10 серпня 2010 р. № 16-4-34/165-08-3704
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПершикова Є.В.,
суддів:Кривди Д.С.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонум"
на постановувід 01.06.10 Одеського апеляційного господарського суду
та на рішеннявід 01.03.10
у справі№16-4-34/165-08-3704
господарського судуОдеської області
за позовомКонцерну "Військоторгсервіс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонум"
третя особаМіністерство оборони України
за участюВійськового прокурора Одеського гарнізону
провизнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення
за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонум"
доКонцерну "Військоторгсервіс"
прозастосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності, реєстрації права власності, визнання права на приватизацію та заборону чинити перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями
за участю представників сторін
від позивача:Гозулова О.М., дов.
від відповідача:у засідання не прибули
від третьої особи:у засідання не прибули
від ГПУ:Коцура А.В., посв.
Голова ліквідаційної комісії ДП МОУ "Управління торгівлі південного оперативного командування" 01.09.08 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Юридична фірма "Бонум" про визнання припиненим укладеного між відповідачем та ДП МОУ "Одеський комбінат з ремонту речового майна" (правонаступником якого у договірних правовідносинах є позивач) договору оренди державного майна №10-ОР від 01.08.03 у зв'язку з закінченням строку цього договору та зобов'язання відповідача повернути позивачу об'єкт оренди -нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 42 м2 в будинку №80 по вул. Вел. Арнаутській в м. Одесі.
Згодом позивач уточнив свої вимоги щодо визнання недійсним договору оренди державного майна від 01.06.04, укладеного між відповідачем та ДП Міністерства оборони України "Одеський комбінат з ремонту речового майна"; зобов'язання відповідача звільнити незаконно утримуване нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 42 м2 в будинку №80 по вул. Вел. Арнаутській в м. Одесі.
Відповідач проти позову заперечив, заявивши зустрічний позов про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину та визнання недійсними рішення і свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул. Вел. Арнаутській в м. Одесі загальною площею 1223 м2, які видані Одеською міською радою на підставі акту прийому-передачі від 28.02.07, складеного ДП МОУ "Одеський комбінат з ремонту речового майна" і ДП МОУ "Управління торгівлі південного оперативного командування"; визнання недійсною реєстрації права власності; визнання права відповідача на приватизацію нежитлового приміщення першого поверху площею 42 м2 в будинку №80 по вул. Вел. Арнаутській в м. Одесі; заборону позивачу чинити перешкоди відповідачеві в користуванні вказаним нежитловим приміщенням.
Рішенням від 01.03.10 господарського суду Одеської області (суддя Желєзна С.П.), яке залишено без змін постановою від 01.06.10 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Величко Т.А. - головуючого, Бойко Л.І., Жукової А.М.), первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що договір оренди державного майна від 01.06.04 є нікчемним у зв'язку з недодержанням сторонами вимоги ст. 793 ЦК України про нотаріальне посвідчення договорів оренди, укладених строком більше, ніж 1 рік; а також обранням відповідачем невірного способу захисту своїх прав за відсутності правих підстав для володіння та користування спірним нежитловим приміщенням.
Ухвалою від 22.07.10 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що справа розглянута без участі відповідача, який не був належним чином повідомлений про судове засідання 01.03.10, а також без залучення до участі в справі Одеської міської ради, прав і обов'язків якої стосується спір за зустрічним позовом. Також касатор посилається на здійснення реєстрації права власності держави в особі Міністерства оборони України на відповідне нерухоме майно лише 20.08.09 в порушення ст.ст. 327, 328 ЦК України і ст.ст. 75, 144 ГК України; нез'ясування судами обставин перебування спірного вказаного нерухомого майна на балансі на ДП МОУ "Одеський комбінат з ремонту речового майна" та віднесення до його складу спірного приміщення; неврахування судами обставин щодо відсутності нотаріального посвідчення договору через відсутність у орендодавця правовстановлюючих документів на спірне майно, а також дійсну форму укладання договору від 01.06.04, який є зміною договору оренди №10-ор від 01.09.03, що не передбачає нотаріального посвідчення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 01.06.04 між ДП МОУ "Одеський комбінат з ремонту речового майна" та ТОВ "Юридична фірма "Бонум" укладено договір оренди строком на 5 років (з 01.06.04 до 01.06.09) державного майна -нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 42 м2 в будівлі №80 по вул. Вел. Арнаутська в м. Одесі (військове містечко №125), що відведені в користування Південного оперативного командування рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради д/тр від 29.05.51 №2733 "Про відновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, які відведені в довоєнний та післявоєнний період для потреб Одеського військового округу та знаходяться на балансі ДП МОУ "Одеський комбінат з ремонту речового майна".
Згідно з п. 1.1 договору він укладений у відповідності з дозволом ТВО начальником Головного управління тилу МОУ, що виданий за листом-клопотанням ДП МОУ "Одеський комбінат з ремонту речового майна" від 09.09.03 на підставі наказу МОУ від 21.12.02 №425 з метою приведення до вимог чинного законодавства договору оренди державного майна №10-ор від 01.08.03.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в ст. 203 ЦК України, згідно з ч. 4 якої правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, тобто при укладанні правочину обов'язковим є дотримання передбаченої законом форми (простої письмової або нотаріальної), якщо порушення цієї форми тягне за собою відповідно до закону визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України (в редакції на момент укладення спірного договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 1 рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
В разі недотриманні сторонами даної вимоги закону про нотаріальне посвідчення такий договір є нікчемним в силу ст. 220 ЦК України. Згідно з ч. 2 цієї норми, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Крім того, ст. 794 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої частині споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше 1 року, підлягає державній реєстрації. Відповідно ж до ч. 1 ст. 210 ЦК України такі правочини є вчиненими лише з моменту їх державної реєстрації.
Недотримання вимог закону щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди тягне за собою нікчемність даного правочину. З огляду на таке суди дійшли правильного висновку про нікчемність спірного в справі договору як такого, що укладений з порушення ст. 793 ЦК України.
Доводи касатора, щодо оспоримості орендних правовідносин, які виникли між орендодавцем і орендарем, не спростовують висновки попередніх судових інстанцій, оскільки як договір оренди державного майна №10-ОР від 01.08.03, так і договір від 01.06.04 укладені між ДП МОУ "Одеський комбінат з ремонту речового майна" та ТОВ "Юридична фірма "Бонум" на строк більше одного року, а відтак згідно з вимогами закону підлягали нотаріальному посвідченню, що не було здійснено у період з 2003 по 2008р.р. При цьому спір між сторонами щодо законності умов договору відсутній за наявності недотримання ними форми цього договору, прямо визначеної законом, а волевиявлення щодо такого дотримання не доведено жодною зі сторін.
Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.10, Вищий господарський суд України
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.10 в справі №16-4-34/165-08-3704 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.Першиков
Судді Д.Кривда
А.Уліцький