2/754/1091/22
Справа № 754/14046/21
Іменем України
10 листопада 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Рябенка В.О.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -
09.09.2021 до Деснянського районного суду м. Києва надійшов зазначений вище позов.
12.10.2021 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Справа перебуває в прповадженні з вересня 2021 року, судові засідання призначались на 06.12.2021, 25.01.2022, 15.03.2022, 18.05.2022, 10.08.2022, 21.09.2022 та 10.11.2022.
В зазначені судові засідання, жодного разу позивач не з'являвся, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
При цьому до суду не надходило доказів поважності неявки сторони позивача або заяв про розгляд справи за їх відсутності.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявити особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для
ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржій проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03 від 01 квітня 2008 року).
Вбачається, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час, а саме з вересня 2021, при цьому сторона позивача декілька разів підряд в судові засідання по справі не з'являється, доказів поважності неявки не надає, що унеможливлює всебічний розгляд справи та ухвалення по справі законного та обґрунтованого рішення.
Так, рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане свідчить, що позивач не був позбавлений можливості звертатись до суду з запитами, ознайомлюватись з матеріалами справи, перевіряти стан розгляду справи на офіційному веб-порталі.
Впродовж розгляду справи позивачем не було виявлено бажання для подання відповідних доказів, їх витребування, тощо.
За положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань, а також те, що останнім не подано до суду відповіді на відзив (про який йому відомо), не викладено своєї позиції по суті справи після встановлення нових обставин та не зазначено перешкод для вчинення вказаних дій в строки, визначені ухвалою про відкриття провадження по справі, з метою дотримання розумних строків розгляду справи.
Зокрема, суд приходить до висновку про те, що станом на сьогодні наявні альтернативні механізми для реалізації своїх прав, зокрема участь в судових засіданнях в режимі відео конференції, виклад своїх заперечень в письмовій формі, направлення доказів засобами електронного або поштового зв'язку.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з п. 1 ч. 3 вказаної статті, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причини неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явиться в судове засідання або не повідомив про причини неявки.
Аналізуючи вказану вище норму в взаємодії з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовна заява має бути залишена без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, при цьому причини неявки останньої в такому випадку не мають пріоритетного значення для суду та не мають братись судом до уваги.
Позивач має право звернутись до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 43, 44, 81, п. 3 ч. 1 257 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду виготовлено 15.11.2022.
Суддя