вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2887/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Фізичної особи - підприємця Ментій Тетяни Миколаївни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 1 453,47 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Ментій Тетяни Миколаївни штрафні санкції за договором №ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016 за період жовтень 2020 року - лютий 2022 року у розмірі 1 453,47грн., з яких: пеня у розмірі 892,03грн.; інфляційні втрати у розмірі 401,85грн.; 3% річних у розмірі 159,59грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди №12/02-3558-Од від 21.08.2009.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 справу №904/2887/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського Дніпропетровської області від 13.09.2022 позовну заяву залишено без руху, Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" запропоновано усунути недоліки позовної заяви.
21 вересня 2022 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 23.09.2022, до якого відділенням поштового зв'язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За змістом статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв'язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Правила надання послуг поштового зв'язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі - Правила).
Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (п. 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.
У разі неможливості вручення одержувачам поштових відправлень останні зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення (п. 116 Правил).
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику (п. 117 Правил).
За таких обставин суд доходить висновку, що неможливість вручення відправлень відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.
Убачається, що судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання ним до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважними причинами.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
01.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною (орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що балансоутримувач структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68А (надалі - майно), загальною площею 196,1 кв.м, а також утримання прилеглої території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, експлуатаційні витрати та комунальні послуги, у тому числі на компенсацію плати податку на землю, пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Орендар користується майном, загальною площею 196,1 кв.м., яке розміщене на 1 поверсі будівлі крамниці № 12 відповідно до плану розміщення орендованого майна, що додається до договору (додаток № 1), вартість якого, згідно зі звітом про оцінку (незалежну), станом на 22.11.2012 становить 429 851,0 грн. (п. 1.2 договору).
Орендоване майно використовується для розміщення об'єкту торгівлі продовольчими товарами та промисловими товарами, в тому числі товарів підакцизної групи (п. 1.3. договору).
Згідно з п. 2.1.1 договору розмір плати за обслуговування майна та прилеглої території залежить від переліку та складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачем, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) згідно додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.
Пунктом 2.2.3 договору визначено, що орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримання орендованого майна та прилеглої території згідно виставленого рахунку фактично наданих послуг.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасні розрахунки згідно п. 2.2.3 договору орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту укладання та діє протягом строку дії договору оренди. У будь-якому разі його умови розповсюджуються на відносини сторін до повернення майна орендарем балансоутримувачу згідно з актом приймання - передачі.
До договору додано розрахунок щомісячних платежів по відшкодуванню витрат балансоутримувача (без врахування ПДВ) на утримання нерухомого орендованого майна на 01.08.2016 по орендарю ФОП Ментій В.В. на частину приміщення магазину №15 (другий поверх) м. Кривий Ріг, вул. Кириленко,14а. У п. 2 даного розрахунку зазначено, що витрати пов'язані з веденням розрахунків до договорів оренди нерухомого майна та договору щодо відшкодування витрат балансоутримувача згідно розрахунку калькуляції, становлять 34,63 грн./міс.
Розрахунки до договору на 2017, 2018, 2018, 2019 та на 2020 роки не містять суми відшкодування (щомісячних) витрат надання послуг з ведення розрахунків до договорів оренди нерухомого майна та договору про відшкодування витрат балансоутримувача, лише зазначено, що відшкодування проводиться згідно розрахунку калькуляції СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень".
Згідно п.3 Розрахунку на 2021 рік витрати пов'язані з веденням розрахунків до договорів оренди нерухомого майна та договору щодо відшкодування витрат балансоутримувача згідно розрахунку калькуляції, становлять 53,20грн, а на 2022 рік - 61,72грн.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання спірного договору сторонами суду не надано. Також матеріали справи не містять доказів припинення, визнання недійсним чи розірвання договору оренди від 21.08.2009 № 12/02-3558-ОД, укладеного між сторонами.
На теперішній час відповідач не звільнив займане приміщення, користується майном позивача, однак не відшкодовує орендодавцеві витрат на утримання орендованого майна.
Позивач зазначає, що виконав умови договору та здійснив витрати на утримання орендованого майна: за період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 25421,87грн.
На відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та послуг з ведення розрахунків по договору № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016 період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року позивачем виставлені рахунки-фактури на загальну суму 25421,87грн:
№ 115/10 від 13.10.2020 на суму 507,55грн,
№ 127/11 від 10.11.2020 на суму 507,55грн,
№ 139/12 від 10.12.2020 на суму 1 897,12грн,
№ 2/1 від 12.01.2021 на суму 63,84грн,
№ 15/2 від 10.02.2021 на суму 951,26грн,
№ 28/3 від 10.03.2021 на суму 2 237,15грн,
№ 41/4 від 13.04.2021 на суму 507,55грн,
№ 55/5 від 11.05.2021 на суму 507,55грн,
№ 69/6 від 10.06.2021 на суму 2 237,15грн,
№ 83/7 від 12.07.2021 на суму 507,55грн,
№ 97/2 віж 10.08.2021 на суму 516,52грн,
№ 110/9 від 10.09.2021 на суму 2240,14грн,
№ 122/10 від 18.10.2021 на суму 510,54грн,
№ 135/11 від 10.11.2021 на суму 510,54грн,
№ 146/12 від 16.12.2021 на суму 2240,22грн,
№ 1/1 від 10.01.2022 на суму 74,06грн,
№ 9/2 від 10.02.2022 на суму 9405,58грн.
Обов'язок відповідача вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримання орендованого майна та прилеглої території згідно виставленого рахунку фактично наданих послуг передбачений умовами договору (п.2.2.3). Розмір земельного податку та податку на нерухоме майно визначений на законодавчому рівні.
Свої зобо'язання з внесення плати за утримання орендованого майна та прилеглої території згідно виставлених рахунків фактично наданих послуг відповідач не виконав, протилежне не доведено шляхом подання доказів оплати за надані послуги.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За нормами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з огляду на умови п. 2.2.3. договору, строк оплати послуг балансоутримувача є таким, що настав, проте відповідачем своєчасно не вносилися кошти на відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат, понесених балансоутримувачем.
Отже, порушення відповідачем умов спірного договору підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 892,03грн., інфляційні втрати у розмірі 401,85грн. та 3% річних у розмірі 159,59грн за загальний період нарахування з 01.05.2021 по 23.02.2022 у загальній сумі 1453,47грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені порушень умов законодавства та договору не виявлено.
За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3 % річних та втрат від інфляції встановлено, що розрахунок є вірним.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають штрафні санкції за договором №ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016, нараховані на заборгованість за період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року на підставі виставлених рахунків у розмірі 1453,47грн. (загальний період нарахування з 01.05.2021 по 23.02.2022), з яких:
пеня у розмірі 892,03грн, інфляційні втрати у розмірі 401,85грн, 3% річних у розмірі 159,59грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни про стягнення 1 453,47 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5, м. Київ, 03150) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237; просп. Д. Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038) штрафні санкції за договором №ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016, нараховані на заборгованість за період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 1453,47грн., з яких: пеня у розмірі 892,03грн; інфляційні втрати у розмірі 401,85грн; 3% річних у розмірі 159,59грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00грн, видати наказ.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 18.11.2022
Суддя Н.М. Євстигнеєва