4-с/754/104/22
Справа № 754/17530/19
Іменем України
17 листопада 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
секретаря судових засідань - Панченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
Скаржниця ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, просила визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни у виконавчому провадженні №60238276 яка полягає у невиконанні рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року по справі №754/17530/19 щодо проведення перерахунку заборгованості та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх доньок - на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, на кожну дитину; зобов'язати головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлію Станіславівну врахувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року по справі №754/17530/19 при здійсненні виконавчого провадження №60238276 та здійснити з дня набрання чинності цим рішенням суду перерахунок заборгованості по аліментам, а також в подальшому проводити стягнення враховуючи рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року. Мотивує вимоги заяви тим, що державний виконавець не виконує рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року у зв'язку з чим утворилася заборгованість по сплаті аліментів з якою вона категорично не згодна.
Ухвалою суду від 20.10.2022 року відкрито провадження по скарзі.
03.11.2022 року від головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Ю.С. надійшов відзив на скаргу.
В судовому засіданні представник скаржниці підтримала в повному обсязі викладене у скарзі, просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення скарги, зазначила про те, що вона отримує аліменти 1 400 грн., було таке, що отримувала 1 800 грн.
Головний державний виконавець Білан Ю.С. в судове засідання не з'явилася, у письмовому відзиві на позов просила проводити розгляд скарги без її участі.
Вивчивши письмові матеріали справи, судом було встановлено наступне.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
За нормами ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Так, 30 липня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва по справі № 754/7160/19, провадження № 2/754/5725/19, було прийнято рішення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дітей. Вказаним рішенням було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 травня 2019 року до досягнення дітьми повноліття, з урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення суду Деснянським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист від 11.09.2019 року по справі № 754/7160/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 травня 2019 року до досягнення дітьми повноліття, з урахуванням проведених виплат, який поданий ОСОБА_2 (надалі - Стягувач) до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання, на підставі чого відкрито виконавче провадження № 60238276.
В подальшому ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовної заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
10 березня 2020 року Деснянським районним судом міста Києва по справі № 754/17530/19, провадження № 2/754/3233/20 було прийнято рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Вирішено змінити, визначений рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року по справі № 754/7160/19, спосіб стягнення аліментів з розміру 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 травня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття, на стягнення аліментів з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітніх доньок - на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень, щомісячно, на кожну дитину. Аліменти в зміненому розмірі стягувати з дня набрання чинності рішенням суду.
Скаржницею було направлено рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року по справі № 754/17530/19 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та повідомлено головного державного виконавця про наявність такого рішення ще в 2020 році.
Скаржниця є інвалідом 2 групи, не може належним чином працювати, отримує пенсію, що є єдиним її доходом з якого вона живе.
07.10.2022 року в приміщенні Головного управління пенсійного фонду в м. Києві нею наручно отримано відповідь від 03.10.2022 року № 21529-5138/02-05/8-2600/22 на її звернення від 20.09.2022 року (вх.5138/02-16 від 26.09.2022 року), з якого вбачається, що з лютого 2020 року з її пенсії проводиться стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, згідно постанови по ВП № 60238276 від 19.12.2019 року Дарницького ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) в розмірі 1/3, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Оскільки згідно статті 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути утримано не більше як 50% її розміру, різниця не утриманих аліментів нараховується у заборгованість, яка буде утримуватися після досягнення дітьми повноліття.
Залишок заборгованості по аліментам на 01.11.2022 становить 41971 грн. 79 коп.
Згідно положень ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
За змістом ст.ст. 447, 451 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, а згідно із ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положенням статей 6, 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язано виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За змістом наведених положень закону метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Зважаючи на те, що головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Ю.С. не виконується рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10.03.2020 року, яким було змінено розмір аліментів, які скаржниця повинна сплачувати на утримання двох своїх дітей, з перерахунку розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22.11.2021 року вбачається, що він зроблений державним виконавцем по жовтень 2021 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог скарги та можливість її задоволення.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересована особа - ОСОБА_2 , - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни у виконавчому провадженні №60238276 яка полягає у невиконанні рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року по справі №754/17530/19 щодо проведення перерахунку заборгованості та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх доньок - на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, на кожну дитину.
Зобов'язати головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлію Станіславівну врахувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року по справі №754/17530/19 при здійсненні виконавчого провадження №60238276 та здійснити з дня набрання чинності цим рішенням суду перерахунок заборгованості по аліментам, а також в подальшому проводити стягнення враховуючи рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: