17 листопада 2022 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 жовтня 2022 року, -
Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 НМДГ, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. на користь держави.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 27.09.2022 р. о 13 год. 07 хв., керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz V220CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Руська, 236 в м. Чернівці, з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість, неприродна блідість обличчя, зіниці очей, які не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, тим самим, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки судом під час розгляду справи не було об'єктивно розглянуто адміністративні матеріали, та прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що будь-яких доказів, які б вказували на те, що працівники поліції пропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів,
ЄУНСС №725/5717/22 Головуючий у І інстанції: Іщенко І.В.
Провадження №33/822/672/22 Доповідач: Станковська Г.А.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
в матеріалах справи відсутні.
Коли працівники поліції запропонували проїхати до медичного закладу з метою огляду на стан сп'яніння, враховуючи, що алкогольних напоїв та наркотичних засобів він не вживав, і щоб в подальшому його дії не було прийнято як відмова від огляду, він погодився поїхати з працівниками поліції до медичного закладу.
У матеріалах справи наявне направлення до медичного закладу для огляду, в якому зазначено, що його - ОСОБА_1 , працівниками поліції було доставлено до медичного закладу по вул. Миколаївська №32Б в м. Чернівці. Даний факт свідчить про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, а погодився пройти його в медичному закладі.
Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання поліцейськими вимог ч.1 ст. 266 КУпАП при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами справи не можливо було переглянути диск з відеозаписом, який надано працівниками поліції, у зв'язку з технічною несправністю, що не дало можливості встановити всі обставини події, що відбувались 27.09.2022 р..
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Так, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення і повинен бути підтвердженим іншими достатніми, допустимими, достовірними та належними доказами, зокрема поясненнями свідків.
У зв'язку чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо нього закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги апелянта та вислухавши аргументи адвоката Романюка В.Я., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Заперечення вини апелянтом в скарзі та в судовому засіданні апеляційної
інстанції у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним.
Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги останнього, підтверджується наявними у справі доказами.
Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №154546 від 27 вересня 2022 року вбачається, що 27.09.2022 р. о 13 год. 07 хв. в м. Чернівці, по вул. Руська, 236, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz V220CDI, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виразне тремтіння пальців рук; підвищена жвавість, неприродня блідість обличчя; зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в ОКНП «ЧОНД» за адресом: м. Чернівці, вул. Миколаївська, 30А, у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також в протоколі міститься відмітка про те, що у ОСОБА_1 було тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 від 09.07.2004 р. та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 від 27.09.2022 р..
Від надання пояснень ОСОБА_1 в силу вимог ст. 63 Конституції України відмовився, з протоколом про адміністративне правопорушення ознайомився та власноручно підписав. Будь яких інших пояснень не надав та жодних клопотань не заявляв.
Апеляційним судом встановлено, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини були зафіксовані на відео з бодікамер працівників поліції - 476075, 475487.
З наявних відеозаписів нагрудних камер працівників патрульної поліції вбачається, як ОСОБА_1 в присутності лікаря-нарколога та працівників поліції чітко відмовляється від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
А тому твердження ОСОБА_1 про те, що відеозаписи не відтворювалися, не відповідають дійсності та не можуть бути взяті судом до уваги.
Окрім того, винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи будь-якого іншого сп'яніння в ЧОНД складеного о 14 год. 25 хв. 27.09.2022 р., так як у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки сп'яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість, неприродня блідість обличчя;
- висновком №1952 складеним лікарем ОСОБА_2 , засвідченим підписом й печаткою останньої, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду та обстеження;
- розпискою ОСОБА_1 , який зобов'язується не керувати транспортним засобом 27.09.2022 р., так як на нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки здобуті з додержанням процесуальної процедури та не суперечать фактичним обставинам справи, а ОСОБА_1 вірно визнаний судом винуватим саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що будь яких пояснень, заперечень чи не згоди з оформленням матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 не висловив та не заявив, а дії працівників поліції не були предметом розгляду в суді й ним не оскаржувалися.
Пунктом 2.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Дії поліцейського щодо направлення водія на огляд до медичного закладу відповідають вимогам закону.
Зокрема, відповідно до п.12 розд.2 Інструкції…від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння…, згідно із ознаками, визначеними у п.4 розд.1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, чим спростовуються доводи апелянта в цій частині.
Отже, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Таким чином, працівниками поліції не порушено порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння, відповідно до ч.2 ст. 266 КпАП України, а районним судом вірно встановлено, що останній порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, і висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянта викладені в скарзі.
Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 жовтня 2022 року про його визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду Г.А. Станковська