Справа № 212/2596/22
2/212/2580/22
18 листопада 2022 року м. Кривий Ріг Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ваврушак Н. М., за участю секретаря судового засідання Кушнарьової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу технічними звукозаписувальними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що завдана кримінальним правопорушенням, -
31.05.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.361, ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді чотири роки позбавленні волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України, остаточне покарання ОСОБА_2 , визначено шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2021 Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді 4 роки 2 місяці позбавленні волі. Потерпілою по даній справі є ОСОБА_1 . Скоєним злочином їй було причинено матеріальну шкоду в розмірі 15336,57 гривень, яка складається вартості викраденого майна: мобільного телефону марки «Maxcom mm142 gsm mobile phone» вартістю 295,69 грн. та телевізора марки « LG 32CS460-T-ZA» 32 діагональ вартістю 7765,88 гривень, знятих з платіжної картки потерпілої коштів в розмірі 4075 гривень та отриманих коштів по оформленому кредиту в розмірі 3200 гривень, всього 15336,57 гривень, які вона просить стягнути з відповідача, оскільки при розгляді кримінального провадження нею не було подано цивільного позову та питання про відшкодування шкоди не розглядалось. Крім зазначеної матеріальної шкоди, в наслідок вчиненні злочину, їй було причинена моральна шкода, вона перенесла нервове потрясіння, і на теперішній час вона постійно перебуває в нервовому стані, стривоженість та дискомфорті, вона боїться, що її знову пограбують, постійно перебуває в емоційній напрузі, нервозності, дратівливості, вона змушена постійно приймати ліки та препарати для покрашення свого здоров'я. Просить відшкодувати спричинену моральну шкоду в розмірі 30000 гривень.
Ухвалою суду від 27 червня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, в наданій суду письмовій заяві просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, позовну заяву з додатками та ухвалою про відкриття провадження отримав, що підтверджено розпискою, правом надання відзиву, чи письмових пояснень не скористався,клопотань про відкладення розгляду справи або проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надав. Зі згоди позивача, суд розглядає справу заочно у порядку ст. 280 ЦПК України.
Справа розглядається за відсутності сторін, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.361, ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді чотири роки позбавленні волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України, остаточне покарання ОСОБА_2 , визначено шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2021 Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді 4 роки 2 місяці позбавленні волі. Вирок суду набрав законної сили 11 лютого 2022 року.
Судом встановлено, що злочином потерпілій ОСОБА_1 причинена матеріальна шкода в розмірі 15336,57 грн., потерпіла в кримінальному провадженні цивільний позов на відшкодування шкоди не заявляла (а.с.6-11).
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Встановленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, які регулюються Цивільним Кодексом України.
Так, ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Судом також з'ясовано, що в добровільному порядку витрати не відшкодовані.
Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин щодо відшкодування матеріальної шкоди та керується главою 82 «Відшкодування шкоди» ЦК України.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено відшкодування збитків.
За нормами ч. 2 ст. 16 ЦПК України, особи, які порушили права та законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позову повністю, оскільки відповідач завдані позивачу збитки на суму 15 336,57 грн. добровільно не відшкодував.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Враховуючи, що внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого відповідачем, позивач ОСОБА_1 зазнала моральних страждань, які полягають в негативних змінах в її житті: переживаннях, тривозі, емоційній напрузі, це відобразилося на характері та обсязі душевних та психічних страждань, яких зазнала та продовжує зазнавати позивач. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз та виходячи з міркувань розумності та справедливості, вважає за необхідне визначити розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 10 000 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від його сплати.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Враховуючи, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, з відповідача підлягає стягненню судовий збір по 992,40 гривень за кожну вимогу, всього 1984,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 141, 259-265, 280-282 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що завдана кримінальним правопорушенням -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок завданої злочином матеріальної шкоди 15226,57 гривень (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять шість грн.57 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок завданої злочином моральної не майнової шкоди в розмірі 10 000,00 гривень (десять тисяч грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 1984,80 гривень (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 80 коп.)
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 18.11.2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОРКПП не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Н. М. Ваврушак