Справа № 2-126/10
07 липня 2010 р. м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області
у складі:
головуючого Курдюкова В.М.
при секретарі: Морозовій О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Токмак цивільну справу за позовом Державної установи “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини” до ОСОБА_2, Токмацького районного бюро технічної інвентаризації приватного підприємства “МАЛІ-44”, Токмацької районної державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно та визнання частково незаконним свідоцтва про право власності на житловий будинок, зобов'язання скасувати державну реєстацію права власності та зареєструвати право власності позивача, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Державної установи “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини” про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,
22.09.2008 р. Державна установа “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини” звернулася до ОСОБА_2, Токмацького районного бюро технічної інвентаризації приватного підприємства “МАЛІ-44”, Токмацької районної державної адміністрації, яким просить:
1. скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 виданого 14.05.2003 р. Токмацькою районною державною адміністрацією ОСОБА_2 на підставі рішення Новопрокопівської сільської ради Токмацького району від 15.04.2003 р. № 4 та скасувати його державну реєстрацію за № 393 від 14.05.2003 р., проведену Токмацьким районим БТІ «Малі-44»;
зобов'язати Токмацьке районне бюро технічної інвентарізації «Малі-44» провести державну реєстрацію права державної власності будівлі Новопрокопівської дільничної лікарні ветеринарної медицини та будівлі гаражу, розташованих у с. Новопрокопівка Токмацького району за державною установою «Токмацька района державна лікарня ветеринарної медицини» на праві оперативного управління.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просить суд:
1. визнати за державною установою «Токмацька района державна лікарня ветеринарної медицини» право державної власності на будівлі Новопрокопівської ветеринарної дільничої лікарні та гаражу, розташовані у с. Новопрокопівка Токмацького району та зобов'язати Токмацьке районне бюро технічної інвентарізації «Малі-44» провести реєстрацію права державної власності згідно рішення виконкому Новопрокопівської сільської ради № 8 від 04.03.2008 р. «Про присвоєння поштової адреси» за адресою: будівля Новопрокопівської ветеринарної дільнічної лікарні - вул. Комсомольська, 24а, с. Новопрокопівка Токмацького району Запорізької області;
визнати частково незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 виданого 14.05.2003 р. Токмацькою районною державною адміністрацією ОСОБА_2 на підставі рішення Новопрокопівської сільської ради Токмацького району від 15.04.2003 р. № 4 в частині виключення із опису об'єкта нерухомості будівель, позначених літерами И, и, Д;
зобов'язати Токмацьке районне бюро технічної інвентарізації «Малі-44» виключити із опису майна в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за адресою будинок АДРЕСА_1 будівлі зазначені літерами И,и,Д.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені судові витрати на суму 412 грн. 49 коп; витрати на оплату державного мита у сумі 384 грн. 49 коп. та витрати на оплату ІТЗ судового розгляду справи у сумі 30 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує наступним.
У лютому 2008 року позивач звернувся до Токмацького районного БТІ із заявою про реєстрацію права власності на будівлю Новопрокопівської дільничної лікарні ветеринарної медицини та будівлю гаражу, що знаходяться у АДРЕСА_1. Але ж рішенням реєстратора Токмацького райБТІ від 20.02.2008 р. № 53 позивачу відмовлено у реєстрації права, бо право власності на вищевказані об'єкти вже зареєстровано за ОСОБА_2
Реєстрація права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно проведена Токмацьким районним БТІ ПП «Малі-44» 14.05.2003 р. на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Токмацькою районною державною адміністрацією на підставі рішення V11 сесії Новопрокопівської сільської ради Токмацького району від 15.04.2003 р. №4.
Вказане рішення прийнто за заявою ОСОБА_2 від 20.03.2003 р. про визнання права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, який йому та членам його родини ТОВ «Аф ім. Ілліча» виділило при розпаюванні майна згідно акту прийому-передачі № 29 від 31.07.2002 р. У заяві ОСОБА_2 до сільської ради не ставив питання про визнання права власності на будівлю Новопрокопівської лікарні ветеринарної медецини та гараж на 2 бокси.
При оформленні свідоцтва про право власності на нерухоме майно та реєстрації права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно до складу об'єкта нерухомості - житлового будинку безпідставно були влючені будівля Новопрокопівської дільничної лікарні ветеринарної медицини та будівля гаражу, які зазначені у документах під літерами И,и,Д, як сараї.
16.02.2010 р.ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до Державної установи “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини, яким просить суд:
0. визнати дійсним договір від 18 березня 2002 р. між ним та Токмацькою РЛВМ в особі ОСОБА_4 купівлі-продажу колишньої будівлі Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні та гаражу на два бокси, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, ( за технічним паспортом на житловий будинок в АДРЕСА_1, значаться як господарські споруди - сарай літ. И, сарай літ. и, сарай літ.Д.)
визнати за ним право власності на колишню будівлю Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні та гаражу на два бокси, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, ( за технічним паспортом на житловий будинок в АДРЕСА_1, значаться як господарські споруди - сарай літ. И, сарай літ. и, сарай літ.Д.)
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 обгрунтовує наступним.
З 1995 він зі своєю сім'єю постійно мешкав за адресою АДРЕСА_1. На території його домоволодіння розташовані колишня будівля Новопрокопівської дільничної лікарні ветеринорної медицини та будівля гаражу. З 1917 по 1979 роки ветеринарна лікарня працювала. Після 1979 року приміщення колишньої ветеринарної лікарні керівництво колгоспу ім. Ілліча надає працівникам колгоспу під житловий найм. Після звільнення в листопаді 2001 року будівлі родиною ОСОБА_5 він звернувся до директора Токмацької районної ветеринарної лікарні ОСОБА_4 З питанням придбати будівлю колишньої ветеринарної лікарні в с.Новопрокопівка. Зі слів ОСОБА_4 йому стало відомо, що через стовідсотковий знос будівель вони непридатні до функціонального використання, у зв'язку з чим, їх реалізація була доцільною. З директором Токмацької районної ветеринарної лікарні ОСОБА_4 вони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу будівлі колишньої Новопрокопівської ветеринарної лікарні та гаражу на два бокси. 18 березня 2002 року обумовлена грошова сума, визначена з врахуванням експертної оцінки була сплачена ним директору Токмацької РЛВМ в готівковій формі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 205708 від 18 березня 2002 р. на суму 904 гривні. Після внесення зазначеної суми, на підставі акту приймання-передачі від 18 березня 2002 року він прийняв у власність будівлю Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні та будівлю гаражу на 2 бокси. Після продажу спірних об'єктів директор ветеринарної лікарні ОСОБА_4 постійно ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Тим часом, у зв'язку з реформуванням аграрного сектору економіки та виходом з членів КСП ім. Ілліча, за протокольним рішенням комісії з врегулювання майнових питань КСП ім. Ілліча від 20 березня 2002 року № 12 та на підставі акту приймання-передачі № 29 від 31 липня 2002 року в рахунок майнового паю йому було виділено в натурі житловий будинок за адресою Токмацький район, с. Новопрокопівка, вул. Комсомольська 20А.
З метою оформлення права власності на житловий будинок він звернувся із заявою до Новопрокопівської сільської ради, 15 квітня 2003 року рішенням сесії Новопрокопівської сільської ради № 4 визнано його право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1
З метою одержання правовстановлюючого документу та реєстрації права власності він звернувся до Токмацької районної державної адміністрації та районного БТІ «Малі-44».
У зв'язку з тим, що будівля колишньої ветеринарної лікарні та будівля гаражу були куплені ним, перебували у його фактичному володінні, знаходилися на території виділеного йому в рахунок майнового паю житлового будинку під загальною огорожею та охороною, мали спільну адресу з житловим будинком та за даними БТІ були безхозними, під час технічної інвентарізації дані об'єкти були включені до складу житлового будинку, як допоміжні господарські будівлі. Згідно довідки Новопрокопівської сільської ради від 01.12.2008 р. за адресою: с. Новопрокопівка вул. Комсомольська 20 розташований інший житловий будинок, в якому мешкає сім'я Вольвач.
Спірні об'єкти правильно визначені працівниками БТІ, як господарські будівлі та були включені за технічним паспортом на будинок до допоміжних будівель житлового будинку у відповідності з п.3.1 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентарізації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 р.
На підставі рішення сільської ради Токмацька районна державна адміністрація видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 травня 2003 р., в якому були відображені спірні об'єкти.
Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом мінюста України № 7/5 від 07.02.2002 р., на підставі його заяви, правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності) згідно з технічним паспортом, працівниками БТІ проведено реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, до складу якого ввійшли будівля колошньої ветеринарної лікарні та гаражу, як господарські споруди.
Він виконав всі умови договору купівлі-продажу - сплатив договірну ціну, прийняв об'єкти у своє володіння, відкрито добросовістно ними володіє з 2002 року, таким чином є добросовісним набувачем спірних об'єктів нерухомості.
Представник позивача ОСОБА_6 свої позовні вимоги підтримав, зустрічні позовні вимоги не визнав, суду пояснив наступне. Будівля дільничої ветеринарної лікарні в с. Новопрокопівка належала Токмацькій районній державній лікарні ветеринарної медицини коли Державна установа“ Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини” почала оформляти документи на нерухоме майно, з'ясувалося, що БТІ видало документи на будівлю Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні та гаражу на два бокси на ім'я ОСОБА_2. Це майно знаходилося на балансі ветлікарні, ніякого договору купівлі-продажу ветлікарня з ОСОБА_2 не укладала. Цими об'єктами користувалася ветлікарня здійснюючи ветеринарну діяльність. В 2004 році об'єкти нерухомості передали з колективної до державної власності. Об'єкти оглядалися комісією, він брав участь в інвентарізації в 2004 році. ОСОБА_2 на той час цими об'єктами не користувався, спільної з житловим будинком огорожі ці об'єкти не мали, тому вони тоді не виявили, що будівлі зайняті іншою особою. До сільської ради з приводу спору щодо будівель ветеринарна лікарня не зверталася, БТІ ПП «Малі-44» пояснили, що ОСОБА_2 подав невірні документи, на підставі яких вони помилково оформили йому право власності на будівлі, що належали ветлікарні.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, підтримав зустрічні позовні вимоги, суду пояснив наступне. В 2002 р. він звернувся до ветеринарної лікарні з проханням продати колишню будівлю дільничної ветерінарної лікарні, бо він жив поряд, а будівля була в безхозяйному стані, там збиралися бомжі, цигани. Керівник ветлікарні ОСОБА_4 погодився продати йому будівлю за умови, що він оплатить експертну оцінку ринкової вартості цього майна. Він оплатив експертну оцінку, експерт зробив висновок щодо ринкової вартості майна. Він оплатив позивачу вартість майна, склали акт приймання-передавання майна. Після чого він передав документи до БТІ ПП «Малі-44» для оформлення права власності. В 2004 році керівник позивача ОСОБА_4 та головний бухгалтер позивача виклилали його до сільської ради. Вони казали, що документи оформлили невірно, я не міг викупити будівлі. На час придбання ним будівель, вони знаходилися в поганому стані, до 2001 року там жили люди, яким це приміщення надав колишній КСП «ім. Ілліча», ветлікарня цю будівлю не використовувала. Після складання акту приймання-передачі він огородив будівлі, відремонтував стіни, стелю. Договір купівлі-продажу відразу не оформили нотаріально, бо керівник ветлікарні ОСОБА_4 весь час відкладав нотаріальне оформлення, а потім взагалі відмовився він нотаріального оформлення договору.
Представник відповідача ОСОБА_7 позовні вимоги не визнала, підтримала зустрічні позовні вимоги, суду пояснила наступне.
На території домоволодіння ОСОБА_2 Розташована колишня будівля Новопрокопівської дільничої лікарні ветеринарної медицини та бдівля гаражу. З 1917 по 1979 р.р. ветеринарна лікарня виконувала своє функціональне призначення. Після цього приміщення колишньої ветеринарної лікарні керівництво колгоспу ім. Ілліча надавало працівникам колгоспу під житловий найм. Згідно довідки Новопрокопівської сільської ради з 19.11.1988 р. по листопад 2001 р. у приміщенні колишньої ветеринарної лікарні постійно проживав ОСОБА_5 Разом зі своєю родиною. Після звільнення приміщення ОСОБА_5 ОСОБА_2 уклав з директором Токмацької районної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_4 договір купівлі-продажу будівлі колишньої ветеринарної лікарні та гаражу. Для цього ОСОБА_2 провів експертну оцінку будівель, яка за висновком експерта ПП «Кумир» склала 904 гривні. Цю суму ОСОБА_2 та директор ветлікарні ОСОБА_4 узгодили як ціну продажу будівель. 18.03.2002 р. ОСОБА_2 сплатив обумовлену суму директору Токмацькій РЛВМ в готівковій формі, в цей же день прийняв будівлі за актом приймання-передачі.
Позивач прийняв рішення про продаж будівель через їх 100-ву зношеність, що підтверджується інвентаризаційними картками. ОСОБА_2 сплатив позивачу обумовлену суму, що підтверджується квитанціями. Повернення позивачем коштів ОСОБА_2 заперечує, ніякими допустимими доказами це не підтверджується. Після придбання ОСОБА_2 користувався, ремотнував, переобладнував будівлі. На час оформлення права власності ОСОБА_2 в БТІ не було зареєстровано прав іншіх осіб на ці будівлі.
У зв'язку з тим, що будвілі колишньої ветлікарні та гаражу були придбані ОСОБА_2 та знаходилися в його володінні на території виділеного йому на рахунок майнового паю житлового будинку, під загальною огорожею та охороною, мають спільну адресу з житловим будинком, за даними БТІ є безхозними, під час технічної інвентарізації дані об'єкти були включені до складу житлового будинку як допоміжні господарські будівлі.
Рішенням Запорізької обласної ради від 25.05.2001 р. № 15. дано згоду на передачу у державну власність до сфери управління Міністерства аграрної політики цілісні майнові комплекси установ ветеринарної медицини, у тому числі Токмацької РЛВМ.
Проте лише через три роки було проведено процедуру фактичної передачі об'єктів із комунальної у державну власність за актами приймання-передачі від 20.12.2004 р. та 21.12.2004 р. Під час складання зазначених актів комісії передавали у державну власність цілісний майновий комплекс Токмацької РЛВМ без огляду об'єктів на місцевості, виключно на підставі внутрішньої фінансово-господарської дукументації (баланса, інвентарних відомостей).
Внаслідок формальної передачі комунального майна в державну власність комісія допустила передачу фактично відсутнього на праві власності Токмацької РЛВМ майна Новопрокопівської ДЛВМ та не виявила володіння та користування будівлями ОСОБА_2 на праві власності.
Відповідно до ч.6 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі. Вищевказана правова норма доводить, що на момент купівлі ОСОБА_2 будівлі колишньої Новопрокопівської ветлікарні та будівлі гаражу, станом на 2002 рік, об'єкти продажу ще не були передані у державну власність.
Позивач безпідставно не визнає договір купівлі-продажу, оскільки ОСОБА_2 виконав всі істотні умови договору сплативши договірну ціну та прийнявши об'єкти у своє володіння. З 2002 р. ОСОБА_2 відкрито, добросовісно володіє та користується спірними об'єктами, вважав, що директор Токмацької РЛВМ, як керівник повноважний вирішувати долю непридатного, списаного майна. ОСОБА_2 є добросовісним набувачем.
Спір щодо об'єктів нерухомості між ОСОБА_2 та Токмацькою РЛВМ винік ще в 2004 році, коли керівник Токмацької РЛВМ ОСОБА_6 Звертався до ОСОБА_2 з вимогами повернути будівлі. З часу виникнення спору сплинув строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Представник відповідача Токмацького районного бюро технічної інвентаризації приватного підприємства “МАЛІ-44” позов не визнав, зустрічний позов підтримав частково, вважає за необхідне задовольнити зустрічний позов в частині визнання права власності відповідача ОСОБА_2 на будівлі, суду пояснив наступне.
Позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності вимогам чинного законодавства України спірного свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на об'єкти нерухомості.
Позивачем не доведено порушення його права зі сторони Райдержадміністрації та БТІ, як і те, що воно ними (РДА і БТІ) оспорюється, зокрема, цими відповідачами.
Приватне підприємство «МАЛІ-44», яке здійснює функції БТІ, згідно з покладеними на нього Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» повноваженнями здійснює лише державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а тому воно не може бути відповідачем за позовом про визнання права власності.
За таких обставин, вимоги Позивача - Державної установи «Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини» до БТІ, в особі приватного підприємства «МАЛІ-44», про визнання права власності на спірні нерухомі об'єкти є безпідставними.
Позивачем взагалі не висувалася вимога про визнання дій ПП «МАЛІ-44», яке виконує функції БТІ, при проведенні реєстрації 14.05.2003 року права власності за ОСОБА_2, неправомірними (незаконними, протиправними). А тому з'ясування таких питань не входить до предмета доказування та відповідно до частини 3 статті 58, статті 179 ЦПК України не може братися до уваги у даній справі.
Токмацька районна лікарня ветеринарної медицини зазначає, що право власності у них виникло на підставі Актів приймання-передачі від 20 грудня 2004 року і від 21 грудня 2004 року.
Це, у свою чергу, узгоджується і з законодавчими положеннями частини 6 статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», згідно якої, право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Однак, саме цей засіб доказування свідчить про сплив строку позовної давності за вимогами Позивача.
Підпункт а) пункту 7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за № 202/412, з послідуючими змінами, вказує, що основними завданнями інвентаризації є, зокрема, виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі.
Частина 1 статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 № 996-XIV зазначає, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність , стан і оцінка.
Таким чином, підписуючи та складаючи 01 жовтня 2004 року Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини перевіряючи фактичну наявність своїх активів, мала реальну можливість виявити, що будівля Новопрокопівської дільничної лікарні ветеринарної медицини і будівля гаражу Новопрокопівської дільничної лікарні ветеринарної медицини належать на праві власності з 14 травня 2003 року ОСОБА_2 та здійснити заходи по захисту свого нібито порушеного права.
Враховуючи зазначене, є всі підстави стверджувати, що має місце сплив строку позовної давності за вимогами Державної установи «Токмацької районної державної лікарні ветеринарної медицини», позов датований 22 вересня 2008 року, а фактична наявність спірних об'єктів в натурі Позивачем перевірялася 01 жовтня 2004 року, згідно Інвентаризаційного опису від 01.10. 2004 року.
Тобто, саме з 01.10.2004 року і має відраховуватися строк позовної давності за вимогами Позивача у даній цивільній справі. А посилання Позивача на те, що про порушення нібито свого права власності на спірні об'єкти нерухомості їм стало відомо лише в лютому місяці 2008 року є надуманим та спростовується вказаним вище.
На підставі вище викладеного, приватне підприємство «МАЛІ-44» заявило, що за позовними вимогами Державної установи «Токмацької районної державної лікарні ветеринарної медицини» у даних спірних правовідносинах має місце сплив строку позовної давності, який має відраховуватися з 01 жовтня 2004 року, і просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності за вимогами Позивача при ухваленні судового рішення за результатами розгляду даної справи.
Підтвердити своє право власності на спірні нерухомі об'єкти у Токмацькому районному суді Запорізької області станом на 14 травня 2003 року (при проведенні реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірні нерухомі об'єкти) належними доказами (відповідними правовстановлюючими документами на ці об'єкти) Позивач не зміг.
А відтак не має правових підстав стверджувати, що при видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на житловий будинок було порушено право власності Позивача на спірні нерухомі об'єкти, оскільки у Позивача відсутні відповідні належні правовстановлювальні документи на ці спірні об'єкти.
Відтак посилання апелянта на п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України є безпідставним.
15 квітня 2003 року сьомою сесією XXIV скликання Новопрокопівської сільської ради було ухвалено рішення № 4 про визнання права власності ОСОБА_2 на житловий будинок в АДРЕСА_1.
Станом на 15 квітня 2003 року спірні нерухомі об'єкти не перебували у державній власності і з правової точки зору, таким чином, розглядалися 15.04.2003 року як об'єкти спільної власності територіальної громади Новопрокопівської сільської ради
На 15 квітня 2003 року у Токмацької районної державної лікарні ветеринарної медицини не було ніяких законодавчих прав власника на спірні об'єкти нерухомості та на сьогоднішній час відсутні будь-які належні докази цього.
Свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 видане ОСОБА_2 Токмацькою районною державною адміністрацією 14 травня 2003 року.
Станом на 14 травня 2003 року спірні нерухомі об'єкти не перебували у державній власності і розглядалися 14.05.2003 року як об'єкти спільної власності територіальної громади Новопрокопівської сільської ради.
На 14 травня 2003 року у Токмацької районної державної лікарні ветеринарної медицини не було ніяких законодавчих прав власника на спірні об'єкти нерухомості та відсутні на сьогоднішній час будь-які належні докази, які свідчили б про протилежне.
Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлений приватним підприємством «МАЛІ-44» 14 травня 2003 року. Цього ж дня була проведена і державна реєстрація права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 В опис майна, що перебувало на території цього домоволодіння було включено і спірні об'єкти нерухомості, що кваліфікувалися як господарські будівлі, позаяк знаходилися в межах цього домоволодіння та за однією ж поштовою адресою.
Станом на 14 травня 2003 року, на момент проведення технічної інвентаризації, ПП «МАЛІ-44» діяло згідно з приписами пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (з наступними змінами). Вказаним пунктом 3.1. Інструкції № 127 передбачено, що технічній інвентаризації підлягають об'єкти розташовані на земельних ділянках за окремими поштовими адресами, незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди.
Реєструючи у травні місяці 2003 року право власності за ОСОБА_2 приватним підприємством «МАЛІ-44» попередньо перевірялося чи не зареєстровано право власності на ці об'єкти нерухомості за якимось іншим суб'єктом цивільних прав згідно даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
Дані про те, що спірні об'єкти нерухомості, які знаходилися на відокремленій території домоволодіння ОСОБА_2, належать на праві власності іншій особі у ПП «МАЛІ-44» станом на 14 травня 2003 року були відсутні.
Позовна вимога ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі - продажу від 18 березня 2002 року колишньої будівлі Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні та гаражу на два бокси задоволенню не підлягає як необґрунтована належними засобами доказування - обставини щодо ухилення повноважних представників Державної установи «Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини» від нотаріального посвідчення договору.
Позовну вимогу ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на колишню будівлю Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні та гаражу на два бокси, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1, приватне підприємство «МАЛІ-44» визнає у повному обсязі.
Просить врахувати, що при видачі 14.05.2003 року ОСОБА_2 Свідоцтва про право власності на житловий будинок і на спірні нерухомі об'єкти, та реєстрації за ОСОБА_2 права власності, у Державної установи «Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини» були відсутні відповідні належні правовстановлювальні документи на ці спірні об'єкти нерухомості, їх у ветеринарної лікарні на той момент - тобто на 14 травня 2003 року, не було взагалі.
Право власності у ОСОБА_2 на спірні об'єкти нерухомості виникло на законних підставах, а отже є правові підстави для визнання за ним права власності на колишню будівлю Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні та гаражу на два бокси, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Новопрокопівської сільської ради не підтримав позов Державної установи “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини”, проти зустрічного позову ОСОБА_2 не заперечує, суду пояснила наступне. На той час сільські ради мали право приймати рішення про визнання права власності. Право власності ОСОБА_2 було визнано на підставі акту прийому-передачі. Після прийняття у власність будівлі колишньої дільничної ветлікарні ОСОБА_2 все відремонтував. Ці будівлі ветлікарнею не використовувалися з 1988 року, КСП «ім.Ілліча» дозволяли там жити мешканцям села.
Представник відповідача Токмацької районної державної адміністрації підтримав позов Державної установи “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини”, проти зустрічного позову ОСОБА_2 заперечує, суду пояснила наступне. Суд може визнати договір дійсним у разі ухилення сторони від нотаріального посвідчення, але в спірних правовідносинах не було додержано навіть вимогу щодо письмової форми договору. Акт прийому-передачі не є правовстановлюючим документом для реєстрації права власності. Рішенням сільської ради визнано право власності ОСОБА_2 лише на житловий будинок, а не господарські будівлі ветеринорної лікарні.
В подальшому розгляді справи голова Токмацької районної державної адміністрації надав письмову заяву про непідтримання позовних вимог Державної установи “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини”, та підтримання в повному обсязі зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно. Просить справу розглядати за відсутності їх представника.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Запорізької обласної ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмовий відзив з поясненнями щодо позову:
Згідно п.17 Додатку до рішення Запорізької обласної ради від 25.05.2001 р. № 15 Токмацька районна державна комунальна лікарня ветеринарної медицини, яка на той час входила до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, була передана із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області у державну власність до сфери управління міністерства аграрної політики України.
У відповідності до ч.5 ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача оформляється актом приймання-передачі.
Факт передачі зазначеного об'єкту підтверджується Актом приймання-передачі цілісних майнових комплексів установ ветеринарної медицини із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області у відповідності з рішенням двадцять першої сесії Запорізької обласної ради від 25.05.2001 р. у державну власність до сфери управління міністерства аграрної політики України, від 21.12.2004 р.
Частина 6 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» зазначає, що право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
На даний час рішення Запорізької обласної ради від 26.02.2009 р. № 10 «Про уточнений перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області», який є вичерпним на сьогоднішний день, не містить відомостей про об'єкт - Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини.
Якщо на даний час Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини не є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, тому будь які власні суб'єктивні права та інтереси по цій справі, які необхідно захищати, у Запорізької обласної ради відсутні. Просить справу розглядати без участі представника Запорізької обласної ради.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову З апорізької обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив наступне. Він працював директором Токмацької районної ветеринарної лікарні з 1992 року. В березні 2003 р. в зв'язку з реорганізацією установи та зміною структури, він призначений директором Токмацького районного управління ветеринарної медицини, до складу якого входить Токмацька района державна лікарня ветеринарної медицини. Ветеринарна лікарня була в комунальній власності, належні їй будівлі мала право продавати самостійно. Будівля дільничної ветеринорної лікарні в с. Новопрокопівка була в поганому стані, деякий час не використовувалася, тому він домовився з ОСОБА_2, який раніше працював зоотехніком, про прордаж йому будівлі дільничної ветлікарні та гаражу. ОСОБА_2 вніс гроші на рахунок купівлі будівлі дільничної ветнікарні та гаражу в с. Новопрокопівка, зробив оцінку будівель, оформляв інші необхідні документи. Він підписав з ОСОБА_2 акт прийрму - передачі будівель. Потім будівлі перевели у державну власність і заборонили їх самостійно продавати. Тому вони повернули гроші ОСОБА_2, але через помилку бухгалтера корінець касового ордеру в ОСОБА_2 не забрали. ОСОБА_2 звертався до нього, як керівника ветеринарної установи за нотаріальним оформленням договору купівлі-продажу будівель, але у зв'язку з передачею майна в державну власність продаж було заборонено. В 2003 році він звертався до ОСОБА_2, щоб він не займав будівлю ветлікарні, але він її перебудував у своїх інтересах, хоча в 2003 році він попереджав ОСОБА_2 цього не робити. БТІ ПП «Малі-44» оформило право власності ОСОБА_2 на будівлі незаконно. Ці будівлі знаходились у власності позивача на підставі реєстрових, інвентарізаціних та балансових карток, позивач не проводив держанву реєстрацію свого права власності на ці будівлі.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила наступне. З 1988 по 2000 р.р. Вона з сім'єю проживала в приміщені колишньої ветеринарної лікарні по вул. Комсомольській с. Новопрокопівка. Вони зробили в стіні прохід і використовували обидва приміщення будівлі. Право проживати в цій будівлі її сім'ї надав голова колгоспу, вона сплачувала комунальні послуги. Працівники ветлікарні за час її проживання в цій будівлі ніколи не з'являлися. За час проживання вони будівлю не огорожували, огорожу зробив пізніше ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив наступне. З 1975 по 1998 р.р. він був головою колгоспу, а потім КСП «ім. Ілліча» в с. Новопрокопівка Токмацького району. В господарстві знаходилася ветерінарна дільниця. Коли збільшилась кількість скота, то на кожній фермі був свій ветлікар, або ветфельдшер. З 1988 по 2000 роки в приміщені ветлікарні жили люди, бо з 80-х років не було потреби у її використанні для ветеринарії. Йому відомо, що будівля побудована в 1929 році, на балансі колгоспу будівля ветлікарні не перебувала. Колгосп використовував будівлю за узгодженням з керівництвом ветеринарної установи.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 проживає в будинку АДРЕСА_1 Токмацького району з 1995 року по даний час, що підтверджується довідкою виконкому Новопрокопівської сільської ради № 929 від 01.12.2008 року.
Згідно довідки виконкому Новопрокопівської сільської ради № 931 від 01.12.2008 року у період з 19.11.1988 року по листопад місяць 2001 року у приміщеннях колишньої ветеринарної лікарні постійно проживали ОСОБА_5 разом зі своєю родиною.
З 80-х років 20-го століття приміщення ветеринарної лікарні та гаражу в с. Новопрокопівка ветеринарними установами не використовувалось. Ця обставина підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ніяких доказів на заперечення цієї обставини позивачем не надано.
18 березня 2002 р. ОСОБА_2 сплатив Токмацькій районній лікарні ветеринарної медицини за будівлю Новопрокопівської дільнічної ветеринарної лікарні та гараж на два бокси дев'ятьсот чотири гривні, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 205708 від 18.03.2002 р., що відповідає висновку експерта про вартість об'єкту експертної оцінки експерта ПП «Кумір» Усс С.А.
18.03.2002 р. Токмацька районна лікарня ветеринарної медицини передала, а ОСОБА_2 прийняв будівлю Новопрокопівської дільничної ветлікарні та гараж на 2 бокси, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 18.03.2002 р.
Також здіснення оплати відповідно до експертного висновку та приймання-передача будівель підтверджується показаннями свідка - колишнього керівника Токмацької районної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_4, сторонами не оспорюється.
15 квітня 2003 року сьомою сесією XXIV скликання Новопрокопівської сільської ради було ухвалено рішення № 4 про визнання права власності ОСОБА_2 на житловий будинок в АДРЕСА_1.
Свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 видане ОСОБА_2 Токмацькою районною державною адміністрацією 14 травня 2003 року.
14 травня 2003 року приватним підприємством «МАЛІ-44» виготовлений технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 і цього ж дня проведена державна реєстрація права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2
При проведені технічної інвентаризації, на підставі пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 працівниками приватного підприємства “Малі-44” в опис майна, що перебувало на території цього домоволодіння включено і спірні об'єкти нерухомості, що кваліфікувалися як господарські будівлі, оскільки вони знаходилися в межах цього домоволодіння та за однією ж поштовою адресою.
Вказаним пунктом 3.1. Інструкції № 127 передбачено, що технічній інвентаризації підлягають об'єкти розташовані на земельних ділянках за окремими поштовими адресами, незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно : будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди.
Реєструючи у травні 2003 року право власності за ОСОБА_2 приватним підприємством «МАЛІ-44» попередньо перевірялося чи не зареєстровано право власності на ці об'єкти нерухомості за якимось іншим суб'єктом цивільних прав згідно даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
Дані про те, що спірні об'єкти нерухомості, які знаходилися на відокремленій території домоволодіння ОСОБА_2, належать на праві власності іншій особі у ПП «МАЛІ-44» станом на 14 травня 2003 року були відсутні, оскільки право власності позивача, або інших осіб на спірні будівлі на той час зареєстровані не були, що визнають всі учасники процесу.
Крім того, Токмацькою міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку законності проведення реєстрації прав власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 - посадовими особами ПП «Малі-44». За результатами проведеної перевірки в діях посадових осіб ПП «Малі-44» порушень чинного законодавства не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно загублено власником, або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 правомірно, за оплатним договором придбав спірні будівлі у Токмацької районної лікарні ветеринарної медицини, яка на той час не мала зареєстрованого належним чином права власності на ці будівлі, правомірно та відкрито ними користувався, є добросовісним набувачем, його право власності у встановленому порядку пройшло державну реєстрацію тому охороняється законом, підлягає судовому захисту, зокрема шляхом визнання його оспорюваного права власності. Таким чином суд визнає зустрічну позовну вимогу ОСОБА_2 про визнання права власності на спірні будівлі обгрунтованою, такою, що підлягає задоволеню.
25 травня 2001 року Запорізькою обласною радою було ухвалено рішення № 15 «Про зміни у складі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області».
Пунктом 6 зазначеного рішення було передбачено «Надати згоду на передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області у державну власність :
Підпункт 6.2. до сфери управління Міністерства аграрної політики України цілісних майнових комплексів, закладів, установ і підприємств ветеринарної медицини згідно з додатком 5.»
Але, згідно з положеннями частини 6 статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів установ ветеринарної медицини Запорізької області складено 20 грудня 2004 року та 21 грудня 2004 року.
Але на той час спірні будівлі колишньої Новопрокопівської ветлікарні та гаражу на два бокси в с. Новопорокопівка вже вибули з ведення Токмацької районної лікарні ветеринарної медицини й перейшли у власність ОСОБА_2, тому були включені до цілісного майнового комплексу установи позивача безпідставно.
Показання свідка ОСОБА_4 про повернення сплаченої суми ОСОБА_2, суд до уваги не бере з наступних підстав.
Частина 2 статті 59 ЦПК України встановлює, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог пункту 2, 3 частини 1 статті 208 ЦК України правочин з повернення ОСОБА_2 сплаченої суми Токмацькій районній ветеринарній лікарні належить вчиняти в письмовій формі, як правочин фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до статті 218 ЦК України обставини за договором, для якого Законом передбачена обов'язкова письмова форма можуть доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
З огляду на положення статей 208, 218 ЦК України, ч. 2 ст. 59 ЦПК України показання свідка ОСОБА_4 щодо повернення сплаченої ОСОБА_2 суми - 904 гривні є недопустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження свого права власності на спірні будівлі. Тому суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог позивача відмовити.
Відповідно до інвентаризаційного опису Токмацької районної лікарні ветеринарної медицини від 01 жовтня 2004 року позивачем проведено інвентарізація основних засобів Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні.
Підпункт а) пункту 7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за № 202/412, з послідуючими змінами, вказує, що основними завданнями інвентаризації є, зокрема, виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі.
Частина 1 статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 № 996-XIV зазначає, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Таким чином, при проведені 01.10.2004 р. інвентарізації основних засобів Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини перевіряючи фактичну наявність своїх активів, мала реальну можливість виявити, що будівля Новопрокопівської дільничної лікарні ветеринарної медицини і будівля гаражу Новопрокопівської дільничної лікарні ветеринарної медицини знаходяться у володінні та належать на праві власності з 14 травня 2003 року ОСОБА_2
Крім того, показаннями свідка ОСОБА_4 - колишнього керівника Токмацької районної ликарні ветеринарної медичини встановлено, що ще в 2003 році він казав ОСОБА_2, щоб він не займав будівлю ветлікарні, але він її перебудував у своїх інтересах, хоча в 2003 році він попереджав ОСОБА_2 цього не робити. Це підтверджує, що ще в 2003 році позивачу було відомо про порушення, на його думку, свого права, та про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності для позивача почався не пізніше, ніж з 01.10.2004 р., оскільки саме на цю документально підтверджену дату (час проведення інвентарізації) позивач довідався, або міг довідатися про порушення, на його думку, свого права, та про особу, яка його порушила.
Пункт 4 частини. 1 ст. 268 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки ця норма стосується лише позовних вимог власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Позивач не надав належних доказів підтверджуючих його право власності, або інше речове право на спірне нерухоме майно.
Позивач Державна установа «Токмацької районної державної лікарня ветеринарної медицини» звернулася до суду з первісними позовними вимогами 22 вересня 2008 року, уточнила позовні вимоги 23.12.2008 р.
Відповідно до ст. 257 ЦК України до позовних вимог про визнання права власності, визнання незаконим та скасування свідоцтва про право власності, зобов'язання виключити з опису майна застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
На час звернення позивача з позовом сплив строк позовної давності, перебіг якого почався не пізніше, ніж з 01.10.2004 р., відповідачі ОСОБА_2 та приватне підприємство “Малі-44” заявили про застосування позовної давності, що відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Зустрічна позовна вимога ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі - продажу від 18 березня 2002 року колишньої будівлі Новопрокопівської дільничної ветеринарної лікарні та гаражу на два бокси задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем ОСОБА_2 не доведено ухилення повноважних представників Державної установи «Токмацька районна державна лікарня ветеринарної медицини» від нотаріального посвідчення договору. Крім того, відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. судом не може бути визнаний дійсним на підставі ст. 220 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки крім нотаріального посвідчення він потребує ще й державної реєстрації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Державної установи “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини” до ОСОБА_2, Токмацького районного бюро технічної інвентаризації приватного підприємства “МАЛІ-44”, Токмацької районної державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно, визнання частково незаконним, скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок в частині виключення з опису об'єкта нерухомості будівель, позначених літерами И, и, Д , та зобов'язання Токмацьке районне бюро технічної інвентаризації “МАЛІ-44” виключити із опису майна в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за адресою будинок 20-А по вул.Комсомольська с.Новопрокопівка Токмацького району будівлі зазначені під літерами И і Д - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Державної установи “Токмацька районна Державна лікарня ветеринарної медицини” про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності задовольнити частково.
Визнати право власності ОСОБА_2 на господарські будівлі сарай літ.И, сарай літ. и, сарай літ. Д. за адресою Запорізька область, АДРЕСА_1.
В задоволені позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та Токмацькою РЛВМ в особі ОСОБА_4 від 18 березня 2002 р. колишньої будівлі Новопрокопівської дільничої ветеренарної лікарні та гаражу на два бокси, які розташовані за адресою Запорізька область, АДРЕСА_1. ( за технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1, значаться як господарські споруди - сарай літ.И сарай літ.и, сарай літ.Д.) - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: (підпис) З оригиналом згідно
суддя Токмацького районного суду Курдюков В.М.