Справа № 2/714/205/22
ЄУН: 714/794/22
"18" листопада 2022 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Костишин Н.Я.
секретар судового засідання Ротар М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позивачка зазначала, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований у вказаному будинку на правах члена сім'ї позивачки, так як перебував у зареєстрованому шлюбі з її донькою ОСОБА_4 , який був зареєстрований Герцаївським районним вдділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області за актовим записом №17 та розірваний на підставі рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 09.09.2021р. З 23 жовтня 2019 року відповідач покинув місце проживання та переїхав проживати в інше місце, можливо до себе на батьківщину в ОСОБА_5 , проте з реєстрації не знявся. А тому на підставі ст.ст.391, 406 ЦК України просить визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак її представником ОСОБА_6 подано до суду заяву, в якій він підтримує позовні вимоги, просить справу розглянути у його та позивачки відсутності, у випадку неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, а також не подав відзив на позов. За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивачки, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15549729 від 10.08.2007р.
Її донька ОСОБА_4 перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , у зв'язку з чим останній був вселений до житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належить позивачці ОСОБА_1 , і яка як власник надала право відповідачу ОСОБА_3 користуватися цим житловим будинком.
Шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 було розірвано 09 вересня 2021 року, що підтверджується копією рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 09.09.2021р.
Згідно акту обстеження про не проживання ОСОБА_3 за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 за №780 від 06.07.2022р., складеного комісією у складі: головного спеціаліста Міхаєску О.Х., інспектора ВОС-Андрієш С.Г., та в присутності сусідів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та затвердженого старостою Горбівського старостинського округу №2 Чернівецького району Чернівецької області Паламарю С., було встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1 , але з листопада 2019 року за місцем реєстрації не проживає.
Положеннями ст.41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В силу ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За нормами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна. Відповідач вселився в житловий будинок і набув право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом, виникнення якого пов'язано виключно з перебуванням відповідача у шлюбі із онукою позивачки.
Згідно приписів п.4 ч.1 ст.406 ЦК України сервітут припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.
Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
У зв'язку з розірванням шлюбу між відповідачем та донькою позивачки припинилася обставина, яка була підставою для встановлення сервітуту, відповідач перестав бути членом сім'ї власника та спільним побутом із позивачкою не пов'язаний, а тому його право користування житлом підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 та ч.2 ст.406 ЦК України.
З урахуванням наведеного, вимоги позивачки ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні її майном - житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 992 грн. 40 коп. судового збору на користь позивачки.
На підставі ст.ст.32, 317, 391, 406 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві ) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя