вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1469/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал", м. Дніпро
до відповідачів:
1.Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи», м. Дніпро
2. Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ
про визнання дій протиправними та включення запису з реєстру обтяжень рухомого майна
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Головаха К.К.
Представники:
від позивача: Німак Є.Ю. адвокат;
від відповідача - 1: не з'явився;
від відповідача - 2: Каципа Є., адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" та Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про визнання дій протиправними та виключення запису з реєстру обтяжень рухомого майна.
За змістом позовної заяви, позивач просить суд:
- визнати дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016 протиправними;
- скасувати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (номер обтяження 16092713) реєстрацію відомостей від 23.05.2022 про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016;
- вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (номер обтяження 16092713) запис від 23.05.2022 про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" 13.06.2022 подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 14.06.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" про забезпечення позову задоволено.
Ухвалою суду від 14.07.2022 судове засідання призначено в режимі відеоконференції на 18.07.2022.
Ухвалою суду від 18.07.2022 судове засідання в режимі відеоконференції відкладено до 17.08.2022.
Ухвалою суду від 17.08.2022 судове засідання в режимі відеоконференції відкладено до 13.09.2022. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 13.09.2022 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 18.10.2022.
Ухвалою суду від 18.10.2022 відкладено судове засідання на 15.11.2022.
В судове засідання 15.11.2022 представник відповідача - 1 не з'явився.
В ході судового засідання 15.11.2022 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 15.11.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням АТ КБ "ПриватБанк" вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 31.08.2018 у справі № 904/3898/18, якою заборонено АТ КБ «ПриватБанк» вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно з Договором від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ.
Позиція відповідача-1 викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог в частині, що стосуються Державного підприємства «Національні інформаційні системи». Також просить розглянути питання про визнання ДП «НІС» неналежним відповідачем.
Відповідач-1 зазначає, що держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача.
ДП «НІС» звертає увагу, що заява про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 23.05.2022 вихідний № G1215DNHSOATTU-m була подана 23.05.2022 представником обтяжувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до Дніпропетровської регіональної філії ДП «НАІС» в електронній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів та з додержанням вищезазначених вимог законодавства.
Відповідно до електронної заяви обтяжувача, а саме АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 23.05.2022 до приватного обтяження за реєстраційним номером 16092713 внесено зміни, а саме: зареєстровано звернення стягнення на предмет застави (вагони холери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м), згідно договору № DNHSLNI03662/DZ від 15.12.2016, тому спірним записом є саме приватне обтяження, яке виникло на підставі договору застави, серія і номер: DNHSLNI03662/DZ, виданий: 15.12.2016, видавник: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Тому, відповідач-1 вважає, що Дніпропетровською регіональною філією ДП «НАІС» 23.05.2022 внесено в Державний реєстр зміни до запису за № 16092713 з додержанням встановленого законодавством порядку внесення відомостей в Державний реєстр та в межах повноважень, визначених законодавством.
Крім того, відповідач-1 зазначає, що реєстрація/реєстрація змін щодо приватного обтяження здійснюється будь-яким нотаріусом або його помічником на підставі заяви, поданої виключно в паперовій формі та адміністратором Державного реєстру на підставі заяви, поданої виключно в електронній формі.
В даному випадку суб'єктом звернення із заявою про реєстрацію змін обтяження рухомого майна в ДРОРМ є лише обтяжувач - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який зобов'язаний звернутись до реєстратора Державного реєстру у разі припинення або зміни такого обтяження добровільно або на виконання рішення суду.
Таким чином, виконання позовних вимог щодо вилучення/скасування відомостей в Державному реєстрі про звернення стягнення на предмет застави знаходиться поза межами компетенції ДП «НАІС» та його регіональних філій.
Позиція відповідача-2 викладена у відзиві на позовну заяву
АТ КБ «Приватбанк» позовні вимоги не визнає.
В підтвердження своєї позиції відповідач-2 зазначає, що 03.06.2013 між АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «ІСТЕЙТГЛОБАЛ» та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» був укладений договір № DNHSLNI03662, зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого Банком видано позивачу кредит в сумі 105 505 068, 20 грн на придбання 200 вагонів-хоперів.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ІСТЕЙТГЛОБАЛ» укладений Договір застави майна № DNHSLNI03662/DZ від 15.12.2016, згідно з яким в заставу банку були передані 200 вагонів-хоперів, придбаних позивачем на видані банком кредитні кошти.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Отже, у зв'язку із невиконанням ТОВ «ІСТЕЙТТЛОБАЛ» зобов'язань та наявною простроченою заборгованістю за Кредитним договором, АТ КБ «ПриватБанк» було прийняте рішення звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ «ІСТЕЙТГЛОБАЛ» про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави № DNHSLNI03662/DZ від 15.12.2016.
Тому, на виконання вимог статті 24 Закону України забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, та у зв'язку зі зверненням до Господарського сулу Дніпропетровської області, 23.05.2022 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстроване звернення стягнення на предмет застави.
Таким чином, реєстрація 23.05.2022 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави здійснена у відповідності з вимогами чинного законодавства з метою реалізації гарантованого Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України права на звернення до суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
03.06.2013 між ТОВ «ІСТЕЙТГЛОБАЛ» (далі - позивач) та ПАТ «Приватбанк» (далі -відповідач-2, банк) укладено кредитний договір № DNHSLNI03662.
У якості забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами 15.12.2016 укладено договір застави майна № DNHSLNI03662/DZ.
Відповідно до пункту 6 цього договору, в забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодавець надав в заставу вагони-хопери, згідно з переліку та родових ознак, вказаних в додатку № 1 до цього договору. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується правовстановлюючими документами, вказаними в Додатку № 1 до цього договору предмет застави передається в заставу разом з усіма його приналежностями.
На підставах передбачених чинним законодавством на предмет застави може бути звернене стягнення (підпункт 10.3 пункту 10 договору).
В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" та Акціонерним товариством комерційного банку "Приватбанк" (відповідач-1) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (відповідач-2) виник судовий спір про визнання односторонього правочину недійсним та визнання відсутності права вимоги (справа № 904/3898/18).
В рамках вищезазначеної справи ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 про забезпечення позову. Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» та будь-яким особам в його інтересах було заборонено вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ.
06.09.2018 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» про примусове виконання рішення, а саме, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 31.08.2018 у справі № 904/3898/18, якою заборонено, зокрема, АТ КБ «ПриватБанк» вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно з Договором від 15.12.2016 року №DNHSLNI03662/DZ.
Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куземи Я.Г. відкрито виконавче провадження № 57164849, боржником визначено АТ КБ «ПриватБанк». Зокрема, пунктом 2 резолютивної частини постанови боржнику заборонено вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно Договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ.
Всупереч прямій забороні вчиняти будь-які заходи щодо звернення стягнення на предмет застави згідно з Договором від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ відповідач-2 звернувся із заявою про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 23.05.2022 вихідний № G1215DNHSOATTU-m до Дніпропетровської регіональної філії ДП «НАІС» (далі - відповідач-1).
Згідно з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.06.2022, 23.05.2022 зареєстровано обтяження на підставі, зокрема, Договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ; обтяжувачем якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», боржником - ТОВ «Істейтглобал».
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом.
Щодо визнання дії протиправною
Конституція України гарантує кожному право на судовий захист його прав і свобод у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства України.
Судовий захист прав і свобод людини та громадянина є видом державного захисту. Тобто держава бере на себе обов'язок захисту або поновлення наших прав відповідно до ст. 55 Конституції.
Право на судовий захист передбачає й конкретні гарантії, які закріплені на законодавчому рівні, ефективного поновлення в правах, якщо ті були порушені, шляхом здійснення правосуддя. Одним із дієвих засобів впливу на стан виконання судових рішень уважають судовий контроль, який в Україні здійснюють у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України "Про виконавче провадження".
Як встановлено судом, 06.09.2018 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» про примусове виконання рішення, а саме, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 31.08.2018 у справі № 904/3898/18, якою заборонено, зокрема, АТ КБ «ПриватБанк» вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно з Договором від 15.12.2016 року №DNHSLNI03662/DZ.
Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куземи Я.Г. відкрито виконавче провадження № 57164849, боржником визначено АТ КБ «ПриватБанк». Зокрема, пунктом 2 резолютивної частини постанови боржнику заборонено вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно Договору від 15.12.2016 року №DNHSLNI03662/DZ.
Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куземи Я.Г. від 20.02.2019 закінчено виконавче провадження № 57164849 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав виконання рішення фактично в повному обсязі відповідно до вимог виконавчого документа.
Згідно з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.06.2022, 23.05.2022 зареєстровано обтяження на підставі, зокрема, Договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ; обтяжувачем якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», боржником - ТОВ «Істейтглобал».
