справа № 631/750/22
провадження № 2-о/631/28/22
про повернення заяви через не усунення недоліків
18 листопада 2022 року селище міського типа Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Біляєвської сільської ради Лозівського району Харківській області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою, в якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 02 квітня 2002 року Виконкомом Роздольської сільської ради на підставі рішення виконкому від 28 березня 2002 року № 11, зареєстрованого 18 квітня 2002 року Первомайським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 2 під реєстровим № 155, відповідно до якого ОСОБА_3 є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).
25 жовтня 2022 року Нововодолазьким районним судом Харківської області постановлено ухвалу, відповідно до якої заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Біляєвської сільської ради Лозівського району Харківській області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення було залишено без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177, 318 Цивільного процесуального кодексу України. Заявнику було надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, а також роз'яснено наслідки її невиконання.
Вищевказана ухвала суду від 25 жовтня 2019 року за вихідним номером 631/750/22/3391/22 рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена на адресу ОСОБА_1 , що була зазначена у її заяві, а саме: АДРЕСА_2 . Так, відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6320202640938, вищевказану ухвалу суду ОСОБА_1 отримала особисто 04 листопада 2022 року, а отже строк для усунення недоліків, які стали підставою для залишення заяви без руху, сплинув 15 листопада 2022 року. Ніяких клопотань щодо продовження строків для усунення недоліків до суду не надходило.
Таким чином, з матеріалів справи вбачаться, що недоліки, які були підставою для залишення без руху заяви ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Біляєвської сільської ради Лозівського району Харківській області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, на даний час досі не усунуті.
Відповідно до частини 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Приписами частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).
Приписами частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про повернення заяви, у зв'язку з не усуненням недоліків, зазначених в ухвалі Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 жовтня 2022 року.
Вирішуючи питання щодо повернення заяви, суд також виходить з приписів частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якими встановлено, що суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи вищевказану Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Одночасно, суд вважає за необхідно роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 7 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, керуючись статтями 4, 10, 13, 175 - 177, 185, 260, 261, частиною 3 статті 294, статтями 318, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Біляєвської сільської ради Лозівського району Харківській області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, вважати неподаною та повернути заявнику разом з усіма додатками.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження
Суддя: Т. М. Трояновська