Справа № 724/831/22
09 вересня 2022 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у cкладі:
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12022262160000032 клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 296 КК України:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого.
Сторони кримінального провадження:
прокурор: ОСОБА_4
захисник: ОСОБА_5
обвинувачений: ОСОБА_3
потерпілі: ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
ОСОБА_12
законні представники потерпілих: ОСОБА_13
ОСОБА_14
ОСОБА_15
ОСОБА_16
Відповідно до ухвали Кельменецького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2022 року в даному кримінальному провадженні застосувано щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
На даний час судове провадження не завершено.
Прокурор заявив клопотання про заміну запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Із клопотання вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 18 лютого 2022 року, приблизно о 23 годині 25 хвилин, в с. Круглик Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння приїхав до громадського, публічно доступного місця, а саме на територію сільського стадіону розташованого навпроти Круглицького навчально-виховного комплексу, який розташований по вулиці Головна №45А, де знаходився автомобіль „ВАЗ” моделі „2101” номерний знак НОМЕР_1 із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_12 в середині, власником ОСОБА_9 , неповнолітнім потерпілим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 , які стояли поруч із транспортним засобом, а також автомобіль „Ford” моделі „Mondeo” номерний знак НОМЕР_2 із потерпілим власником ОСОБА_10 в середині, а також потерпілий ОСОБА_6 та неповнолітній потерпілий ОСОБА_11 , які стояли поруч із даним транспортним засобом. В подальшому, 18 лютого 2022 року близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_3 з метою реалізації раптово виниклого злочинного умислу направленого на вчинення хуліганських дій, взявши в руки заздалегідь заготовлену гладкоствольну мисливську рушницю 16 калібру моделі „ЗК” та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян та дотримання правил поведінки у суспільстві, прагнучи показати свою зневагу, діючи з особливою зухвалістю, здійснив один постріл у напрямку автомобіля „ВАЗ” моделі „2101” номерний знак НОМЕР_1 та два постріли в напрямку автомобіля „Ford” моделі „Mondeo” номерний знак НОМЕР_2 , а також в напрямку місцезнаходження вищезазначених осіб які перебували в салонах та поруч із автомобілями, порушивши таким чином їх спокій та грубо порушивши громадський порядок, а також пошкодивши ліве переднє колесо автомобіля „ВАЗ” моделі „2101” номерний знак НОМЕР_1 та два передніх колеса та заднє праве крило автомобіля Ford” моделі „Mondeo” номерний знак НОМЕР_2 , а також спричинивши ОСОБА_9 фізичного болю та тілесних ушкоджень у виді саден та забою кисті правої руки та подряпин лівої гомілки. Після цього, ОСОБА_3 продовжуючи вчинення хуліганських дій та не припиняючи порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства підійшов до ОСОБА_8 та наніс йому удар прикладом мисливської гвинтівки в область голови, внаслідок чого ОСОБА_8 було госпіталізовано до КНП „Хотинська БЛ” із діагнозом забійна рана голови. Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї заздалегідь заготовленої для нанесення тілесних ушкоджень.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечує щодо задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечує щодо задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши клопотання, суд вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України є обґрунтованою. В матеріалах кримінального провадження наявні докази, які вказують на вчинення злочину передбаченого ч.4 ст. 296 КК України ОСОБА_3 , потерпілі в судовому засіданні 18 травня 2022 року пояснили, що побоюються за своє життя у випадку звільнення обвинуваченого.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з доводами сторони захисту, на предмет наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд погоджується із доводами прокурора про його наявність, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Санкція ч. 4 ст. 296 КК України відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, обвинувачений може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, суд враховує, що момент розгляду клопотання в судовому засіданні допитані п'ять із семи потерпілих. Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є повнолітніми і недопитані через їх неявку в судове засідання. Потерпілий ОСОБА_8 перебуває за межами України. Таким чином, суд вважає, що обсяг ризику того, що обвинувачений ймовірно може впливати на потерпілих до їх допиту в судовому засіданні істотно зменшився.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, суд вважає підтвердженою наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ст. 178 КПК України та ґрунтуючись на досліджених матеріалах та поясненнях учасників провадження, суд врахує наступні обставини: 1) надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 296 КК України; 2) злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до тяжких і у разі визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років; 3) обвинувачений має батька похилого віку, 4) немає постійного місця роботи; 6) відповідно до наданих відомостей за місцем проживання характеризується негативно, державною установою „Чернівецький слідчий ізолятор” характеризується позитивно; 7) раніше не судимий в силу ст. 89 КК України; 8) відомості щодо застосування до нього раніше запобіжних заходів чи наявності повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення відсутні, 9) за попереднім місцем роботи характеризується позитивно.
Суд також враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 184 КПК України).
Суд враховує, що у зв'язку із допитом в суді всіх неповнолітніх потерпілих, встановлені судом ризики зменшились.
Суд вважає, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Суд вважає, що обставини справи свідчать про можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобіганням ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме цілодобового домашнього арешту.
Суд вважає, що цілодобовий домашній арешт, з огляду на сукупність встановлених вище обставин, на даному етапі розгляду справи, зможе запобігти встановленим ризикам.
Згідно до ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд також бере до уваги, що на території України відповідно до Указу Президента України №64 від 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.
Зважаючи на такі обставини суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню і обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На підставі наведеного, керуючись главою 18 КПК України, ст. ст. 177,178,331 КПК України, суд -
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_3 залишати житло, а саме будинок АДРЕСА_1 , цілодобово.
Зобов'язати ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, носити електронний засіб контролю, утримуватися від спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , .
Строк дії цієї ухвали про тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом закінчується о 17 годині 08 листопада 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Виконання ухвали доручити Дністровському районному відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: