Справа № 212/3166/22
3/212/1372/22
16 листопада 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Овсянніков В.С., за участю секретаря судового засідання Адамян В.А, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ПОЛКУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В М. КРИВИЙ РІГ УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 25 червня 2022 року о 23 годині 30 хвилин по вул. Женевська біля буд. 18, в Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану сп'яніння відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 475631, 475238.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Правопорушник у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, будь-яких клопотань на адресу суду не надав.
Захисник надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та просить закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
В обґрунтування заяви про закриття справи посилається на те, що працівниками патрульної поліції було неправильно застосовано норми ч. 1 ст. 130, ст. 251, ч.1 ст. 256, ст. 266 КУпАП, п.п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, порушено норми ст. 252 КУпАП.
Працівники патрульної поліції звинуватили ОСОБА_1 у порушені п. 2.5 ПДР, на що він повідомив, що він не був за кермом автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ПДР не порушував.
Відеозапис з бодікамер вівся з перервами, що є грубим порушенням вимог Інструкції № 1026, оскільки відео починається з того, що працівник патрульної поліції під'їжджає на місце де знаходиться ОСОБА_1 з іншим екіпажем патрульної поліції о 23 годині 38 хвилин, коли в протоколі серії АДД № 232957 від 25.06.2022 зазначено, що адміністративне правопорушення було вчинено о 23 годині 30 хвилин.
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та і взагалі керування транспортним засобом не підтверджено належними та допустимими доказами.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, подала письмові заперечення проти протоколу, при цьому присутність такої особи не є обов'язковою, на підставі ч. 2 ст. 268 КУпАП, суддя приходить висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .
Суддя також враховує, що ОСОБА_1 викликався до суду тричі та один раз під час складання протоколу під підпис, заяву представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи без її участі.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 232957 від 25.06.2022 року, відеозаписом з нагрудної бодікамери 475631, 475238.
Аргумент захисника про перервність запису не має істотного значення, оскільки на відеозаписі з нагрудної бодікамери чітко видно як момент зупинки автомобіля та водія, так і пропозицію водію пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо пояснень свідка, який нібито керував транспортним засобом, суд виходить з наступного.
Жодних свідків в протоколі не зазначено. Захисник про виклик та допит будь-яких свідків не заявляв.
Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з бодікамер, зокрема записом зупинки автомобіля, що зафіксовано на фрагменті відеозапису (clip-0 о 23:27), посвідченням особи ОСОБА_1 , за допомогою застосунку «Дія» (clip-0 о 23:30).
Додатково особа водія підтверджується зверненням поліцейського до водія «Андрій Юрійович», на що від водія не надходить жодних заперечень.
Також, відеозаписом з бодікамер долучених до матеріалів справи, підтверджується, що патрульний поліцейський звертається до водія ОСОБА_1 , з пропозицією пройти медичний огляд, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовляється (clip-0 о 23:38, 23:39).
Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах цієї санкції.
З урахуванням викладеного, суддя приходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 гривень 20 коп. на користь держави стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2022 року.
Суддя: В. С. Овсянніков