11 серпня 2010 р. № 42/3
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Таур" на рішення господарського суду міста Києва від 23 лютого 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2010 року у справі № 42/3 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Таур" про стягнення суми, -
Встановив:
У січні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Таур" про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, посилаючись на порушення відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів від 30 травня № 2244-1.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23 лютого 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2010 року, позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю"Будівельна компанія "Таур" на користь позивача 27 326, 53 грн. боргу, 983, 75 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 444, 71 грн. -три відсотки річних та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості викраденого пального на суму 13 294, 00 грн., вартості послуг по обслуговуванню та мийці автомобілів на суму 4 273, 50 грн. -відмовити та пропорційно зменшити розмір санкцій за невчасне виконання грошового зобов'язання.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс", господарський суд виходив з того, що доказів виконання відповідачем умов договору від 30 травня 2008 року № 2244-1 щодо оплати переданих нафтопродуктів та наданих послуг на суму 27 326, 53 грн., суду не надано, а тому вимоги позивача щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Таур" боргу у сумі 27 326, 53 грн. та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання є обґрунтованими.
Щодо доводів скаржника стосовно того, що в суду були відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення вартості викраденого пального з застосуванням смарт-карт, виданих позивачем на суму 13 294 грн, то дане питання врегульоване договором, укладеним між сторонами.
Відповідно до п. 5.6 даного договору, у випадку втрати покупцем смарт-карти, він зобов'язаний негайно письмово повідомити про це продавця з зазначенням номеру втраченої смарт-карти. У разі отримання письмового повідомлення покупця про втрату смарт-карти, продавець протягом 48 годин з моменту отримання такого письмового повідомлення зобов'язаний вжити заходів щодо блокування операцій за такими смарт-картами. Продавець не несе відповідальності за шкоду, заподіяну покупцю внаслідок використання смарт-карт третіми особами, якщо продавець не був письмово повідомлений покупцем про втрату смарт-карти, та у разі використання такої смарт-карти третіми особами протягом 48 годин з моменту отримання повідомлення.
Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем були проведені дії по блокуванню втрачених відповідачем смарт-карт відповідно до умов договору, а тому, позивач не несе відповідальності за шкоду, заподіяну відповідачу внаслідок використання смарт-карт третіми особами протягом 48 годин з моменту отримання повідомлення.
Висновки попередніх судових інстанцій є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 125, 129 Конституції України, ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Таур" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23 лютого 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2010 року у справі № 42/3 -без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Судді Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.