Справа № 127/13165/22
Провадження по справі № 1-кп/129/543/2022
"18" листопада 2022 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині кримінальне провадження № 62022240040000007 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тульчин Вінницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого оператором в ТОВ «Вінницька птахофабрика», учасника бойових дій, не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.407 КК України,
Встановив:
Солдат ОСОБА_4 як військовослужбовець військової служби за контрактом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 призначений наказом її командира на посаду командира 2-ї гармати 1-го взводу 1-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи цієї військової частини, всупереч ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу за контрактом під час мобілізації на особливий період, з сімейних мотивів та метою ухилення від військової служби для догляду за хворою бабою, навмисно незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а саме: 09.11.2021 р. самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд в АДРЕСА_1 , до 15.11.2021 р. - дня з'явлення до військової частини, а також, навмисно незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а саме: 03.12.2021 р. повторно самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд в АДРЕСА_1 , до 08.12.2021 р. - дня з'явлення до військової частини, тобто тривалістю хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинене повторно протягом року.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.4 ст.407 КК України як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро каявся і пояснив, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 призначений наказом її командира на посаду командира 2-ї гармати 1-го взводу 1-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи цієї військової частини, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу за контрактом під час мобілізації на особливий період, з сімейних мотивів та метою ухилення від військової служби для догляду за хворою бабою, навмисно незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а саме: 09.11.2021 р. самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд в АДРЕСА_1 , до 15.11.2021 р. - дня з'явлення до військової частини, а також, навмисно незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а саме: 03.12.2021 р. повторно самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд в АДРЕСА_1 , до 08.12.2021 р. - дня з'явлення до військової частини.
З урахуванням позицій прокурора, обвинуваченого, які заявили про спрощений порядок дослідження доказів, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України обмежився допитом лише ОСОБА_4 , оскільки він розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються, немає сумніву в добровільності та істинності його позиції, йому роз'яснено і зрозуміло неможливість оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Обираючи покарання, за відсутності обтяжуючих, пом'якшуючими його обставинами суд враховує щире каяття і правдиві показання ОСОБА_4 , сприяння ним встановленню дійсних обставин справи, посередні характеристики, його участь у бойових діях, відсутність судимості.
За таких обставин, - навіть попри скоєння тяжкого стосовно ст.12 КК України злочину, - суд визнає, що виправити ОСОБА_4 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не скоїть нових злочинів та виконає обов'язки передбачені ст.76 КК України.
До набуття вироком законної сили суд визнає за можливе відносно обвинуваченого запобіжного заходу не обирати.
Керуючись ст.ст.369-374 КПК України, суд,
Присудив:
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, і призначити за ч.4 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо в період іспитового строку один рік він не скоїть нового злочину.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжного заходу відносно засудженого не обирати.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти діб з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гайсинський районний суд Вінницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: