09 листопада 2022 року м. Чернівці
справа № 725/5919/19
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.
секретар Петранюк Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Кондрюка Костянтина Олександровича, Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», Державного підприємства «Сетам», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вакош» про визнання торгів недійсними, за апеляційними скаргами Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, від імені якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», інтереси якого представляє адвокат Купіна Василь Юрійович, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2022 року (головуючий у 1-й інстанції Скуляк І.А.),-
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О., акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 12 жовтня 2017 року у справі
№ 725/4674/15-ц із нього на користь АТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № СМ-SMEL00/009/2008
у розмірі 2 884 016,17 грн.
У рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: приміщення боксів технічного обслуговування та автомобільної мийки ? літ.А, загальною площею 336,8 кв. м, у тому числі, підсобною площею 10,2 кв. м, підсобних приміщень івулканізації ? літ.Б, загальною
Провадження 22ц/822/755/22
площею 153,8 кв. м, у тому числі, підсобною площею 35,9 кв. м, приміщення магазину ? літ.В, загальною площею 127 кв. м, та приміщення гаражного складу ? літ.Г, загальною площею 477,20 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_1 ; а також земельну ділянку за цією самою адресою, площею 0,1188 га, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, які належать йому на праві власності.
Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Установлено початкову ціну предмета іпотеки для подальшої реалізації у розмірі 11 610 354,00 грн.
Вказував, що приватним виконавцем було відкрито два виконавчі провадження, в яких він зазначений боржником, АТ «ОТП Банк» - стягувачем: виконавче провадження № 59513955 з виконання виконавчого листа № 725/4674/15-ц, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівців 25 січня 2018 року, виконавче провадження№59514612 з виконання виконавчого листа №725/4846/15-ц, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівців 02 квітня 2019 року.
29 серпня 2019 року їх об'єднано у зведене виконавче провадження
№ 59916364.
Зазначав, що опис та арешт майна боржника здійснено приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 59513955 (виконавчий лист № 725/4674/15-ц), в якому звернуто стягнення на іпотечне майно, а заявка на продаж майна у ДП «Сетам» відбулася в межах процедури продажу іпотечного майна.
26 вересня 2019 року, у процесі розгляду його скарги на дії приватного виконавця, Першотравневий районний суд м. Чернівців виніс ухвалу про задоволення його заяви щодо зупинення стягнення та реалізації майна, яке виставлено на торги, до набрання законної сили судового рішення за наслідками розгляду скарги, яка була вручена виконавцю у день її винесення шляхом електронного повідомлення та безпосередньо 27 вересня 2019 року, а оригінал ухвали вручено ДП «Сетам» 30 вересня 2019 року о 09 год. 00 хв..
Незважаючи на це, електронні торги відбулися, про що приватним виконавцем видано відповідний акт.
Крім того, вважав, що приватним виконавцем порушено вимоги закону
при визначенні вартості майна боржника, яка відповідно до звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності склала 4 031 054,00 грн.
Просив суд визнати недійсними електронні (прилюдні) торги по лоту № 372098: приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, площею 0,1188 га, за цією самою адресою, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011;
визнати недійсними та скасувати: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів-земельної ділянки, площею 0,1188 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, серія та номер:7226, виданий 02 жовтня 2019 року, видавник: Холоменюк О. І. - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу (номер запису про право власності 33498114; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1928116573101); свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки по АДРЕСА_1 , серія та номер: 7225, видане 02 жовтня 2019 року, видавник: Холоменюк О. І. - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу (номер запису про право власності 33497705; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1928097773101) та стягнути судові витрати.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 16 червня
2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи товариство
з обмеженою відповідальністю «Вакош».
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду України від 20 жовтня 2021 року рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 листопада 2020 року, та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. Визнано недійсними електронні (прилюдні) торги по лоту № 372098: приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, площею 0,1188 га, за цією самою адресою, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011; що належали ОСОБА_1 , визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів-земельної ділянки, площею 0,1188 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, серія та номер:7226, виданий 02 жовтня 2019 року, видавник: Холоменюк О. І. - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу (номер запису про право власності 33498114; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1928116573101); свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки по АДРЕСА_1 , серія та номер: 7225, видане 02 жовтня 2019 року, видавник: Холоменюк О. І. - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу (номер запису про право власності 33497705; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1928097773101). Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О., від імені якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», інтереси якого представляє адвокат Купіна Василь Юрійович, подано апеляційні скарги, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги приватного виконавця Кондрюка К.О. обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення фактично легалізує можливість уникнення виконання судового рішення. Необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що приватним виконавцем порушено спосіб виконання судового рішення, так як досліджуючи вказані обставини суд першої інстанції вийшов за межі предмету доказування та не врахував, що постанова про відкриття виконавчого провадження має окремий, самостійний порядок оскарження, проте боржником оскаржена не була.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що виведення виконавчого листа із зведеного виконавчого провадження є встановлене законом обов'язкове припинення всіх забезпечувальних дій, пов'язаних із таким виконанням тому числі скасування арешту на майно, оскільки як вбачається з правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17 - повернення виконавчого листа стягувачу не є підставою для закінчення провадження, а отже зняття арешту з майна боржника пов'язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документу стягувачу.
Зазначає, що після повернення стягувачу виконавчого листа №725/4674/15-ц, всі забезпечувальні заходи на майно боржника не припиняли свою дію, що спростовує висновок суду про те, що реалізоване майно на час проведення торгів не мало статусу описаного та арештованого.
Крім того, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, яке виразилось у тому, що суд вийшов за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно визначив правову підставу та предмет позову, оскільки у своєму рішенні послався на підстави позову, які не були викладені ОСОБА_1 у позовній заяві.
Суд першої інстанції не врахував положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» а також висновків Верховного Суду та безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування свідоцтв про придбання нерухомого майна з торгів, оскільки таке свідоцтво, якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передачу нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця, тому це не є належним способом захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Разом з тим посилається на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні не вказує яку саме вимогу порядку реалізації арештованого майна порушив приватний виконавець при примусовій реалізації майна боржника, та яким чином вказані порушення вплинули на результати торгів та на права чи інтереси самого боржника.
Просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задовольнити позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
У відзиві на дану апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Вакош», в інтересах якого діє адвокат Лютікова Н.О., вказує, що апелянтом не наведено обставин, які ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення.
Посилається на те, що товариство мало солідарні зобов'язання з позивачем за кредитним договором, що було стягнуто за виконавчим листом №725/4674/15ц від 25.01.2018 року і мав право на забезпечення за рахунок іпотечного майна, сплачених ним коштів в погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 ..
При розгляд цивільної справи за позовом банку про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 товариство не залучено до участі у справі та було позбавлене можливості реалізувати свої права на добровільне виконання судового рішення, шляхом погашення суми заборгованості на стадії відкриття виконавчого провадження, а на момент залучення ТОВ «Вакош» до участі у справі у якості третьої особи, виконавче провадження ЗВП 59916364 відносно ОСОБА_1 було закрито у зв'язку із його завершенням, тому можливості оскаржувати дії приватного виконавця третя особа була позбавлена можливості.
Зазначає, що на виконання судового рішення у справі №725/4674/15-ц від 12.10.2017 року, видано виконавчий лист №725/4674/15ц від 25.01.2018 року про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості в сумі 2884016,17 гривень шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 11610354 гривень.
За наявності в судовому рішенні у справі №725/4674/15-ц чітко визначеної судом початкової ціни продажу іпотечного майна, будь-які зміни цього рішення, в тому числі щодо початкової ціни продажу майна, повинні були відбуватися за процедурою внесення змін в порядок та спосіб виконання судового рішення визначеною ст.ст.431, 435 ЦПК України. За відсутності вступившої в законну силу ухвали суду про зміну початкової ціни продажу іпотечного майна у справі № 725/4674/15-ц, виконавець був зобов'язаний дотримуватись норм п.1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна (наказ МЮУ від 2831/15 від 29.09.2016 року) та п.22 розділу ІІІУ Інструкції з організації примусового виконання рішень суду щодо визначення початкової ціни продажу іпотечного майна в сумі, яку визначено судом. Саме на цьому наголошує Верховний Суд у висновках, що наведені в постанові від 10.02.2021 року у справі №2-412/10. Судом першої інстанції вірно зазначено, що приватний виконавець самовільно, без дотримання, встановленого ст.435 ЦПК України порядку, фактично змінив спосіб та порядок виконання рішення суду.
Щодо доводів апеляційної скарги про перебування реалізованого майна під арештом, то такі є безпідставними, оскільки опис та арешт майна був вчинений 06.08.2019 року у виконавчому провадженні №59513955 для забезпечення стягнення заборгованості, у виконавчому проваджені №59514612, крім постанови про відкриття, не вчинялись виконавчі дії, необхідні для звернення стягнення на майно та не виносились необхідні постанови. Не вчинялись такі дії і в зведеному виконавчому провадженні ЗВП 59916364 після 29.08.2019 року. Виконавчі дії, що були вчинені у виконавчому провадженні №59513955, стосувались виключно виконавчого листа №725/4674/15ц від 25.01.2018 року вчинялись до створення зведеного виконавчого провадження і не можуть розповсюджувати свою дію на зведене виконавче провадження.
Просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Обґрунтування апеляційної скарги ТзОВ «Файн-Пром» зводяться до того, що наведені у рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а до спірних правовідносин судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права.
Посилається на те, що в контексті висновків суду першої інстанції про відкриття виконавчого провадження з порушеннями, які полягають у неврахуванні дозволу суду у виконавчому листі №725/4674/15ц від 25.01.2018 року на звернення стягнення на предмет іпотеки та відкритті цього виконавчого провадження тільки в частині задоволеної судом позовної вимоги про стягнення боргу за кредитним договором слід зазначити, що постанова приватного виконавця від 10.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження №59513955 не була оскаржена боржником ОСОБА_1 та не була визнана протиправною і скасованою, а відтак є чинною, а її оскарження чи скасування не відноситься до предмету спору у даній справі.
Висновок суду щодо неправомірності звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке є предметом іпотеки в рахунок погашення його заборгованості перед іпотекодержателем по незабезпеченим іпотекою зобов'язанням зроблений із неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки аналіз статей 575,577 ЦК України, Закону України «Про іпотеку» дозволяє дійти висновку, що норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження навіть без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку щодо недотримання приватним виконавцем установленого рішенням способу звернення стягнення на предмет іпотеки, що полягає у визначенні початкової ціни продажу на підставі висновку залученого у даному виконавчому провадженні суб'єкта оціночної діяльності, а не передбаченої рішенням суду ціни в 11610354 гривень, оскільки заявою від 07.08.2019 року стягувач АТ «ОТП Банк», зважаючи на те, що строк дії оцінки по справі №725/4674/15-ц сплив і оцінка не відповідає ринковим цінам сьогодення, на підставі ст.19,57 Закону України «Про виконавче провадження» заявив виконавцю клопотання про проведення нової оцінки майна боржника.
Суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку що проведення спірних прилюдних торгів проведено з порушенням вимог закону, яке полягає у продажу нерухомого майна боржника, що нібито не володіло статусом описаного та арештованого майна, оскільки законодавство не передбачає такого юридичного наслідку об'єднання виконавчих проваджень у зведене, як втрата юридичної сили всіма виконаними і прийнятими в межах кожного з об'єднаних виконавчих проваджень виконавчих дій та рішень. Крім того, нормативно-правовими актами у цій сфері не передбачено обов'язку проводити повторно всі раніше вчинені виконавчі дії та приймати повторно всі раніше прийняті рішення після виведення з існуючого зведеного виконавчого провадження одного з виконавчих документів при існуванні в ньому на виконанні інших виконавчих документів. Відтак, включена 29.08.2019 року у склад зведеного виконавчого провадження постанова приватного виконавця від 06 серпня 2019 року про опис та арешт майна боржника не була скасована, зберігала свою чинність й після виведення одного з виконавчих листів та була чинною до завершення зведеного виконавчого провадження в цілому, у тому числі під час підготовки і проведення спірних прилюдних торгів незалежно від того скільки виконавчих документів були об'єднані та існували в такому зведено провадженні, тим більше існував єдиний стягувач АТ «ОТП Банк», якому було видано декілька виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 різних сум боргу.
Стосовно висновку суду про існування встановленої судом заборони на реалізацію майна з прилюдних торгів,, то такий висновок є безпідставним, оскільки ухвалою суду від 26.09.2019 року суд зупинив стягнення за виконавчим листом №725/4674/15-ц до набрання законної сили судового рішення за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця в рамках примусового виконання судового рішення від 12.10.2017 року у справі №725/4674/15-ц. Проте, примусове виконання даного виконавчого листа було лише частиною зведеного виконавчого провадження в межах якого проводилися спірні прилюдні торги.
