Справа №: 398/3092/22
провадження №: 1-кп/398/253/22
Іменем України
"18" листопада 2022 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022120000000546 від 27.07.2022 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іскрівка, Петрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022120000000546 від 27.07.2022 року, відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.09.2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.11.2022 року.
17.11.2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заявлене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав. Посилаючись на те, що строк застосованого запобіжного заходу спливає 21.11.2022 року, до його спливу судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин, враховуючи обставини вчиненого злочину, його тяжкості, можливої реальної міри покарання, оскільки ст. 75 КК України в даному випадку не може бути застосована судом при постановленні вироку, а також особи обвинуваченого, його посткримінальної поведінки, оскільки на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені у п.1, 3, 5 ч.1 ст 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, задля гарантування виконання обвинуваченим передбачених ст.194 КПК України обов'язків, просить клопотання задовольнити.
Представник потерпілої в судовому засіданні, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підтримав.
Захисник просить змінити раніше обраний запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт, оскільки обвинувачений вину визнає, не має наміру впливати на потерпілу та свідків, має місце реєстрації та стійки соціальні зв'язки, не буде ухилятися від явки за викликом суду.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника, суду пояснив, що вину визнає, у вчиненому розкаюється, не має на меті переховуватись від суду чи впливати на потерпілу або свідків. Має місце мешкання, зареєстроване у встановленому законом порядку, має родичів, які допоможуть йому матеріально та будуть його утримувати у разі застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Представник цивільного відповідача в судове засідання не з'явився, відомості про одержання ним судового виклику або про причини не вручення йому судової повістки з додатками відсутні.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.
При вирішенні даного клопотання прокурора суд враховує позицію Європейського Суду, викладену у п. 219 справи «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04), відповідно до якої продовжуване тримання під вартою визнається виправданим заходом за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
При цьому, виходячи із практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі, на який у своєму клопотанні посилається прокурор, оцінюється у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Таким ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинення інкримінованого злочину, усвідомлюючи його тяжкість та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку; у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, є підстави, вважати, що він може вчинити новий злочин; знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на потерпілу та свідків, які проживають в одному з ним населеному пункті, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання.
На підставі вищевикладеного, враховуючи суспільну резонансність вказаного кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також те, що існування ризику переховування від суду додатково підвищується у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, суд приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення, зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, матеріали справи не містять.
За таких обставин, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою закінчується 21 листопада 2022 року та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин, суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
З тих же підстав суд вважає недоцільним змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м'який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням від вартою, не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 331, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шістдесят днів, тобто з 18 листопада 2022 року до 16 січня 2023 року включно.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1