печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18950/21-ц
08 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
09.04.2021 до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій остання просить суду визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка належала їй, та на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , яка раніше належала ОСОБА_4 - в порядку набувальної давності, а всього - на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що уже 13 років вони відкрито і безперервно володіють нерухомим майном, яке належало раніше ОСОБА_4 . Місцевій територіальній громаді звісно ж відомо, що ОСОБА_4 давно померла, та що всією квартирою володіє позивач та її батько, проте за цей час жодної спорів щодо квартири не було і на частину квартири, що належала ОСОБА_4 , не претендував.
Вказані обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
15.04.2019 ухвалою суду вказану позовну заяву було прийнято до провадження судді Ільєвої Т.Г. та призначено підготовче судове засідання.
20.05.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутність.
05.10.2022 до суду надійшли витребовувані у Шостої Київської нотаріальної контори матеріали спадкової справи №760/10 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
08.11.2022 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у відсутність сторони позивача, вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду повідомлені належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві, з урахуванням обставин викладених у відзиві на позов, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення у відсутність сторін.
Судовим розглядом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 03.08.1994 року, виданого комісією по приватизації житлового фонду Міністерства економіки України право власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 93,45 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , квартира № належить:
- ОСОБА_1 1/4 частина квартири;
- ОСОБА_2 1/4 частина квартири;
- ОСОБА_3 -1/4 частина квартири;
- ОСОБА_4 - 1/4 частина квартири.
Так, ОСОБА_3 являється дружиною ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 - мамою ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Спадкова справа до майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №63311208 від 27 січня 2021 року.
Спадкоємицею її частки в квартирі АДРЕСА_1 стала була її донька - ОСОБА_3
3гідно з довідкою №77, виданою Київським геріатричним пансіонатом 06 грудня 2010 року ОСОБА_4 , 1919 року народження, проживала та була зареєстрована в Київському геріатричному пансіонаті з 12 квітня 2008 року по день смерті, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги майна ОСОБА_3 .
13.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
13.12.2010 року ОСОБА_2 звернувся до державної нотаріальної контори з заявою про те, що він відмовляється від своєї долі у спадщині.
Однак, нотаріус Шостої Київської нотаріальної контори Груша О.В. постановою від 27.01.2021 відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 пропустила строк встановлений для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, на час відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали однією сім'єю в спадковій квартирі.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 р., свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина четверта статті 344 ЦК).
Згідно з пунктом 8 Прикінцевих і перехідних положень ЦК «Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом» (а саме, з 01 січня 2001 р.).
У пункті 9 постанови № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що «При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК)».
Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог .
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка належала їй, та на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , яка раніше належала ОСОБА_4 - в порядку набувальної давності, а всього - на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_2 .
Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.
Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення буде складено 08 листопада 2022 року.
Суддя Т.Г. Ільєва