Зазначає, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що винесена судом ухвала про зупинення виконання одного із виконавчих листів, який був виведений із зведеного виконавчого провадження і повернутий стягувачу, забороняла примусове стягнення по іншому виконавчому листу, який перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця.
Просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задовольнити позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Вирішити питання розподілу судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Файн-Пром», ТзОВ «Вакош» посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та підлягають відхиленню.
Вказує що доводи апелянта про не оскарження позивачем в порядку окремого позовного провадження постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що позбавляє суд можливості здійснити оцінку законності дій виконавця, є хибними, оскільки товариство мало солідарні зобов'язання з позивачем за кредитним договором, що було стягнуто за виконавчим листом №725/4674/15ц від 25.01.2018 року і мав право на забезпечення за рахунок іпотечного майна, сплачених ним коштів в погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 , а на момент залучення ТОВ «Вакош» до участі у справі у якості третьої особи, виконавче провадження ЗВП 59916364 відносно ОСОБА_1 було закрито у зв'язку із його завершенням, тому можливості оскаржувати дії приватного виконавця третя особа була позбавлена можливості.
Намагання апелянта посилатись на необхідність оскарження позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження є безпідставним, оскільки предметом спору є порушення приватним виконавцем порядку передачі майна на торги, визначеного порядком реалізації арештованого майна, що є підставою для визнання торгів недійсними з цих підстав.
Суд правомірно зазначив, що зміна способу або порядку виконання судового рішення може відбутися тільки в судовому порядку, шляхом постановлення відповідної ухвали за зверненням стягувача чи виконавця за процедурою встановленою статтею 435 ЦПК України. Посилання апелянта на заяву стягувача, як на підставу проведення виконання судового рішення у спосіб інший, ніж визначений у судовому рішенні є хибним.
Приватний виконавець Кондрюк К.О. прийнявши на виконання виконавчий лист №725/4674/15ц від 25.01.2018 року про звернення стягнення на іпотечне майно самовільно, без дотримання, встановленого ст.435 ЦПК України порядку, фактично змінив спосіб та порядок виконання рішення суду. Внаслідок недотримання виконавцем наведених норм безпосередньо порушено майнові права позивача та третьої особи, які мали право на повернення різниці в ціні продажу іпотечного майна та сумі задоволених за рахунок його продажу боргів.
Зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що у виконавчому провадженні №59514612 не вчинялись виконавчі дії, необхідні для звернення стягнення на майно та не виносились необхідні постанови. Виконавчі дії, що було вчинено у виконавчому провадженні №59513955, стосувались виключно виконавчого листа №725/4674/15ц від 25.01.2018 року, вчинялись до створення зведеного виконавчого провадження і не можуть розповсюджувати свою дію на зведене виконавче провадження.
Просить апеляційну скаргу ТОВ «Файн-Пром» залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг, відзивів, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, враховуючи таке.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції відповідає в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №59514612 про стягнення коштів, не проводився, і постанова про звернення стягнення на майно боржника у даному виконавчому провадженні також не виносилася. Дане тягне за собою відсутність підстав для застосування процедури продажу арештованого майна, яка визначена ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» і Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Мінюста №2831/5 від 29.09.2016 року. за процедурою реалізації арештованого майна, відбувся продаж майна, яке на момент торгів було вільне від арешту в силу закону, що само по собі доводить незаконність оскаржуваного правочину та наявність підстав для визнання його недійсним відповідно до норм ч.1 ст.203 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Порядком, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, який був чинний на час проведення електронних торгів, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Торги можуть бути визнані недійсними у разі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів і порушуватимуть права та законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги.
З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № СМ-SMEL00/009/2008, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 361 500,00 доларів США.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 червня
2017 року у справі №725/4846/15-ц позов АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № ML-0AJ/286/2006 та №ML-0AJ/288/2006 у розмірі 2 180 053,60 гривень задоволено. Зазначене рішення суду набрало законної сили 31 січня 2019 року.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 12 жовтня
2017 року у справі № 725/4674/15-ц позов АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008року №СМ-SMEL00/009/2008урозмірі2 884 016,17 грн, у тому числі: сума заборгованості за кредитом-2 370 264,70 грн, 510 844,13 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2 907,34 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки літ. А, загальною площею 336,8 кв. м, у тому числі, підсобною площею10,2 кв.м та підсобних приміщень і вулканізації літ. Б, загальною площею 153,8 кв. м, у тому числі, підсобною площею 35,9 кв. м, приміщення магазину літ. В, загальною площею 127 кв. м та приміщенням гаражного складу літ. Г, загальною площею 477,20 кв. м, а також земельну ділянку, площею 0,1188 га, за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, які належать на праві власності ОСОБА_1 . Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження та встановлено початкову ціну предмета іпотеки для подальшої реалізації у розмірі 11 610 354 грн.
10 липня 2019 року на адресу приватного виконавця надійшла заява
АТ «ОТП Банк» від 27 червня 2019 року № 12-4-5/221 з клопотанням
про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 12 жовтня 2017 року
у справі № 725/4674/15-ц лише в частині стягнення боргу у розмірі
2 884 016,17 грн (а. с. 121, т. 1).
Постановою приватного виконавця від 10 липня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59513955 із примусового виконання рішення суду у справі № 725/4674/15-ц (а. с. 122-123, т. 1).
10 липня 2019 року на адресу приватного виконавця надійшла заява
АТ «ОТП Банк» від 27 червня 2019 року № 12-4-5/222 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26червня 2017року у справі № 725/4846/15-ц (а. с. 124, т. 1).
Постановою приватного виконавця від 10 липня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59514612 із примусового виконання рішення суду у справі №725/4846/15-ц про стягнення заборгованості, яка станом на 05 серпня 2015 року становила 2 180 053,60 грн (а. с. 125-126, т. 1).
06 серпня 2019 року в межах виконавчого провадження № 59513955
(виконавчий лист № 725/4674/15-ц) проведено опис і арешт майна боржника, про що складено постанову (а. с.128, т. 1).
Відповідно до вказаної постанови описано майно: приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки літ.А, загальною площею 336,8 кв. м, у тому числі, підсобною площею 10,2 кв. м та підсобних приміщень і вулканізації літ. Б, загальною площею 153,8 кв. м, у тому числі, підсобною площею 35,9 кв. м, приміщення магазину літ. В, загальною площею 127 кв. м та приміщенням гаражного складу літ. Г, загальною площею 477,20 кв. м, а також земельну ділянку, площею 0,1188га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:08:004:0011.
07 серпня 2019 року стягувач - АТ «ОТП Банк», на підставі статей 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження» заявив клопотання про проведення нової оцінки майна боржника (а. с. 129, т. 1).
Постановою приватного виконавця від 08 серпня 2019 року в межах виконавчого провадження №59513955 по виконавчому листу № 725/4674/15-ц призначено суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості описаного майна - ОСОБА_4 (а. с. 130-131, т. 1).
20 серпня 2019 року суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 склав звіт № 19062 про оцінку нерухомого майна, згідно з яким ринкова вартість
без урахування ПДВ, нерухомого майна, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , визначена за порівняльним методичним підходом станом на дату оцінки - 12 серпня 2019 року, становить: нежитлові будівлі, загальною площею 1094,80кв.м, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,1188га (кадастровий номер 7310136600:08:004:0011), - 4 031 054,00 грн, у тому числі: нежитлові будівлі, загальною площею 1094,80 кв. м - 2 887 010,00 грн; земельна ділянка, площею 0,1188 га (кадастровий номер 7310136600:08:004:0011), з цільовим призначенням-автотехобслуговування (для обслуговування нежитлових будівель), - 1 144 044,00 грн (а. с. 132-214, т. 1).
Повідомлення приватного виконавця від 23 серпня 2019 року № 1236
про вартість майна було направлено боржнику- ОСОБА_1 , та отримано останнім, що підтверджується заявою про отримання повідомлення про оцінку майна (а. с. 215, 216, т. 1)
Постановою приватного виконавця від 29 серпня 2019 року, винесеною
у межах виконавчого провадження № 59513955, об'єднано виконавчі провадження № 59513955 та № 59514612 у зведене виконавче провадження № 59916364 (а. с. 217, т. 1).
29 серпня 2019 року приватний виконавець направив ДП «Сетам» заявку
№1284на реалізацію у межах зведеного виконавчого провадження №59916364 арештоване та описане майно з визначеною суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 початковою вартістю-4 031 054 грн, без ПДВ. (а.с.218,т. 1).
