04 серпня 2010 р. № 11/27-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
на рішеннягосподарського суду Харківської області від 15.04.2010р.
у справігосподарського суду Харківської області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
дофізичної особи ОСОБА_4, м. Харків
пророзірвання договору
та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків
доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
прозобов'язання зняти з контролю договір купівлі-продажу
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_4 з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 08.08.2002 року.
Відповідач звернувся із зустрічною позовною заявою з уточненнями, в якій просив зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області зняти з контролю спірний договір купівлі-продажу та визнати його недійсним в частині пункту 5.4 договору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.04.2010р. у справі № 11/27-10 в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 5.4 договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва в частині заборони відчуження об'єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований об'єкт, до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію. В решті вимог зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить його скасувати, а справу направити до суду 1-ї інстанції на новий розгляд, мотивуючи скаргу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.
З матеріалів справи слідує, що 08.08.2002 р. між Фондом державного майна України в особі регіонального відділення (продавець) та фізичною особою ОСОБА_4 (покупець) укладено договір № 885 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва "Ощадкаса" по АДРЕСА_1 (ВАТ "Серп і молот"), який розташований на земельній ділянці розміром орієнтовно 0,0195 га.
Пунктом 5.3 договору на покупця покладено обов'язок переоформити права забудовника, вирішити питання відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,0195 га та її остаточний розмір з відповідною місцевою радою згідно з чинним законодавством, завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію протягом 5 (п'яти) років з дати нотаріального посвідчення договору.
Договором № 2 від 24.03.2008 року сторони продовжили строк завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію до 31.12.2009 року.
Згідно п. 7.3 договору купівлі-продажу у разі невиконання покупцем умов, які передбачені в пунктах 5.1-5.6 цього договору, продавець має право на розірвання договору встановленим чинним законодавством порядком та право на повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця.
Спір виник з огляду на порушення, як вважає РВ ФДМ України по Харківській області, покупцем своїх зобов'язань по спірному договору (пункту 5.3), а саме: обов'язку переоформити права забудовника, вирішити питання відведення земельної ділянки з відповідною місцевою радою, завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію протягом встановленого договором строку.
В ході розгляду справи, місцевим господарським судом встановлено, що ОСОБА_4 свої зобов'язання щодо переоформлення права забудовника, відведення земельної ділянки, завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію протягом визначеного договором строку (з урахуванням внесених до нього змін) не виконала через об'єктивні непереборні обставини, зокрема через те, що земельна ділянка знаходилась у користуванні ВАТ "Серп і молот", що проект землеустрою разом з проектом договору оренди земельної ділянки Управлінням земельних ресурсів було направлено керівництву Харківської міської ради, який останнім підписаний не був.
Судом також встановлено здійснення ОСОБА_4 всіх залежних від неї заходів для виконання взятих на себе зобов'язань по договору № 885, що підтверджується протоколом №47 засідання комісії регіонального відділення ФДМУ по Харківській області, актом № 97 від 04.12.2009 року та іншими доказами у справі, зокрема заявою від 11.11.2009 р. ОСОБА_4 Харківському міському голові щодо надання дозволу на продовження строку будівництва об'єкта приватизації за договором купівлі-продажу № 885 від 08.08.2002 року, яким суд 1-ї інстанції дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позову РВ ФДМ України по Харківській області, оскільки єдина формальна підстава позову - відсутність рішення сесії Харківської міської ради щодо продовження терміну завершення будівництва об'єкту, який належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, - не може бути юридичною та фактичною підставою для позбавлення особи її права власності на придбаний за спірним договором у 2002р. об'єкт незавершеного будівництва.
Таким чином, місцевим господарським судом під час розгляду первісного позову встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про відмову в позові РВ ФДМ України по Харківській області колегія визнає правомірним та підстав для скасування не вбачає.
Перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при розгляді зустрічного позову, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 5.4 договору № 885 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, який позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним, передбачено заборону відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до моменту здійснення повних розрахунків за об'єкт, завершення будівництва та введення його в експлуатацію.
Визнаючи п.5.4 договору недійсним в частині заборони відчуження об'єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований об'єкт, до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію, з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства на підставі ст. 203, 215 ЦК України, господарський суд 1-ї інстанції не врахував положення Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", згідно ст.19 якого обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва є зокрема заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва і земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення його в експлуатацію, що і знайшло своє відображення в п. 5.4 спірного договору.
Отже стверджувати, що договір №885 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва в цій частині суперечить вимогам чинного законодавства України у суду 1-ї інстанції підстав не було.
За таких обставин, колегія вважає, що місцевим господарським судом при вирішенні спору за зустрічним позовом були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в задоволеній частині зустрічного позову про визнання недійсним пункт 5.4 договору купівлі-продажу № 885 об'єкту незавершеного будівництва "Ощадкаса" (АДРЕСА_1), щодо заборони відчуження об'єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований об'єкт, до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію, із направленням справи в цій частині на новий розгляд.
В решті рішення про відмову в задоволені зустрічного позову має бути залишено без змін, оскільки, як правильно стверджує суд 1-ї інстанції, заборона відчуження об'єкту незавершеного будівництва до моменту здійснення повних розрахунків за нього може призвести до протиправного позбавлення продавця його законного права отримати належне йому за договором, а вимога про зобов'язання зняти з контролю договір купівлі-продажу не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, перелік яких наведено у ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України.
З урахуванням встановленого та керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2010р. у справі № 11/27-10 в задоволеній частині зустрічного позову про визнання недійсним пункту 5.4 договору купівлі-продажу № 885 об'єкту незавершеного будівництва від 08.08.2002 р. скасувати.
Справу в цій частині направити до господарського суду Харківської області на новий розгляд.
В решті рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2010р. у справі №11/27-10 залишити без змін.
Головуючий суддя : В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко