11 серпня 2010 р. № 1/69
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:Борденюк Є.М.
Могил С.К. (доповідач),
Самусенко С.С.,
перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімвибух"
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.06.2010
у справі№ 1/69 господарського суду Луганської області
за позовомНаціонального Банку України
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімвибух"
простягнення 65 428, 87 грн.
Подана відповідачем касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються зокрема докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 № 7-93, із позовних заяв немайнового характеру державне мито сплачується у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" з апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Пунктом 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 передбачено, що позовні заяви, які носять одночасно майновий і немайновий характер оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по немайнових спорах.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оскаржує судові рішення в повному обсязі. Отже, державне мито за подання касаційної скарги на судові рішення у даній справі повинно бути оплачено виходячи з оспорюваної суми в розмірі 327,14 грн. та 42,50 грн. за вимогу немайнового характеру про зобов'язання здійснити поставку партії вугілля.
Всупереч наведеному, відповідач згідно з платіжним дорученням № 232 від 29.06.2010 сплатив лише 332 грн., відтак вказаний документ не може вважатись достатнім доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Зважаючи на викладене, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України , суд
Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Головуючий суддяБорденюк Є.М.
Судді :Могил С.К.
Самусенко С.С.