30 серпня 2019 року на офіційному вебсайті ДП «Сетам» опубліковано оголошення про заплановані на 30 вересня 2019 року електронні торги
з продажу нерухомого майна боржника, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , зі стартовою ціною -4 031 054,00 грн (а. с. 220, т. 1).
АТ «ОТП Банк» своєю заявою від 12 вересня 2019 року № 12-4-5/308 відкликав виконавчий лист № 725/4674/15-ц (а. с. 222, т. 1).
На підставі вищевказаної заяви приватним виконавцем 17 вересня
2019 року винесено постанову про виведення виконавчого провадження № 59513955 по виконанню виконавчого листа № 725/4674/15-ц із зведеного виконавчого провадження № 59916364 (а. с. 223, т. 1).
17 вересня 2019 року в межах виконавчого провадження № 59513955 винесено постанову про повернення виконавчого листа № 725/4674/15-ц про стягнення суми боргу у розмірі 2 884 016,17 грн (а. с. 224-226, т. 1).
20 вересня 2019 року приватний виконавець листом за № 1436 повідомив ДП «Сетам» про подальшу реалізацію лоту № 372098 у межах примусового виконання виконавчого листа № 725/4846/15-ц про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу у розмірі 2 180 053,60 грн, по якому 10 липня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59614612, що не впливає на характеристику лоту (а. с. 227, т. 1).
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 вересня 2019 року у справі № 725/5109/19 зупинено стягнення та реалізацію заставленого та описаного майна - приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки по АДРЕСА_1 і земельної ділянки, площею 0,1188 га, за цією самою адресою, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, номер лота 372098, за виконавчим листом № 725/4674/15-ц до набрання законної сили судового рішення за наслідками судового розгляду скарги ОСОБА_1 (а. с. 25, т. 1).
Вищевказана ухвала на електронну адресу приватного виконавця надійшла 26 вересня 2019року, завірена судом копія - 01 жовтня 2019 року (а.с.229, т.1)
Судом встановлено, що примусове стягнення боргу за виконавчим листом Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02 квітня 2019 року
№ 725/4846/15-ц про стягнення з боржника ( ОСОБА_1 ) боргу
у розмірі 2 180 053,60 грн, яке включає в себе звернення стягнення на майно боржника шляхом його реалізації, жодним судовим актом або іншим рішенням уповноваженого на це державного органу зупинено не було.
30 вересня 2019 року ДП «Сетам» було проведено електронні торги
з продажу лота № 372098, участь в яких узяло 5 допущених до торгів учасників, було зроблено 38 кроків, 2 з яких за особливою ставкою. Переможцем визнаний учасник № 12, який запропонував 5 361 301,82 грн, про що складений протокол № 434535 (а. с. 230-231, т. 1)
01 жовтня 2019 року ТОВ «Файн-Пром» (переможець) оплатив запропоновану ціну по лоту, 02 жовтня 2019 року приватним виконавцем був складений акт про реалізацію предмета іпотеки (а. с. 232-237, т. 1).
Предметом спору у цій справі, є оскарження електронних торгів у виконавчому провадженні шляхом примусового продажу іпотечного майна.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Пунктом 1 розділу VIIІ «Оформлення результатів електронних торгів» Порядку передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на вебсайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на вебсайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи ? переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.
На спростування доводів апеляційних скарг про те, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо задоволеної судом вимоги про стягнення боргу, без вказівки на можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, не була визнана протиправною чи скасованою та не відноситься до предмету спору у даній справі, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених у статті 12 Закону України «Про іпотеку».
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої вказаного Закону).
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зміна способу або порядку виконання судового рішення може відбутися тільки в судовому порядку, шляхом постановлення судом, що видав виконавчий документ, відповідної ухвали за зверненням стягувача чи виконавця за процедурою, що встановлена ст.435 ЦПК України.
Посилання в апеляційних скаргах на відсутність скарження позивачем в окремому позовному порядку постанови про відкриття виконавчого провадження є безпідставними, оскільки предметом спору є порушення приватним виконавцем порядку передачі майна на торги, визначеного Порядком реалізації арештованого майна, що є підставою для визнання торгів недійсними.
На спростування доводів апеляційної скарги ТзОВ «Файн-Пром», що норми статей 575,577 ЦК України, допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження навіть без судового рішення про звернення стягнення, колегія суддів зазначає, що у відповідності до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі №921/107/15-г/16 вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки є відмінною від вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, адже порядок задоволення вимог іпотекодержателя, врегульовано спеціальною нормою - статтею 33 Закону України «Про іпотеку», а не загальними нормами ЦК України, які регулюють відносини, пов'язані із основним зобов'язанням.
Необґрунтованими та безпідставними є посилання в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, що приватним виконавцем не дотримано установленого рішенням способу звернення стягнення на предмет іпотеки, яке полягає у визначенні початкової ціни продажу, оскільки за наявності у судовому рішенні у справі №725/4674/15-ц чітко визначеної судом початкової ціни продажу іпотечного майна, будь-які зміни цього рішення, в тому числі щодо початкової ціни продажу майна повинні були відбуватися за процедурою внесення змін в порядок та в спосіб виконання вказаного судового рішення, визначеною ст.ст.431,435 ЦПК України. За відсутності судового рішення про зміну початкової ціни продажу іпотечного майна у справі №725/4674/15-ц, приватний виконавець був зобов'язаний дотримуватись норм п.1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна та п.22 Розділу ІІІУ Інструкції з організації примусового виконання рішень суду щодо визначення початкової ціни продажу іпотечного майна в сумі, яку визначено судом.
Подібна правова позиція викладена в постанов Верховного Суду у справі №2-412/10 від 10.02.2021 року.
Враховуючи правові висновки, що наведені в постанові Верховного Суду у справі №3-242гс16 від 06.04.2016 року, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про порушення приватним виконавцем вимог п.1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна щодо обов'язку виконавця, якщо вартість майн боржника визначено в рішенні суду, передати майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, істотно вплинуло на результати торгів, оскільки продаж майна з торгів відбувся за ціною, що значно нижчою, ніж була встановлено в судовому рішенні.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.
Із врахуванням матеріалів справи та практики Верховного Суду вбачається, що внаслідок недотримання приватним виконавцем наведених вище норм, безпосередньо порушено майнові права позивача та третьої особи, які мали право на повернення різниці в ціні продажу іпотечного майна та сумі задоволених за рахунок його продажу боргів.
Що стосується обґрунтувань апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, від імені якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», інтереси якого представляє адвокат Купіна Василь Юрійович, про перебування нерухомого майна боржника під арештом, то колегія суддів зазначає таке.
Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження (стаття 30 Закону України «Про виконавче провадження»).
Пунктом 8 розділу VIII Інструкції закріплено, що за зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості
за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Порядок звернення стягнення на майно боржника визначено розділом VII Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з частинами першою, другою статті 56 Закону України
«Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Частиною третьою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця ? учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що приватним виконавцем 10 липня 2019 року відкрито два виконавчі провадження: № 59513955 з виконання виконавчого листа № 725/4674/15-ц; № 59514612 з виконання виконавчого листа№ 725/4846/15-ц, які 29 серпня 2019 року об'єднано у зведене виконавче провадження № 59916364.
Опис і арешт майна боржника, про що складено постанову від 06 серпня 2019 року, якою було описано спірне нерухоме майно, проведено в межах виконавчого провадження № 59513955 (виконавчий лист № 725/4674/15-ц), тобто в межах окремого виконавчого провадження до об'єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене.
Постановою від 08 серпня 2019 року призначено суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №725/4674/15-ц, тобто у виконавчому провадженні № 59513955.
23 серпня 2019 року приватним виконавцем здійснено повідомлення боржника та стягувача про вартість майна відповідно до звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 4 031 054,00 грн. Указане повідомлення отримано позивачем.
Разом із цим, лише після вищевказаних дій приватного виконавця,
29 серпня 2019 року виконавчі провадження № 59513955 та № 59514612 було об'єднано у зведене виконавче провадження № 59916364, однак жодних виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження не відбувалось, тобто виконавчих дій у виконавчому провадженні №59514612, окрім постанови про його відкриття від 10.07.2019 року вчинено не було.
