вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2022 р. Справа № 911/2220/22
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіаджет”
про зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіаджет” про зобов'язання останнього надати позивачу завірені належним чином копії документів, а саме: копії всієї фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіаджет” за період з 01.01.2018 по теперішній час.
Відповідно до викладених у позові доводів позивача останній зауважив, що він є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіаджет” з часткою у розмірі 25% статутного капіталу.
За доводами позивача, 02.10.2022 на загальних зборах учасників товариства він запросив надати фінансову звітність по компанії з метою оцінки поставлених на голосування питань, попри те директор товариства відмовив у наданні документів, що порушило права позивача на отримання інформації про господарську діяльність товариства, а також на отримання прибутку, оскільки на зборах вирішено не проводити розподіл прибутку за 2019-2021 роки, а позивачу не відомо про такі прибутки та їх суми.
З огляду на вказане позивачем зазначено про порушення прав учасника товариства як на інформацію, так і корпоративних прав, та, з-поміж іншого, наведено у позовній заяві приписи ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України з викладенням її змісту.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до пп. 4, 5, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
Однак всупереч наведеним вимогам закону позовна заява ОСОБА_1 не містить:
- відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога у відповідно викладеній в прохальній частині редакції, зокрема щодо обов'язку відповідача надати інформацію за проміжок часу, закінчення якого визначено формулюванням «по теперішній час»;
- відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
В розрізі необхідності визначення обраного позивачем способу захисту суд звертає увагу позивача на те, що:
- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі;
- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Крім того, оскільки правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що статтю 88 Господарського кодексу України, на частину першу якої позивачем здійснено посилання у позовній заяві, виключено на підставі Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-VIII від 06.02.2018, що набрав чинності 17.06.2018, попри те позовна заява не місить пояснень стосовно застосування позивачем відповідної норми до спірних правовідносин.
З огляду на вказані вище недоліки позовної заяви суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що:
- чітка ідентифікація позивачем заявлених ним вимог та надання чіткого пояснення щодо того, який спосіб захисту прав і правові підстави ним обрано сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції;
- наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов'язку дотримання унормованих процесуальними приписами правил подання позову, у тому числі щодо наведення у позовній заяві передбачених ч. 3 ст. 162 ГПК України відомостей.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- письмових пояснень із зазначенням:
1) відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога у відповідно викладеній в прохальній частині редакції, зокрема щодо обов'язку відповідача надати інформацію за проміжок часу, закінчення якого визначено формулюванням «по теперішній час»;
2) відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
- письмових пояснень щодо застосування позивачем ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України до спірних правовідносин за поданою позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема