справа № 156/1317/19
провадження №1-кп/165/46/22
17 листопада 2022 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представника заставодавця ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019030080000308 від 01.11.2019 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Турійськ Волинської області, громадянина України, з повною загальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України,- встановив:
14.11.2022 представником заставодавця ОСОБА_11 - адвокатом ОСОБА_9 подано до суду письмове клопотання про повернення ОСОБА_11 застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 147140 грн. сплаченої за обвинуваченого ОСОБА_10 у зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу. Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Волинського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді Іваничівського районного суду Волинської області від 05.11.2019 про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 09.01.2020. Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 08.01.2020 обвинуваченому ОСОБА_10 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07.03.2020 з можливістю внесення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що становить 147140 гривень. Вказує, що ним, ОСОБА_11 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Волинській області 10 січня 2020 року було внесено вищевказану заставу, що підтверджується копією квитанції № МР_АВ130381SIM11724413. Наголошує, що в подальшому ухвалами Нововолинського міського суду Волинської області продовжувалось обвинуваченому ОСОБА_10 дія покладених на нього обов'язків строком на 60 днів. 04.10.2021 Нововолинським міським судом Волинської області востаннє було продовжено дію обов'язків, передбачених запобіжним заходом до 02.12.2021. Вважає, що на даний час строк дії запобіжного заходу, який був визначений судом, закінчився та не був продовженим. Вказує, що протягом визначеного ухвалами суду строку дії запобіжного заходу ОСОБА_10 жодного разу не порушив своїх обов'язків, які покладались на нього та сумлінно виконував їх. Тому просить повернути заставодавцю внесену ним заставу за обвинуваченого ОСОБА_10 , оскільки ОСОБА_11 не дає згоди на звернення належних йому коштів для можливого відшкодування шкоди.
У судовому засіданні представник заставодавця ОСОБА_12 заявлене клопотання підтримав, просив його задоволити.
У судовому засідання обвинувачений та його захисники подане клопотання підтримали у повному обсязі з підстав наведених у ньому та просили таке задоволити.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що дане клопотання є передчасним і має вирішуватись при постановленні вироку у провадженні.
Потерпілі підтримали думку прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши подане клопотання, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Волинського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді Іваничівського районного суду Волинської області від 05.11.2019 про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 09.01.2020.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 08.01.2020 обвинуваченому ОСОБА_10 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07.03.2020 та визначено ОСОБА_10 заставу в розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 147140 (сто сорок сім тисяч сто сорок) грн. Крім того, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покладено на обвинуваченого ОСОБА_10 в разі внесення застави наступні обов'язки: -прибувати за кожною вимогою до суду; -не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; -повідомляти суд про зміну місця свого проживання чи роботи. Визначено термін дії обов'язків покладених судом, в разі внесення застави, з дня її внесення до 07 березня 2020 року включно.
Згідно з копією квитанції № МР_АВ130381SIM11724413 ОСОБА_11 10.01.2020 вніс заставу за ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 08.01.2020 року за обвинуваченого ОСОБА_10 у розмірі 147140 гривень.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У частині 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. І в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Правилами ч. 11 ст. 182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Аналіз положень ст.182,194,196,197,199,181,203 КПК України в їх системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені в ч. 5 ст. 194 КПК України обмеження, діють певний, визначений ухвалою слідчого судді (суду) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Тобто, положеннями Кримінального процесуального кодексу України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави. Запобіжний захід - застава не є строково визначеним, не обмеженим у часі його застосування.
Згідно зі ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За наведного, закінчення строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на підозрюваного відповідною ухвалою слідчого судді, не припиняє сам запобіжний захід у вигляді застави та не є законною підставою для повернення суми застави заставодавцю.
Відтак, суд не приймає до уваги твердження представника заставодавця ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_9 на підтримання доводів про підставність повернення коштів, про те, що строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_10 ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у вигляді застави закінчився та не був продовженим, оскільки закінчився лише строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 обов'язків, а не строк запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки можуть бути застосовані додатково до обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням під вартою. Обов'язки підозрюваного, передбачені в ч. 7 ст. 42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття особою статусу підозрюваного, незалежно від застосування запобіжного заходу.
З викладеного слідує, що застава, згідно з ст.182 КПК України застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, - проте не лише визначених у ст. 194 КПК України і покладених на нього ухвалою слідчого судді або суду, а і тих, які перелічені у ч. 7 ст. 42 КПК України.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 на даний час не завершене, перебуває на стадії судового розгляду, відомості щодо зміни чи скасування обраного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави в матеріалах справи відсутні, такий вид запобіжного заходу як застава не обмежується строком, а застава як запобіжний захід виконує важливу забезпечувальну та стимулювальну функцію, а також стримує обвинуваченого від негативної поведінки під час здійснення судового розгляду, наявність заявлених позовних вимог потерпілих про відшкодування майнових збитків, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника заставодавця - ОСОБА_9 про повернення застави, на даному етапі судового провадження, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 176, 182, 203, 369-372 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_11 про повернення йому застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 147140 гривень, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис ОСОБА_13