печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6224/22-к
06 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 з участю секретаря ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні, в залі суду в м. Києві клопотання про скасування арешту майна,-
07.02.2022 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання ФОП ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/3046/21-к від 22.01.2021 у кримінальному провадженні № 42020100000000514 від 11.11.2020.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 22 січня 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/3046/21-к, задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на всіх наявних рахунках ФОП ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1 ), відкритих в АТ "ОТП БАНК" (МФО 300528) в тому числі на рахунку № НОМЕР_2 та грошові кошти, що в подальшому надходитимуть на вказані рахунки, із забороною використання та розпорядження цими коштами, зупинивши будь-які операції з ними у тому числі і видаткові.
Правовою підставою для накладення арешту стало те, що постановою слідчого вказані грошові кошти визнані речовим доказом. Однак, в ухвалі не зазначено, що саме послугувало підставою для такого висновку та якими матеріалами кримінального провадження, здобутими в ході досудового розслідування, підтверджується факт того, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ФОП ОСОБА_1 відкритому в АТ «ОТП Банк», набуті кримінально протиправним шляхом та/або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Особа, що звернулася із клопотанням або її представник в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Слідчий та/або прокурор у кримінальному провадженні у судове засідання не з'явився, про час, дату та розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, заяву прокурор, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у м. Києві, під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури, проводиться розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020100000000514 від 11.11.2020, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 KK України.
22 січня 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/3046/21-к задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на грошові кошти у безготівковому вигляді в банківській установі АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 43, які знаходяться на всіх наявних рахунках відкритих ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та грошові кошти, що в подальшому надходитимуть на вказані рахунки, із забороною використання та розпорядження цими коштами, зупинивши будь-які операції з ними у тому числі і видаткові.
Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
За змістом ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2021 арешт на грошові кошти на рахунку ФОП ОСОБА_1 накладено з метою забезпечення зберігання речових доказів в кримінальному провадженні.
Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в вищевказаній ухвалі не наведено.
Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Слідчий суддя погоджується з доводами директора Товариства, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку не підпадають під визначення речових доказів в даному кримінальному провадженні, оскільки не доведено що грошові кошти, які знаходяться на рахунках товариства на час постановлення ухвали є грошовими коштами, отриманими в результаті неправомірних дій. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку ( ст.ст. 160, 162 КПК України).
Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, оскільки ФОП ОСОБА_1 не є особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, співробітники товариства не є підозрюваними в кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на рахунки товариства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/3046/21-к від 22.01.2021 у кримінальному провадженні № 42020100000000514 від 11.11.2020 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від у справі № 757/3046/21-к від 22.01.2021у кримінальному провадженні № 42020100000000514 від 11.11.2020 на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на всіх наявних рахунках Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), в тому числі на рахунку № НОМЕР_2 та грошові кошти, що в подальшому надходитимуть на вказані рахунки, які відкритті в банківській установі АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 43.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слыдчий суддя ОСОБА_3