Справа № 629/1799/22 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/714/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: арешт майна
17 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, який просив про розгляд справи без нього, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме власника майна - ОСОБА_6 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи від нього н надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валках справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 11 2022 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 11 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022226110000270 від 01 11 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду прокурор Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою надати прокурору 72 години для усунення недоліків в клопотанні.
В обґрунтування скарги прокурор зазначив, що діючим КПК України не передбачено обов'язкове винесення постанови про визнання речовим доказом, тобто, таким чином на момент розгляду клопотання у матеріалах, направлених до суду, постанова про визнання речовим доказом могла і не знаходитись. Як зазначено в апеляційній скарзі, судом не було враховано положення ч.3 ст.172 КПК України, в якій зазначено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки прокурора менший строк для усунення недоліків, про що повинен постановити ухвалу. Також прокурор вказує, що судом було помилково указано, що клопотання прокурора направлено з порушенням строку.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився. Жодних заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від нього не надходило.
Власник майна - ОСОБА_6 про дату та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги до суду не надав.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вислухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 06 2022 року було винесено постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська про притягнення громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, накладання на нього адміністративного стягнення з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Після чого, 02.09.2022 року, у зв'язку із виконанням постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, інспектором групи реагування патрульної поліції ОСОБА_8 , було складено акт вилучення посвідчення водія у гр. ОСОБА_6 .
31 10 2022 року до ЧЧ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області надійшов лист від ТСЦ МВС № 6348 ГСЦ МВС в Харківській області про те, що в ході перевірки посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що воно має явні ознаки підробки.
Відомості за даним фактом згідно вимог до ч.ч.1, 4 ст.214 КПК України були внесені до ЄРДР за № 12022226110000270 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
01 11 2022 р. прокурор Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням про накладення арешту на водійське посвідчення НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , яке було вилучене 02 09 2022 року у зв'язку з виконанням постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська. Просив розгляд клопотання проводити без участі ОСОБА_6 .
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилався на те, що 20 09 2022 року до ТСЦ № 6348 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС) на виконання була направлена постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 06 2022 року № 199/3737/22 та водійське посвідчення НОМЕР_2 громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого, в ході перевірки та внесення інформації про позбавлення права керування транспортними засобами до ЄРД ТЗ було встановлено, що посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не належить даній особі та має явні ознаки підробки. Інформація щодо видачі посвідчення водія НОМЕР_1 відсутня в ЄДР НАІС.
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 11 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022226110000270 від 01 11 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що не було долучено до матеріалів справи постанову про визнання посвідчення водія речовим доказом, прокурор посилався на те, що вказане ним водійське посвідчення є тимчасово вилученим в ході складання акту, згідно вимог ст.168 КПК України. Як вбачалось з клопотання, водійське посвідчення було вилучене 02 09 2022 року, а тому строк на звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна пройшов, а також прокурором не було обґрунтовано причини, через які розгляд клопотання необхідно було проводити без власника водійського посвідчення.
З таким рішення слідчого судді у повному обсязі погодитись не можна, оскільки воно суперечить вимогам кримінально-процесуального закону.
Аналізом статей 172, 173 КПК України встановлено, що за наслідками розгляду клопотання слідчого про арешт майна слідчий суддя, розглядаючи таке клопотання по суті постановляє ухвалу про: задоволення клопотання, відмову у задоволенні клопотання та повернення клопотання прокурору, у разі його подання без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, для усунення недоліків у строк в сімдесят дві години.
Як вбачається із ухвали слідчого судді, ним прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора, зазначивши про неможливість розгляду клопотання за відсутності в матеріалах постанови про визнання водійського посвідчення речовим доказом, а також те, що клопотання прокурора направлено в суд з порушенням строку.
Відповідно до ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Діючим КПК України не передбачено обов'язкове винесення постанови про визнання речовим доказом. Проте судом першої інстанції не було враховано, що у кримінальних провадженнях даної категорії (підробка посвідчення водія) дізнавачем має бути спершу призначена і проведена судово-криміналістична експертиза на предмет наявності у водійських правах підробки і вже після цього дізнавач вирішує питання про визнання чи невизнання речовим доказом. Таким чином, на момент розгляду клопотання у матеріалах, направлених до суду, постанова про визнання речовим доказом могла і не знаходитись.
В клопотанні про арешт майна зазначено, що необхідність накладення арешту посвідчення водія зумовлена необхідністю збереження предмета злочину.
Проте, слідчим суддею при постановленні ухвали про відмову в накладенні арешту, не враховано факт того, що вилучене майно є безпосередньо предметом злочину і процесуально визнано речовим доказом.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя, беручи до уваги, що прокурором під час звернення до суду з клопотанням про арешт майна не дотримано граничних строків звернення та враховуючи приписи частини 5 статті 171 КПК України, дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
З таким висновком слідчого судді суд апеляційної інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, посвідчення водія було вилучено 02 09 2022 року на виконання постанови суду про притягнення водія до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто дане посвідчення водія було вилучено не у зв'язку з даним кримінальним провадженням, а у зв'язку із розглядом іншої справи.
31 10 2022 року Лозівським РВП отриманий лист від Лозівського сервісного центру МВС № 6348 про виявлений ними можливий факт посвідчення водія і до цього листа було долучене саме це посвідчення водія НОМЕР_1 . Відповідно до вимог ст.214 КПК України, інформація про даний факт протягом доби була внесена (01 11 2022) до ЄРДР за № 12022226110000270 за ч.1 ст.358 КПК України. 01 11 2022 року начальником Лозівського сектору дізнання винесена постанова про доручення дізнання у даному провадженні дізнавачу ОСОБА_9 і цього ж дня ОСОБА_9 отримала матеріали провадження і дане посвідчення водія. І відповідно до ч.5 ст.171 КПК України не пізніше наступного робочого дня прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Разом з цим, розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам статті 171 КПК України, а частиною 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя всупереч вимогам частини 2 статті 171 та частини 3 статті 172 КПК України не звернув уваги на те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам законодавства, а тому суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у тому вигляді, в якому воно надано до суду та позбавлений можливості в такому випадку надати оцінку доцільності відмови чи задоволення клопотання прокурора про арешт майна в розумінні положень частини 1 статті 170 КПК України.
Слідчий суддя при розгляді даної справи, відмовляючи у задоволенні клопотання, у своєму рішенні припустився протиріч. Так, з одного боку він вказав, що підставою для відмови є подача клопотання з порушенням строку, що на думку суду перешкоджає його подальшому розгляду. З другого боку - суд вказав, що причиною відмови є відсутність постанови про визнання посвідчення речовим доказом.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню із поверненням матеріалів за клопотанням прокурора про арешт майна на 72 години для усунення встановлених недоліків.
Керуючись ч.6 ст.376, ч.6 ст.9, ст7, ст.ст.170-175, ст.ст.392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 11 2022 року у кримінальному проваджені № 12022226110000270 від 01 11 2022 року за ч.1 ст.358 КК України про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, вилученого по цій справі, - скасувати.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12022226110000270 від 01 11 2022 року за ч.1 ст.358 КК України про арешт майна, вилученого по цій справі, повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години, з дня отримання копії даної постанови, для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
_____________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4