79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.11.2022 Справа № 910/5558/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу № 910/5558/22
за позовом: Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ», м. Київ,
про: стягнення оперативно-господарських санкцій у розмірі 20 700,00 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ» про стягнення оперативно-господарських санкцій у розмірі 20 700,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на не поставлення відповідачем товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти.
Ухвалою суду від 05.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Копія ухвали суду від 05.09.2022 надіслана сторонам 07.09.2022 та отримана останніми.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на електронну адресу відповідача копії ухвали у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Як вбачається зазначає позивач, між Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі - Національна академія, Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ» (далі - Виконавець, Постачальник, Відповідач) 06.10.2021 року укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 613-21 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом договору є закупівля фуфайки (з коротким рукавом) за кодом ДК 021:2015:18330000-1 «Футболки та сорочки».
У відповідності до пункту 3.1. Договору, строк поставки Товару протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки але не пізніше 30.11.2021. 21.10.2021 року на адресу Відповідача надіслано Лист-заявку № 703/5355 (копія надається), відповідно до якого Постачальник повинен був здійснити постачання фуфайки (з коротким рукавом) у кількості 3000 штук на 207 000,00 грн.
Факт надіслання Листа заявка на адресу відповідача підтверджується копією реєстру поштових відправлень № 55, яка додана до матеріалів справи.
Проте на момент 16.11.2021 Постачальником не виконано зобов'язання щодо поставки фуфайки (з коротким рукавом) у кількості 3000 штук на 207 000,00 грн.
У відповідності із законодавством, зокрема згідно ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України, на адресу відповідача була надіслана Претензія від 16.11.2021 за № 703-5743-21 (копія додається), у якій зазначалось, що відповідно до п. 8.3. Договору, у разі порушення строків поставки Товару Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості та Замовник має право на розірвання цього Договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.
У претензії Національна академія вимагала: - розглянути претензію у відповідності до вимог ст. 222 Господарського кодексу України; - виконати умови Договору № 613-21 від 06.10.2021 щодо постачання фуфайок (з коротким рукавом) у кількості 3 000 шт. на суму 207 000,00 грн.; - на виконання пункту 8.3. Договору, сплатити пеню на рахунок Національної академії.
Відповідача попереджено, що у разі не виконання ним умов Договору та претензії, з 30.11.2021 року Договір № 613-21 від 06.10.2021 буде вважатись розірваним в односторонньому порядку.
Факт надіслання претензії на адресу відповідача підтверджується копією витягу з реєстру поштових відправлень № 61, яка додається до матеріалів справи. •
Не отримавши відповіді на надіслану відповідачу Претензію, Національна академія 30.11.2021 року розірвала договір № 631-21 від 06.10.2021 року в односторонньому порядку за невиконання свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару або повернення сплачених за нього коштів, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду із матеріально-правовою вимогою про стягнення 20700,00 грн, з яких: 6210,00 грн пені та 14490,00 грн штрафу у розмірі 7 % від вартості поставки.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором №613-21 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного сторонами 06.10.2021, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, поставка товару повинна була бути здійснена відповідачем не пізніше 30.11.2021, однак такий в строк не було поставлено.
Доказів узгодження сторонами поставки іншої кількості товару та перенесення терміну постачання товару, матеріали даної справи не містять.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п. 8.3. договору, у разі порушення строків поставки Товару Виконавець сплачує Замовнику пеню 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості та Замовник має право на розірвання цього Договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.
Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6210,00 пені у розмірі 0,1% від суми непоставленого товару за 30 днів прострочення (з 01.11.2021 по 30.11.2021) строку поставки товару на суму 207000,00 грн та штраф у розмірі 14490,00 - 7% за прострочення строків поставки за непоставлений товар на суму 207000,00 коп.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок арифметично правильний, а отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 6210,00 грн підлягають задоволенню.
Поряд з цим, враховуючи, що прострочення поставки товару на суму -207000,00 грн становить понад тридцять робочих днів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14490,00 - 7% за прострочення строків поставки за непоставлений товар на суму 207000,00 є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтями 7, 13 ГПК України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2481,00 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ» (01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 43, офіс 5 , Код ЄДРПОУ 40978765) на користь Національної академіі Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46, код за ЄДРПОУ 14321481) кошти у розмірі 20700,00 грн та 2481,00 грн відшкодування витрат судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Березяк Н.Є.