За заявкою приватного виконавця від 29 серпня 2019 року № 1284 спірне нерухоме майно передано на реалізацію ДП «Сетам» уже в рамках зведеного виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що у виконавчому провадженні №59514612 не вчинялись виконавчі дії, необхідні для звернення стягнення на майно та не виносились необхідні постанови. Не вчинялись такі дії і в зведеному виконавчому провадженні ЗВП 59916364 після 29.08.2019 року. Виконавчі дії, що було вчинено у виконавчому провадженні №59513955 стосувались виключно виконавчого листа №725/4674/15ц від 25.01.2018 року, і були вчинені до створення зведеного виконавчого провадження, тому не можуть розповсюджувати свою дію на зведене виконавче провадження.
За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження тощо.
Відсутність у матеріалах зведеного виконавчого провадження ЗВП 59916364 постанови про накладення арешту на загальну суму заборгованості за виконавчими документами №725/4674/15ц від 25.01.2018 року та №725/4846/15-ц від 02.04.2019 року свідчить про правомірність висновку суду першої інстанції про порушення відповідачами п.1 Порядку реалізації арештованого майна, що стало підставою для визнання недійсним оскаржуваного правочину з підстав, наведених ч.1 ст.203 ЦК України.
На спростування доводів апеляційних скарг про відсутність заборони на реалізацію майна з прилюдних торгів, оскільки така заборона стосувалася лише виконавчого провадження за виконавчим листом №725/4674/15-ц, колегія суддів зазначає, що зі змісту ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26.09.2019 року вбачається, що судовим рішенням було зупинено стягнення за виконавчим листом №725/4674/15-ц у рамках зведеного виконавчого провадження №59916364 а також реалізацію заставленого (іпотечного), арештованого і описаного майна - спірного майна.
Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 672/1389/18, провадження № 61-7175св20 погодився з висновками судів попередніх інстанцій у вказаній справі про визнання електронних торгів недійсними, у тому числі, із тих підстав, що спірне нерухоме майно на час проведення електронних торгів перебувало під забороною відчуження та реалізації на підставі чинної ухвали суду про забезпечення позову.
Необґрунтованими є доводи апеляційних скарг, що після повернення стягувачу виконавчого листа, всі забезпечувальні заходи на майно боржника не припиняли свою дію, враховуючи таке.
Відкликання стягувачем АТ «ОТП Банк» виконавчого листа №725/4674/15ц від 25.01.2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с. 222) і виведення за постановою приватного виконавця від 17.09.2019 року цього виконавчого листа із зведеного виконавчого провадження ЗВП 59916364 (т.1.а.с.62) позбавило учасників зведеного виконавчого провадження дозволу суду на продаж майна з торгів 30.09.2019 року, що свідчить стягувачем, приватним виконавцем та ДП «Сетам» норм ст.33 Закону України «Про іпотеку», та не відповідність правочину з відчуження іпотечного майна.
Тобто, своєю постановою від 17.09.2019 року приватний виконавець повертає виконавчий лист №725/4674/15ц від 25.01.2018 року і виводить виконавче провадження №59513955 із зведеного виконавчого провадження №59916364, отже опис та арешт майна, здійснений в межах виконавчого провадження №59513955, після повернення цього листа стягувачу, і закриття цього виконавчого провадження втратив силу.
За таких обставин, у зведеному виконавчому провадженні ЗВП 59916364 залишається тільки виконавче провадження ВП №59514612 за виконавчим листом №725/4846/15-ц від 02.04.2019 року про стягнення коштів, в якому опис, арешт та оцінка майна, що було виставлено на торги не проводилися взагалі, постанова про звернення стягнення на майно в порядку, визначеному ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» не виносилась, що унеможливлювало проведення торгів з продажу нерухомого майна у виконавчому провадженні ЗВП 59916364 у складі одного виконавчого провадження ВП №59514612.
Оскільки арешт майна в межах виконавчого провадження ВП №59514612 не накладався, це свідчить про відсутність підстав для застосування процедури продажу арештованого майна, визначеному ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» і Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Мінюста №2831/5 від 20.06.2016 року.
Фактично наведені в апеляційних скаргах інші доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
За таких обставин, доводи апеляційних скарг не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.
Рішення суду першої інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, від імені якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», інтереси якого представляє адвокат Купіна Василь Юрійович, підлягають залишенню без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2022 року - без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України») .
Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, від імені якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», інтереси якого представляє адвокат Купіна Василь Юрійович, залишити без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Дата складання повного тексту постанови 18 листопада 2022 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: М.І. Кулянда
Н.Ю. Половінкіна