печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31870/22-к
12 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4, при секретарі ОСОБА_5, за участю: прокурора ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8, підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42022100000000415 від 05.08.2022 - старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42022100000000415 від 05.08.2022 - старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000415 від 05.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
11.11.2022 приблизно о 10 год. 40 хв., ОСОБА_1 , умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою особистого збагачення, зустрівся поблизу житлового будинку по АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 та передав йому тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 04.10.2022, згідно з яким ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.10.2022 визнаний непридатним до військової служби комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з наказом МОУ № 402-2008 та довідку військово-лікарської комісії № 950 від 04.10.2022 з діагнозом «хронічний вірусний гепатит «С», після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
11.11.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також можуть виникнути ризики передбачені ст. 177 КПК України
Сторона обвинувачення вважає наявність цих ризиків обґрунтованою, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що підозрюваний вчинив умисний злочин та може продовжити свою злочинну діяльність.
Більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України. Інші запобіжні заходи, не пов'язані з обмеженням особистої свободи підозрюваного не здатні перешкодити ризикам переховування та протиправного впливу на свідків.
Слідчий вказує, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, а також зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 369-2 КК України, виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків.
Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала, з підстав, вказаних у ньому.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
11.11.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що підозра ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме: заявою про вчинення злочину; протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_3 ; протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_2 ; протоколом за результатами обшуку від 11.11.2022, який проводився за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом за результатами обшуку від 09.09.2022, який проводився за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 11.11.2022; розсекреченими протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Метою та підставами обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Разом з тим клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого та прокурора про наявність у підозрюваного наміру переховуватися або перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має постійне місце роботи, постійне місце проживання, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, характеризуючи дані про його особу, сімейний стан, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде занадто обтяжливим запобіжним заходом для підозрюваного, та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
Отже, слічий суддя прихоить до висновку, що слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру строком до 09.01.2023 року, в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, та вважаю недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також що застосування запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту в період доби, забезпечить уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевказані обставини, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру строком до 09.01.2023 року, в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_4