Справа № 953/18515/21
н/п 2/953/1253/22
18 листопада 2022 року Київський районний суд м.Харкова
у складі головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Півоваровій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №953/18515/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , що зареєстрований 26 жовтня 1984 року Київським відділом РАГСУ, актовий запис №1106.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що між ним та відповідачкою 26 жовтня 1984 року у Київському відділі РАГСу зареєстровано шлюб, актовий запис №1106. Спільних дітей подружжя не має. Шлюбні відносини припинені понад 25 років тому, мешкають окремо, спільного господарства не ведуть. Нова адреса відповідача йому не відома. За таких обставин вважає, що нормальні шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені. Тривалий час він має відносини з іншою жінкою. Наявність цього шлюбу перешкоджає йому офіційно оформити його стосуник та укласти новий шлюб. Майновий спір між ними відсутній.
На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021 справу передано для розгляду судді Лях М.Ю.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю. від 21.10.2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
17.10.2022 року на підставі протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями з підстав перебування судді Лях М.Ю. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зазначена цивільна справа розподілена в провадження судді Колесник С.А.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 21.10.2022 справу прийнято до розгляду судді Колесник С.А.
Позивач у судове засідання не з'явився, 23.12.2021 представник позивача подав до суду заяву, у якій просив провести розгляд справи за відсутності позивача та його представника, не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі (а.с.21).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення про виклик у судове засідання та копії ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданих до неї документів за останнім відомим місцем проживання (а.с.25,26), та розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.31), не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ухвали суду від 18.11.2022, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини неявки; відповідач не подала відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в порядку заочного розгляду справи, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
26 жовтня 1984 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 26.10.1984 року зроблено запис за № 1106 у Київському відділі запису актів громадянського стану м.Харкова, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (а.с.4).
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимими.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд також виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки відповідач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, суд вважає за можливе залишити позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 місце народження м.Харків) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м.Свердловськ), зареєстрований 26 жовтня 1984 року у Київському відділі запису актів громадянського стану м.Харкова, актовий запис №1106 від 26.10.1984 року.
ОСОБА_5 шлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2022.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 18.11.2022.
Суддя Колесник С.А.