7, відповідно до положень статей 81,116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана у власність громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.
Таким чином, позовні вимоги про поділ спірної земельної ділянки підлягають до задоволення частково, оскільки суд визнав право власноті на 1/3 частину незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_3 , суд визнає право власності за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частину земельної ділянки за вказаною адресою.
Щодо зустрічної вимоги про поділ майна, а саме квартири АДРЕСА_4 .
У процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункти 1, 2, 3 частини першої статті 57 СК України).
Тобто, у випадку набуття одним із подружжя майна на підставі договору який укладено після розірвання шлюбу, таке майно є його особистою приватною власністю.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 203/284/17 (провадження № 61-7751св19) вказано, що: "статтею 60 СК України встановлено презумцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує".
ОСОБА_5 на підтвердження придбання квартири за спільні кошти надано копію договору позики 17000 доларів США від 15.07.2016 року ( Т. 1 а.с. 207-208) у свого представника по справі ОСОБА_2 .
Суд оцінюючи вищезазначений договір позики, приходить до висновку про те, що останній не може бути визнаний належним доказом підтвердження придбання квартири АДРЕСА_4 за спільні кошти подружжя, оскільки останній укладено 15.07.2016 р. після набрання рішенням суду про розлучення законної сили -19.04.2016р., копія договору позики не засвідчена в належний спосіб передбачений законодавством України, оригінал останнього не долучено до матеріалів справі, зі змісту договору не вбачається на які цілі мають бути використані кошти, а також не надано доказів, що саме ці кошти ОСОБА_5 використав для укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 .
Оскільки шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Богунського районного суду м.Житомира від 29.02.2016 року, яке набрало законної сили 19.04.2016 р.(Т.1 а.с.40) , позивачем за зустрічним позовом не надано суду належних та переконливих доказів, які вказували б на те, що майно набуто за спільні кошти подружжя, договір придбання квартири АДРЕСА_4 укладено між ОСОБА_10 та ЖБК "Кварталбуд - 5" - 02.08.2016 року, тобто після розірвання шлюбу, то вказане майно не підлягає поділу, оскльки є особистим майном ОСОБА_10 .
Щодо вимоги про вселення.
Норми статей 15,16, 386, 391 ЦК гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.
Відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Позовна вимога про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення ОСОБА_7 до незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_1 , підлягає до задоволення, оскільки відповідач не заперечував того факту, що позивач не проживає в будинку та не має можливості останнім користуватись, ОСОБА_5 не здійснив реєстрацію майна, як і не надав дозволу ОСОБА_7 здійснити відповідну реєстрацію, таким чином, відповідач здійснює перешкоди в користуванні майном та право позивача має бути відновлено шляхом вселення до виділеної її частини майна та надання можливості здійснити державну реєстрацію виділеного її майна.
Щодо вимог за зустрічним позовом про визнання спільною сумісною власністю подружжя паркану з воротами по периметру земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 102477,00 грн., туалету цегляного вартістю 11516,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 слід зауважити, що позивачем за зустрічним позовом не надано суду належних та переконливих доказів про те, що вказане майно набуто, чи відбудовано під час шлюбу, за таких обставин зустріний позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Щодо застосування строків позовної давності до позовних вимог про поділ майна.
До вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у 3 роки і обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (стаття 72 Сімейного кодексу України).
Відповідачем подано суду заяву про застосування строків позовної давності в якій він зазначає, що з моменту дарування 29.05.2002 року житлового будинку, що в АДРЕСА_1 , готовністю 32% до звернення з позовом до суду минуло 13 років, а тому ОСОБА_6 пропустила строк оскарження договору дарування.
Проте, суд вважає, що строк позовної давності щодо поділу майна позивачем не порушено, заявлено 15.05.2017 року після розірвання шлюбу в 2016 році, тому позивач звернулась в межах трьох річного строку позовної давності.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено первісний позов позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4800,00 грн. та витрати понесені на проведення експертизи в розмірі 12560,00 грн.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 331, 368, 372, 391 ЦК УКраїни, ст.ст. 60, 61, 63, 70 СК України, 12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7, суд, -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про розподіл майна подружжя задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про розподіл майна подружжя задовольнити частково.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 65 % незавершеного об'єкта будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 та автомобіль DODGE Nitro 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1 .
Визнати за ОСОБА_7 право власності на незавершений об'єкт будівництва, та право співзабудовника, а саме на 1/3 частину незавершеного об'єкта будівництва- житлового будинку АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_7 в натурі 1/3 частину незавершеного об'єкта будівництва- житлового будинку АДРЕСА_1 згідно варіанту №1 додатку №1 висновку додаткової експертизи №447/03-2022 розробленого з відхиленням від часток по площі житлового будинку та надати дозвіл для здачі вказаного незавершеного будівництвом будинку до експлуатації, припинивши право власності ОСОБА_5 на вказану частину майна, а саме виділити ОСОБА_7 в натурі наступне майно: №1-20 коридор зі сходами (площею 4,4 м2 ) вартістю 25 872 грн.; №1-21 вітальня-хол (площею 21 м2) вартістю 123 478 грн.; №1-22 кімната (площею 16,8) вартістю 98 783 грн.; №1-23 Коридор (площею 1,5 м2) вартістю 8 820 грн.; № 1-24 Санвузол (площею 7 м2) вартістю 41 159 грн.; №1-25 Кімната (площею 18,7 м2) вартістю 109 954 грн. ; №1-26 допоміжне (площею 4 м2) вартістю 23 520 грн.; №1-27 Кімната (площею 23,6 м.2) вартістю 138 766 грн.
Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0800 га. припинивши право власності на дану частину земельнї ділянки ОСОБА_5 .
Вселити ОСОБА_7 , в 1/3 частину незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_5 право власності та виділити в натурі 2/3 частини незавершеного об'єкта будівництва- житлового будинку АДРЕСА_1 , вдповідно до варіанту № 1 додатку №1 висновку додаткової експертизи № 447/03-2022 розробленого з відхиленням від часток по площі житлового будинку, а виділити в натурі наступне майно: № 1-1 кладова вартістю 57 973 грн. №1-2 кладова - вартістю 36 568 грн; №1-3 Гараж (площею 23,7 м2) вартістю 211 380 грн.; 1-4 Комірчина (площею 3,3 м.2) вартістю 29 433 грн., ; 1-5 Коридор зі сходами (площею 5,2 м.2) вартістю 46 379, грн.; №1-6 господарська (площею 52,4 м2) вартістю 467 355 грн; №1-7 допоміжне (площею 8,1 м2) вартістю 72 244 грн.; 1-8 Душова (площею 14,0 м2) вартістю 124 866 грн.; 1-9 Топкова (площею 2,0 м2) вартістю 24 081 грн.; 1-10 парна (площею 4,4 м2) вартістю 39 244 грн.; № 1-11 Передпокій (площею 6,4 м2) вартістю 57 082 грн.; №1-12 Коридор (площею 7,8 м2) вартістю 69 568 грн.; №1-13 Коридор (площею 3,7 м2) вартістю 33 000 грн.; № 1-14 Санвузол (площею 3,8 м2) вартістю 33 892 грн.; №1-15 Кухня (площею 13,3 м2) вартістю 118 623 грн.; ; 1-16 Вітальня (площею 50,5 м2) вартістю 450 409 грн.; №1-17 Допоміжне (площею 3,7 м2) вартістю 33 000 грн.; №1-18 Коридор зі сходами (площею 2,8 м2) вартістю 24 973 грн.; №1-19 Допоміжне (площею33,6 м2) вартістю 299 678 грн.
Висновок 135/11-2019 від 21.11.2019 року та додатковий висновок №447/03-2022 від 05.04.2022 року вважати невід'ємною частиною рішення суду ( схема поділу житлового- будинку по АДРЕСА_1 згідно варіанту 1 зображення в Додатку №1 до додаткового висновку висновку № 447/03-2022).
Визнати за ОСОБА_5 право особистої приватної власності на автомобіль DODGE Nitro 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1 .
В задоволенні решти позовних та зустрічних позовних вимог відмовити.
Скасувати арешт застосований відповідно до ухвали Богунського районного суду м.Житомира від 10.07.2017 року, а саме арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; легковий автомобіль DODGE Nitro 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 ; автомобіль Mercedes Sprinter, д.н. НОМЕР_2 , які належать на праві власності ОСОБА_5 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено 18.11.2022 року
Позивач : ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 ОКПП НОМЕР_5
Представник позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_6
Відповідач: ОСОБА_5 , проживаючий АДРЕСА_1 ОКПП НОМЕР_3
Представник відповідача ОСОБА_3 , м.Житомир, вул. Кафедральна 5-а каб. 215
Суддя Л.М.Чішман