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала суду від 31.08.2018 у справі № 904/3898/18 не є скасованою, набрала законної сили. Судове рішення за результатами розгляду справи № 904/3898/18 не прийнято.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, заборона АТ КБ «ПриватБанк» вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно Договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ на день виникнення спірних правовідносин, що є предметом розгляду справи № 904/1469/22, є чинною, та закінчення виконавчого провадження відповідною постановою від 20.02.2019, яку винесено у виконавчому провадженні № 57164849, обов'язок АТ КБ «ПриватБанк» щодо утримання від вчинення дій, заборонених ухвалою про забезпечення позову, не нівелює.
В свою чергу, відповідачем-2 не надано суду доказів, які б підтверджували скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України з ініціативи суду або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Проте, АТ КБ «ПриватБанк», всупереч вимог ухвали суду від 31.08.2018 у справі № 904/3898/18 про забезпечення позову 23.05.2022 вчинено дії з реєстрації обтяження на підставі, зокрема, договору від 15.12.2016 № DNHSLNI03662/DZ, обтяжувачем якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», боржником - ТОВ «Істейтглобал», що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.06.2022, долученим до заяви ТОВ «Істейтглобал» - стягувача у виконавчому провадженні № 57164849 та який набув статусу стягувача відповідно до ухвали від 31.08.2018 у справі № 904/3898/18 про забезпечення позову.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України).
Встановлені обставини свідчать, що позивач, як добросовісний власник майна, внаслідок незаконних дій банку вчинених всупереч існуючої судової заборони, виконавчого провадження та прямих приписів законодавства зобов'язаний буде передати 200 вагонів-хоперів на користь банку, що є основним засобом виробництва позивача.
Таким чином, долучені позивачем докази до матеріалів справи свідчать про беззаперечне порушення відповідачем-2 вимог виконавчого документа.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.
Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Європейський суд з прав людини в пункті 26 рішення у справі «Глоба проти України» відзначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, пункт 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 року у справі «Фуклев проти України» (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).
В пункті 27 рішення у справі «Глоба проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Конституційний Суд України також неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Отже, суд дійшов висновку про правомірність та задоволення заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016 протиправними.
Щодо скасування та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 23.05.2022 про звернення стягнення на предмет застави
Судом встановлено, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна міститься запис від 23.05.2022 за № 16092713 про заставу рухомого майна по договору застави, серія та номер: № DNHSNI03662/DZ, виданого 15.12.2016, видавник ПАТКБ «Приватбанк», об'єкт обтяження: майно, вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб м (для перевезення зерна) вартістю 113 361 684 грн, згідно договору № DNHSNI03662/DZ від 15.12.2016, реєстратор: Дзюбенко Яна Вадимівна, Дніпропетровська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», Дніпропетровська область.
Відомості про реєстрацію обтяжень, в тому числі і вилучення записів з Державного реєстру, здійснюється у повній відповідності до положень нормативно - правових актів, які на момент внесення/вилучення запису регулюють порядок реєстрації обтяжень рухомого майна, а також порядок функціонування Державного реєстру.
Такими нормативно-правовими актами є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за № 1255-IV, Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 № 830 (далі по тексту - Порядок), Інструкція про порядок ведення Державного реєстру та заповнення заяв, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 № 73/5, зареєстрованим в МЮ України 29 липня 2004 за № 942/9541 (далі по тексту - Інструкція).
Обтяженням, відповідно до статті 3 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку (в редакції, чинній на момент внесення запису про обтяження) державна реєстрація обтяження рухомого майна може проводитися будь-яким реєстратором.
Разом з тим, поняття державна реєстрація включає в себе реєстрацію відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження та проводиться шляхом внесення до Державного реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису (пункт 4 Порядку).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі проведення державної реєстрації приватних обтяжень нотаріусом або його помічником, відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи, поданої виключно в паперовій формі.
Проведення державної реєстрації приватних обтяжень рухомого майна адміністратором Державного реєстру та його філіями, відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи, поданої виключно в електронній формі.
При цьому пункт 9 Порядку (в редакції, чинній на момент внесення запису про обтяження) було визначено виключний перелік підстав для відмови у внесенні запису про обтяження.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються: відомості про обтяжувача; відомості про боржника; посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст; опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.
Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.
Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.
Зі змісту вищенаведених приписів вбачається, що Державне підприємство "Національні інформаційні системи" як реєстратор Державного реєстру при внесенні певних відомостей до відповідного реєстру не приймає самостійних рішень щодо обтяження чи припинення обтяження рухомого майна, а лише виконує покладені на нього законом повноваження без здійснення правової кваліфікації конкретних правовідносин щодо певного об'єкта обтяження чи надання оцінки законності поданої обтяжувачем заяви або достовірності зазначених у ній відомостей.
Таким чином, аналіз вищезазначених норм та матеріалів справи підтверджує, що Дніпропетровською регіональною філією ДП «НАІС» внесено в Державний реєстр запис за № 16092713 від 23.05.2022 з додержанням встановленого законодавством порядку внесення відомостей в Державний реєстр та в межах повноважень, визначених законодавством.
Слід зазначити, що норми Закону та Порядку містять детальний алгоритм вилучення записів з Державного реєстру, дотримання якого є обов'язковим для виконання усіма суб'єктами правовідносин, оскільки вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі, зокрема, в аспекті вилучення записів з Державного реєстру є похідним від припинення обтяження.
Зокрема, відповідно до пункту 24 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Державного реєстру. Частиною 3 статті 44 Закону № 1255-IV визначено, що у разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
При цьому, пунктом 3.2 Інструкції передбачено, що перед унесенням змін до запису реєстратор повинен знайти необхідний запис у Державному реєстрі. Ідентифікація запису в Державному реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та гарантії внесення змін саме до того запису застосовується контрольна сума запису.
Реєстраційний номер та контрольна сума запису надаються при реєстрації запису в Державному реєстрі та відображаються у витязі про реєстрацію в Державному реєстрі, один примірник якого видається обтяжувачу чи уповноваженій ним особі, а другий - надсилається боржнику. Реєстраційний номер запису в Державному реєстрі є незмінним протягом усього часу його існування, а контрольна сума перераховується після внесення кожної зміни до цього запису.
Крім того, суд зазначає, що Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Національні інформаційні системи" не є єдиним суб'єктом, на якого законом покладено обов'язок з виконання судового рішення про скасування/припинення обтяжень рухомого майна, оскільки за умовами пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" (у чинній редакції) державна реєстрація приватних обтяжень рухомого майна проводиться будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали доступ до Реєстру, а також адміністратором Реєстру та його філіями на підставі договору про надання сервісної послуги з опрацювання електронних заяв та/або сервісної послуги з опрацювання електронних заяв, поданих з використанням прикладного програмного інтерфейсу Реєстру.
З наведених норм вбачається, що суб'єктом звернення з заявою про припинення обтяження і виключення запису з ДРОРМ є лише обтяжувач - Акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк", який зобов'язаний звернутись до реєстратора Державного реєстру у разі припинення такого обтяження добровільно або на виконання рішення суду.
Таким чином, виконання позовної вимоги щодо скасування та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 23.05.2022 про звернення стягнення на предмет застави знаходиться поза межами компетенції Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи».
Вказані висновки також відображені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.02.2020 у справі № 761/11267/18 (провадження № 61-11447св19).
Суд наголошує, що при вирішенні господарського спору встановленню підлягає наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання відповідачем.
Крім того, суд звертає увагу, що при здійсненні державної реєстрації обтяжень рухомого майна реєстратор Державного реєстру виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Державного реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. При цьому, реєстратор не уповноважений на прийняття владних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень та на здійснення правової оцінки відомостей, що містяться у заявах.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У даному випадку належним способом захисту є зобов'язання обтяжувача подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення/змін обтяження.
Оскільки позивачем не було доведено факту порушення, оспорювання чи не визнання його прав чи законних інтересів Дніпропетровською регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи», суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал", пред'явлених до відповідача-1.
Враховуючи викладене, позовні вимоги до відповідача-1 щодо скасування та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (номер обтяження 16092713) запис від 23.05.2022 про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016 задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-2 пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 481 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) щодо реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016 протиправними.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейтглобал» (49054, м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 7, нежиле приміщення 61; ідентифікаційний код 36053130) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн.
В частині позову до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про скасування та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (номер обтяження 16092713) запис від 23.05.2022 про звернення стягнення на предмет застави (вагони хопери для сипучих вантажів моделі 19-970-01 з об'ємом кузова 110 куб. м) згідно договору № DNHSLN103662/DZ від 15.12.2016 відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.11.2022
Суддя В.І. Ярошенко