Справа № 161/11167/22
Провадження № 2/161/3717/22
10 листопада 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участі секретаря судового засідання Октисюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлянає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлянає виконанню.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6804 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № 20/01/20-1/1 від 20.01.2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» на підставі договору відступлення прав вимоги № 20170714 від 14.07.2017 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 695432675 від 10.12.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 109061,46 гривень.
Вважає, що виконавчий напис є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його без відповідних правових підстав, зокрема, чинним законодавством не передбачено можливість для стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі виконавчих написів у безспірному порядку, а також відсутні документи, що підтверджують безспірність грошової вимоги. Крім того, нотаріус не мав правових підстав для вчинення цього виконавчого напису з огляду на те, що наразі чинна редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 6804 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором № 695432675 від 10.12.2013 року в розмірі 109 061,46 грн. та стягнути судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 серпня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 10 листопада 2022 року у задоволенні клопотання директора ТзОВ "Фінансова Компанія Управління Активами" Велікданова С.К. про врегулювання спору за участю судді відмовлено.
Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Треті особи, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., та представник Першого відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6804 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № 20/01/20-1/1 від 20.01.2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» на підставі договору відступлення прав вимоги № 20170714 від 14.07.2017 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 695432675 від 10.12.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 109061,46 гривень, яка складається з 21311,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 61600,10 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, 26000 грн. - заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею, 150 грн. - плата за вчинення виконавчого напису (а.с.17).
Судом встановлено, що державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) Павлович О.О. постановою від 28 квітня 2022 року відкрито виконавче провадження №68894310 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Гуревічова О.М. про стягнення боргу з ОСОБА_1 у розмірі 109061,46 грн. в користь ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" (а.с. 15).
Так, за приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства Юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).
Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів У країни.
Статтею 88 цього Закону України визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірними.
Отже, нотаріус при вчиненні такого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Суд також враховує, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р., визнано незаконним та нечинним розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин", а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: "Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття".
Враховуючи викладене, суд вважає, що при вчиненні спірного виконавчого напису не було дотримано нормативно передбачених умов для його вчинення, зокрема, вимог щодо безспірності заборгованості та вимогу щодо права вчинення виконавчого напису лише на кредитному договорі, який посвідчений нотаріально. З наведених мотивів суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, сума сплаченого судового збору в розмірі 992,40 гривень ( за подання позову) підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 28 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 6804 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", за кредитним договором № 695432675 від 10.12.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 109061,46 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992 ( дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха,9а, офіс 203; код в ЄДРПОУ 35017877);
Треті особи:
- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська,6/5);
- Перший відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) (місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка,27А).
Дата складання повного тексту рішення 15 листопада 2022 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк