Справа №:755/11262/22
Провадження №: 2/755/6482/22
про відкриття провадження
"15" листопада 2022 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., вивчивши на відповідність вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація (бул.Праці, 1/1, м.Київ, 02094) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
04 листопада 2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Риженко Дмитро Миколайович, до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, 08 листопада в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
09 листопада 2022 року на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до відділу з питань реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА щодо місця реєстрації відповідача.
10 листопада 2022 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, на звернення суду з відділу з питань реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА отримана інформація про реєстрацію місця проживання відповідача, яка збігається з адресою, зазначеною у позовній заяві.
Вивчивши позовну заяву та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, підсудності (підвідомчості) даного спору, з урахуванням суб'єктивного складу сторін цивільного процесу, підстав та предмету спору, суддя приходить до наступних висновків.
Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.
Форма та зміст позовної заяви та доданих до неї документів відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір».
Позовна заява підсудна Дніпровському районному суду м. Києва.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.
Відповідно до ч. 2, п.1 ч.4, п.4 ч.6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. (ч. 3 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України)
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. (ч. 4 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України)
Враховуючи, що положення статті 19 Цивільного процесуального кодексу України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень процесуального закону, суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому за змістом пункту 1 частини шостої цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета.
Виходячи з підстав та предмету позову, обраний позивачем спосіб захисту права (позов немайнового характеру), значення справи для сторін, відсутні підстави вважати цей спір малозначним чи незначної складності, у зв'язку із чим, справу належить розглядати за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого судового засідання .
Відповідно до ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
В ухвалі про відкриття провадження в справі, суд, у тому числі, зазначає за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа (ч.2 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України).
Враховуючи характер спору, з метою повної та всебічної підготовки справи до розгляду, з'ясування правових позицій сторін, належного дослідження всіх обставин і доказів у справі, суддя постановив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про витребування у Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві (вул.Березняківська, буд.4-А, м.Київ, 02152) та Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації (бул.Праці, 1/1, м.Київ, 02094) інформацію про осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням дати реєстрації місця проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 7 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 8 ст. 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
З урахуванням підстав та предмету спору суд приходить висновку про необхідність витребування у Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві (вул.Березняківська, буд.4-А, м.Київ, 02152) та Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації (бул.Праці, 1/1, м.Київ, 02094) інформацію про осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням дати реєстрації місця проживання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 84, 128, 175, 177, 187, 189-193, 261 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація (бул.Праці, 1/1, м.Київ, 02094) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на «22» грудня 2022 року на 15 годину 00 хвилин, яке відбудеться у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. №8, під головуванням судді Коваленко І.В.
У підготовче засідання викликати учасників процесу.
Витребувати у Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві (вул.Березняківська, буд.4-А, м.Київ, 02152) інформацію про осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням дати реєстрації місця проживання.
Витребувати у Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації (бул.Праці, 1/1, м.Київ, 02094) інформацію про осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням дати реєстрації місця проживання.
Роз'яснити учасникам цивільного процесу, що відповідач має право подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідачі зобов'язані надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 Цивільного процесуального кодексу України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Третя особа має право подати суду пояснення щодо позову в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання, з підтвердженням направлення їх копій з додатками учасникам справи.
Учасники справи мають право подати відповідь на пояснення третьої особи до закінчення підготовчого засідання.
Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: