Номер провадження 3/754/3294/22
Справа №754/7931/22
Іменем України
09 листопада 2022 рокуСуддя Деснянського районного суду м.Києва Журавська О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №659871, ОСОБА_1 02.09.2022р. о 18.20 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці біля міжнародної школи «Глоус» за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 42, висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не була доставлений особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення або іншою уповноваженою особою, що перешкодило суду розглянути справу у строки, передбачені ст. 277 ч. 2 КУпАП.
На виклик суду ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду справи повідомлялась, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
При цьому суд керується рішеннями Європейського суду, в яких наголошується, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного право порушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не надано.
В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків адміністративного правопорушення, ці особи не встановлені та не опитані. Відсутні будь-які інші докази вчинення адміністративного правопорушення (наприклад, фото- та відеоматеріали тощо).
Також, працівниками поліції не опитана ОСОБА_2 , на адресу якої ОСОБА_1 , висловлювалась нецензурною лайкою.
Тобто, до складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення.
Відповідно до ст. 252 Кодексу КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд враховує, що у своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18.01.78 р., "Коробов проти України" від 21.10.2011 р. ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 p., заява N 16347/02, "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", заява N 36673/04, "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 p.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених у судовому засіданні обставин суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та наявність підстав для закриття провадження у справі.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 7, 173, 245, 247, 251, 280, 283, 288 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя