Справа № 755/6251/22
Провадження № 2/755/4841/22
"17" листопада 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Кошель К.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Позивач - Київський міський центр зайнятості (далі - КМЦЗ), звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 3 549,62 грн, та судові витрати.
Позов обґрунтовує тим, що 10 березня 2015 року до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітної. Наказом Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості від 10 березня 2015 року відповідачу надано статус безробітного, наказом від 17 березня 2015 року - призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Цим же наказом відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку зі звільненням з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин з 17 березня 2015 року по 14 червня 2015 року.
Наказом Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості від 06 травня
2015 року у зв'язку із недотриманням рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю з 15 червня 2015 року по 29 червня 2015 року.
У зв'язку з працевлаштуванням, наказом Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості від 11 березня 2016 року відповідачу припинено реєстрацію та припинено виплату допомоги по безробіттю з 11 березня 2016 року.
14 липня 2020 року Київським міським центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 1379, за яким встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19 липня 2007 року. На час складення акту не містилось відомостей про державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
16 липня 2020 року Дніпровською районною філією КМЦЗ видано наказ № 24, відповідно до якого прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення.
Дніпровською філією КМЦЗ Ничипоренко Н.В. надіслано лист-повідомлення від 17 липня
2020 року з пропозицією добровільно відшкодувати отримані кошти.
В добровільному порядку відповідачем відшкодовано лише частину виплачених коштів, в розміть 996,00 грн, залишок боргу в розмірі 3 549,62 грн залишається не повернутим до даного часу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, що направлялися за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідач не отримала, про що свідчить трекінг поштового відправлення «Укрпошта», що міститься в матеріалах справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня
2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із статтею 2Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом, зокрема, обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.
За приписами статей 5, 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.
Відповідно до статті 1Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Як убачається з матеріалів справи, 10 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявами, в яких просила надати (поновити) їй статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та призначити (поновити) їй виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до статті 43Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею
26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Згідно із Витягом з наказів про прийнятті рішення по особі ОСОБА_1 , ПК № 026620041600015, Наказом від 10 березня 2015 року № НТ150310 надано статус безробітного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 22Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наказом від 17 березня 2015 року № 150317 призначено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.
Наказом від 17 березня 2015 року № НТ150317 у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин відповідно до пп 1 пункту 5 статті 31 Закону України «Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та
пп 1 пункту 5.3 «Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», скорочено виплату по безробіттю з 17 березня 2015 року по 14 червня 2015 року.
Наказом від 06 травня 2015 року № 150506 скорочено виплату допомоги ОСОБА_1
з 15 червня 2015 року по 29 червня 2015 року, у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до пп 5 пункту 5 статті 31 Закону України «Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп 5 пункту 5.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».
Наказом від 30 червня 2015 року № НТ 150630 розпочато (поновлено) виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 30 червня 2015 року.
Наказом від 14 вересня 2015 року №НТ 16031 припинено виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, у зв'язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до пункту 1 статті 45 закону України «Про зайнятість населення», пункту 1 статті 31 Закону України «Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп 1,2 пункту 37 Порядку від 20 березня 2013 року
№ 198.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про зайнятість населення» Київський міський центр зайнятості здійснює реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції через Єдину інформаційно-аналітичну систему центрального органу виконавчої влади, яка також включає інформацію, що надходить від територіальних органів в процесі діяльності, громадян, роботодавців та органів державної влади.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13 лютого 2009 року
№ 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13 лютого 2009 року № 7-1, розслідування згідно із цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Відповідно до Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 13 листопада 2020 року № 94, складеного Київським міським центром зайнятості, з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття проведено звірку даних стосовно реєстрації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), як фізичної особи-підприємця.
Дані про реєстрацію фізичної особи-підприємця додаються.
Відповідно до частини першої статті 4Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Згідно із пунктом 9 частини першої статті 45Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).
Відповідно до частини другої статті 36Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (частина третя статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
За приписами пункту 6 Порядку № 60/62 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Положеннями частини першої статті 34Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено право Фонду, серед іншого: користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
14 липня 2020 року відділ бухгалтерського обліку КМЦЗ склав довідку-розрахунок, відповідно до якої ОСОБА_1 надлишково виплачені кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 4 545,62 грн.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду.
У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України (частина п'ята статті
23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
16 липня 2020 року КМЦЗ видано наказ № 24 про повернення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю.
На виконання даного наказу ОСОБА_1 направлено лист від 17 липня 2020 року
№ 266.5-2649/20 про повернення коштів в розмірі 4 545,62 грн протягом 15 робочих днів від дня отримання листа.
Згідно відомостей КМЦЗ , станом на 06 липня 2020 року ОСОБА_1 відшкодовано кошти в сумі 996,00 грн, залишок боргу складає 3 549,62 грн.
Станом на дату розгляду справи даних щодо повернення вказаної суми ОСОБА_1 до КМЦЗ не надійшло.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України).
Згідно із частиною першою 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень частини першої, третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні до центру зайнятості щодо надання їй статусу безробітної особи та виплати допомоги по безробіттю належала до категорії зайнятого населення, а отже своїм діями порушила умови Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що призвело до надлишкової виплати їй коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3 549,62 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1166, 1212, 1215 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 353 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», суд
Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою:
АДРЕСА_1 , на користь Київського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491091, Державна казначейська служба України в м. Києві (ДКСУ), рахунок IBAN: НОМЕР_2 ) кошти в розмірі 3 549,62 грн (три тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень 62 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою:
АДРЕСА_1 , на користь Київського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491091, Державна казначейська служба України в м. Києві (ДКСУ), рахунок IBAN: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 17 листопада 2022 року.
Суддя О.О. Хромова