Справа № 346/3814/22
Провадження № 33/4808/648/22
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Валігурська Л. В.
Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.
18 листопада 2022 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю апелянта ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника Морозова В.Ю. на постанову Коломийського міськрайонного суду від 5.10.2022 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 11.09.2022 року о 22:40 годині в м.Коломия по вул.Степана Бандери, керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Морозов В.Ю. та ОСОБА_1 оспорюють законність й обґрунтованість постанови суду, вважають, що вона є незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з неповним встановленням обставин, необхідних для вирішення справи, недоведеності встановлених обставин, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що постанова судді ґрунтується тільки на матеріалах складених працівниками поліції та на власному переконанні, без врахування пояснень ОСОБА_1 , оскільки доказів керування транспортним засобом останнім в стані алкогольного сп'яніння немає в матеріалах справи, а процедура огляду була поліцейськими порушена. Стверджують, що письмові пояснення осіб не можуть братися до уваги, якщо вони не надавали показання в судовому засіданні, чим суддя перебрав на себе функції обвинувачення. Поліцейськими не було роз'яснено ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу. Вони не відсторонювали його від керування транспортним засобом. Права йому не роз'яснювалися. В медичний заклад ОСОБА_1 не доставляли поліцейські. В протоколі відсутні дані засобу відеофіксації події. Відеозапис події є неповним. В матеріалах справи нема даних про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення. Даних про те чи ОСОБА_1 отримував освідчення водія в матеріалах справи немає. Не були залучені свідки під час складання протоколу. Тому просять постанову судді скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний розгляд справи проведено без участі адвоката за згодою апелянта ОСОБА_1 .
З'ясувавши обставини справи, проаналізувавши апеляційні доводи та пояснення ОСОБА_1 про підтримання апеляції, апеляційний суд прийшов до переконання про задоволення апеляційної скарги.
Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.
Постанова щодо ОСОБА_1 цим нормам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню.
В діях ОСОБА_1 є ознаки пред'явленого йому правопорушення, але його вину не підтверджено у передбаченому законом порядку.
Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
Постанова суду не може залишатися в силі через те, що суд не перевірив і не дав оцінки правомірності зупинки водія ОСОБА_1 , яка має відповідати вимогам ЗУ «Про дорожній рух», «Про поліцію» та ПДР. У справі немає документального підтвердження правомірності такої зупинки його автомобіля. ОСОБА_1 стверджує, що не було законних підстав для його зупинки. Тому апеляційний суд вимушений погодитись з доводами апеляції про безпідставність такої зупинки водія, що є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедура огляду водія, незаконними за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева».
Суд не мав процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про правопорушення, даних про вручення якого в матеріалах справи немає. Апелянт заперечив таке вручення, у справі немає документальних підтверджень про вручення йому такої копії або надсилання її поштою. Тому апеляційний суд розцінює це як істотне порушення ОСОБА_1 на захист, оскільки йому фактично не пред'явлено адміністративне звинувачення, йому не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення її до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції.
Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта, які підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння, не було роз'яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його права на правовий захист і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.
Як убачається з відеозапису події (а.с. 10), ОСОБА_1 не було повідомлено про ознаки алкогольного сп'яніння, а тому підстав для проведення огляду на стан сп'яніння в працівників поліції не було і вимога про проходження такого огляду є неправомірною, що є істотним порушенням ст. 266 КУпАП та вимог спеціальної Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення. Це порушення є істотним порушенням вимог ст. 266 КУпАП про процедуру огляду водія і в силу ст. 266 ч.5 КУпАП вказує на недійсність проведеного його огляду.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини.
За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянтів про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню, як невмотивована й необґрунтована.
За таких порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави.
Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю. та Красникова П.М. задовольнити, постанову Коломийського міськрайонного суду від 5.10.2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Б.М. Гриновецький