печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20996/22-п
15 листопада 2022 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 082744, ОСОБА_1 , о 00 год. 30 хв. 20.07.2022 в м. Києві на бул. Лесі Українки, 21/1, керував автомобілем «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: не стійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, поведінка яка не відповідає дійсності, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та медичному закладі в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, що зафіксовано на бодікамеру № 472095, 472856.
Разом із цим, відповідно до протоколу серії АЗ № 061841 20.07.2022 о 01 год. 42 хв. для припинення правопорушення та для забезпечення захисту здоров'я та життя на які наражала себе особа своєю поведінкою, для складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 260 КУпАП було затримано.
В судовому засіданні ОСОБА_1 проти обставин викладених у протоколах заперечував, надав письмові пояснення, які підтримав та просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а факт адміністративного затримання визнати незаконним. ОСОБА_1 , заперечує факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, був проти проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, а поліцейські не забезпечили його доставку до медичного закладу. Зухвала поведінка працівників патрульної поліції виходила за межі моралі, вони допустили до нього упереджене ставлення, здійснили адміністративний арешт без належних на те підстав, вимагали та відшукували документи, які він не зобов'язаний пред'являти на вимогу працівників поліції. Після звільнення з під адміністративного арешту, протягом двох годин пройшов огляд на стан сп'яніння у КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», де відповідно до акту огляду та висновку № 003847, складеному о 03 год 34 хв. 20.07.2022 у нього ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали додані до адміністративного протоколу, в тому числі дослідивши відеозаписи з місця події, доходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 082744, вбачається, що ОСОБА_1 , о 00 год. 30 хв. 20.07.2022 в м. Києві на бул. Лесі Українки, 21/1, керував автомобілем «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 ., який належить ОСОБА_2 ..
Згідно, наявних в матеріалах справи відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції о 00 год. 30 хв. 20.07.2022 у комендантську годину, для перевірки документів. В ході перевірки документів, у працівника патрульної поліції виникла підозра про знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, та запропоновано йому пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що останній погодився пройти такий огляд, але в закладі охорони здоров'я.
Ознаками алкогольного сп'яніння, які виявив працівник патрульної поліції під час перевірки документів були: не стійка хода; різкий запах алкоголю з порожнини рота; невиразна мова; поведінка яка не відповідає дійсності, про що зазначено у протоколі.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка що не відповідає обстановці.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені працівником патрульної поліції у ОСОБА_1 , такі як: не стійка хода; невиразна мова; поведінка яка не відповідає дійсності, не є ознаками алкогольного спяніння визначеними у п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735, а їх не вірне трактування зводиться до не належного виконання працівником патрульної поліції своїх обов'язків, щодо виявлення адміністративних правопорушень.
Ознака алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), яка виявлена патрульною поліцією у ОСОБА_1 , та яка відповідає п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735, могла бути перевірена шляхом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, або в закладі охорони здоров'я, як то передбачено п. 6 Розділу І Інструкції № 1452/735.
У разі відмови водія, згідно п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 8 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та дослідженого відеоматеріалу, останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, та забажав пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Проте, не зважаючи на неоднарозову напологлевість ОСОБА_1 поліцейські з незрозумілих обставин та/або причин, не забезпечили доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Як вбачається із відеозаписів, до місця події було залучено двох свідків у присутності яких поліцейський наголосив, що ОСОБА_1 вчиняє дії направлені на уникнення від адміністративної відповідальності та відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Проте такі твердження поліцейського є надуманими, з огляду на події, які зафіксовані та передували цим обставинам.
В подальшому, інспектором УПП у м. Києві ДПП молодшим лейтенантом поліції Котун В.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 082744, в якому вказаний час (20.07.2022 о 01 год. 15 хв.) та місце вчинення правопорушення, факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: не стійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, поведінка яка не відповідає дійсності, що є порушенням вимог пункту 2.5 Правил та вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Вказаною нормою установлено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Суд наголошує на тому, що працівники поліції не забезпечили доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я з метою проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння всупереч неодноразово висловленого волевиявлення останнього, а навпаки здійснили його адміністративний арешт направлений на відшукання його документів, які в розумінні ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» він не зобов'язаний пред'являти працівнику поліції на вимогу, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, чим грубо порушили порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, що ставить під сумнів відповідність дій та складеного протоколу нормам закону.
Відтак, суд приходить до висновку, що працівник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння при наявності волевиявлення водія на проходження такого огляду в медичному закладі.
Також суд встановив, що в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вказано даних про місце його проживання та роботи, не зазначено свідків, наявність яких вбачається із відеозаписів. Водночас, до матеріалів справи також не долучено і їх пояснень.
Таким чином, судом встановлено, що суть адміністративного правопорушення (опис установлених обставин та ознак сп'яніння), у протоколі серії ААД № 082744 (які прямо суперечать Інструкції № 1452/735), складеному відносно ОСОБА_1 , викладена не конкретно, що порушує право особи на захист від висунутого обвинувачення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас, відповідно до вимог п. «a» ч. 3 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», особа, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти неї.
Після звільнення з під адміністративного арешту о 02 год. 41 хв. 20.07.2022 та повернення вилучених речей, о 03 год. 34 хв. цієї ж ночі ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння у КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» за самозверненням, де відповідно до висновку № 003847, у нього не виявлено ознак алкогольного сп'яніння, огляд проводився лікарем за допомогою газоаналізатора «Drager», прилад ARPJ - 0464, тест № 721, результат тесту 0,00 %о.
Відповідно до акту огляду до висновку № 003847, ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , які зазначені у протоколі не визначено, а натомість лікарем встановлено: поведінка напружена, адекватна ситуації, настрій рівний, спокійний, спілкується за необхідністю, уважний, скарг не заявляє; мова послідовна, чітка, артикуляція не порушена; рухова сфера звичайна, не порушена; міміка звичайна; запах алкоголю з порожнини рота відсутній.
Зокрема, і не встановлено таких ознак, які зазначені у протоколі і судом під час дослідження відеозаписів з місця події.
Натомість, висновок № 003847 отримано, а огляд проведено впорушення порядку встановленого ч. 4 ст. 266 КУпАП та Інструкцією № 1452/735 з відповідними змінами та доповненнями, де в п. 9 зазначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, а вп. 17 вказано, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень на транспорті, особливо пов'язаних із завданням збитків майну та здоров'ю інших учасників дорожнього руху та із керуванням транспортними засобами водіями у стані сп'яніння, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких правопорушень.
Проте необхідність дотримання вимог ст. 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог ст. 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає суду підстави для висновку,що з огляду на фактичне позбавлення патрульними поліцейськими права ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в порядку встановленого ч. 4 ст. 266 КУпАП та Інструкцією № 1452/735, надані ним медичні висновки в сукупності з іншими дослідженими доказаними, в тому числі відеозаписами з місця події підлягають врахуванню.
У відповідності до сталої практики Європейського суду із прав людини, висловленої у чисельних рішення Суду («Енгель та інші про ти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інші) провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП повинне проводитись за процедурою, передбаченою для кримінальних правопорушень. Європейський суд із прав людини виключає можливість притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення, на яке особу підбурили працівники поліції. Так, у рішеннях ЄСПЛ, ухвалених у справах «Тейшейро де Кастро проти Португалії», «Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації» та інших Судом зазначено те, що підбурювання до вчинення правопорушення буде мати місце, коли працівники поліції з метою встановлення правопорушення, тобто зібрання доказів та подальшого притягнення особи до відповідальності впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було би вчинене (зокрема п. 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви»). Притягнення особи до відповідальності за правопорушення, вчинене внаслідок підбурювання із сторони поліцейських, буде свідчити про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним джерелом доказів, складений з грубми порушеннями вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, тому обставини викладені у ньому викликають обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Водночас, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на фактичне позбавлення патрульними поліцейськими права ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в порядку встановленого ч. 4 ст. 266 КУпАП та Інструкцією № 1452/735, проявилось у його відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, було вчинене внаслідок часткового підбурювання зі сторони поліцейських, а тому із урахуванням зазначеної вище позиції ЄСПЛ, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наряду із цим, стосовно вимог ОСОБА_1 щодо визнання його затримання незаконним в межах своєї компетенції суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У даному випадку поліцейський при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення та застосовуючи адміністративне затримання діяв як посадова особа на підставі наданих йому законом повноважень.
Верховний Суд у своїй постанові від 11.12.2019 у справі № 545/2432/16-а дійшов висновку, що спори про визнання протиправними дій посадових осіб патрульної поліції щодо адміністративного затримання особи поза межами кримінального провадження підлягають розгляду відповідно до правил КАС судами адміністративної юрисдикції як такі, що є публічно-правовими за своєю правовою природою.
Разом з тим, зазначені повноваження інспекторів поліції не належать до управлінських функцій та застосовуючи фізичну силу та спеціальні засоби при адміністративному затриманні поліцейські діяли з метою виконання покладених на них обов'язків, в межах повноважень, наданих Законом України «Про Національну поліцію», а тому вимоги в цій частині фактично зводяться до незгоди з характером та співмірністю вказаних дій.
Суд роз'яснює, що КУпАП не передбачає порядку реалізації прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності шляхом заявлення самостійних вимог та у тому разі, якщо ОСОБА_1 вважає, що інспекторами поліції були перевищені їх службові повноваження, він має право оскаржити їх дії в порядку КПК України для застосування відповідних заходів, а також у порядку КАС України до адміністративного суду, як суду адміністративної юрисдикції.
На підставі вище викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 130, 260, 263, 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА